У Раді анонсували законопроєкт про економічне бронювання від мобілізації: що він передбачає

У Верховній Раді може з’явитись законопроєкт про економічне бронювання від мобілізації. Його планують зареєструвати уже в кінці березня.

Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, повідомляє  "Суспільне".

Як зазначив нардеп, наразі розглядають дві моделі економічного бронювання.

"Одна модель - це, власне, модель, яка народилася в Офісі президента, про 35 тисяч гривень. І друга модель - це та, над якою ми працюємо з командою. Це модель про сплату додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від її посади, заробітної плати чи якихось інших критерій", - розповів Наталуха.

За його словами, розмір цього військового збору становить 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу.

"Це дві базові моделі, відрізняються вони тим, що в першій моделі з 35 тисяч гривень.Вона не передбачає фізосіб-підприємців, вона не розповсюджуватиметься на них. Це перше. Друге, там частина коштів, оскільки це заробітна плата, то десь щонайменше третина коштів йтиме в місцевий бюджет, а не безпосередньо на ЗСУ. Третя історія, що зарплата мінімальна, з якої можна забронюватися 35 тисяч гривень, буде вищою, ніж мінімальна заробітна плата у війську, яке сьогодні становить трохи більш як 20 тисяч гривень", - пояснив Наталуха.

Він вважає, що таку ініціативу можуть сприйняти досить неоднозначно.

"Що ці всі закиди, які ми час від часу чуємо від опонентів мобілізації, про те, що мало того, що там забрали у військо, ще й дали таку зарплату, яка не дозволяє прогодувати родину, це підсилить їхні аргументи, нам би цього дуже не хотілося. З іншої сторони, є позитивний аспект, ця модель вибілює заробітні плати, які платяться в конвертах. Може бути таке абсолютно, що дуже багато цих зарплат з конвертів перейдуть в білу зарплату, щоб забронювати співробітників", - сказав нардеп.

Наталуха зазначив, що модель про сплату збільшеного військового збору не ставить перед собою за мету вибілення зарплат.

"Наша ціль - це якраз акумуляція і мобілізація фінансів і фінансових ресурсів, конкретно на ЗСУ. Саме тому ми хочемо піти через збільшення розміру сплати військового збору, для того, щоб ці гроші йшли виключно на ЗСУ, ні на які місцеві бюджети, ні на які фонди інші, а конкретно на Збройні сили", - наголосив нардеп.

По-друге, за словами Наталухи, депутатська модель передбачає можливість бронювання фізичних осіб-підприємців.

"І третє, у нас немає критерію по мінімальних зарплатах, посадах, що напевно дозволяє говорити про те, що ми не створюємо цього дисбалансу, тобто формально, якщо ти не воюєш і тебе забронювали за 20 тисяч гривень, то можна абсолютно адекватно сказати, що ти платиш 20 тисяч гривень за когось, хто воює", - сказав він.

Нардеп очікує, що до кінця березня законопроєкт буде зареєстрований Верховній Раді.

"Це не буде в межах законопроєкту про мобілізацію", - додав Наталуха.

За його словами, законопроєкт про мобілізацію має йти своїм шляхом і там має бути "мінімальна кількість речей, яка може становити загрозу його неприйняття".

"Тому, що ми підтримуємо мобілізацію, але наша філософія полягає в тому, що економічне бронювання якраз сприятиме фінансуванню цієї мобілізації й, значить, пришвидшить ротацію і демобілізацію наших солдатів", - зазначив нардеп.

Раніше повідомлялося, що в Україні можуть змінитися правила бронювання військовозобовʼязаних, зокрема критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів.

Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 тисяч гривень окладу. Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн, що майже відповідає першому варіанту. Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн). Однак потім від цих ідей відмовилися.

Про чинні правила бронювання можна прочитати тут.

Читайте також

Хто і чому не підлягає бронюванню в Україні: пояснення фахівців