Як оскаржити заповіт: консультація юриста

Якщо один зі спадкоємців вважає, що заповіт було складено незаконно або він є недійсним з моменту його написання, то в такому випадку потрібно його оскаржувати в судовому порядку.
Як оскаржити заповіт: консультація юриста
Документи для конкурсу (Фото: pexels)
23 Березня 2024, 20:54
читать на русском

Через війну, яку розпочала Росія, українці живуть в умовах постійної небезпеки. На жаль, зараз питання заповіту стає особливо актуальним.

Юристка Оксана Рябчук пояснила, у яких випадках можна оскаржити заповіт після смерті.

Вона зазначила, що складений за життя заповіт спадкодавцем надає право визначеному колу спадкоємців у ньому прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття. Однак, якщо один зі спадкоємців вважає, що заповіт було складено незаконно або він є недійсним з моменту його написання, то в такому випадку потрібно його оскаржувати в судовому порядку.

Коли заповіт не має сили

За словами юристки, під нікчемним заповітом слід розуміти заповіт, що не створює жодних юридичних наслідків для спадкоємців, не підлягає виконанню та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку.

На практиці це означає, що такий заповіт оскаржувати в суді не потрібно, адже він є недійсним через пряму вказівку положень чинного законодавства.

Так, заповіт слід вважати нікчемним, якщо:

  • він був складений громадянином, котрий не мав на це права;
  • він був складений з порушенням законодавчих вимог щодо його форми. До прикладу: заповіт був складений в усній формі; він не був підписаний заповідачем; не був посвідчений державним чи приватним нотаріусом, а також будь-якою іншою уповноваженою законом особою, яка має право його посвідчувати.

Для встановлення нікчемності заповіту нема потреби звертатися до суду, оскільки обов’язок щодо перевірки нікчемності заповіту покладено на нотаріуса.

Найбільш розповсюджені причини оскарження заповіту

  • Заповіт був складений з порушенням норм чинного законодавства України;
  • спадкодавець під час складання заповіту не міг усвідомлювати наслідки своїх дій та самостійно прийняти рішення щодо визначення кола спадкоємців;
  • заповіт був складений під впливом обману з боку спадкоємців або будь-яких інших шахрайських дій;
  • під час складання заповіту на спадкодавця був здійснений психологічний та фізичний тиск з боку свідків, нотаріуса чи інших осіб.

Як оскаржити заповіт після смерті спадкодавця

Для того, щоб оскаржити заповіт та визнати його недійсним слід звертатися до судових органів влади із відповідною заявою. У заяві слід вказати причини, чому заповіт слід визнати недійсним та додати відповідну доказу базу, яка підтверджує зазначені факти.

Так, доказами у такій категорії справ можуть бути:

  • письмові показання та усні пояснення свідків;
  • висновок психіатричного закладу охорони здоровʼя в якому зазначається, що на момент складення заповіту особа не володіла повною цивільною дієздатністю;
  • інша медична документація спадкодавця;
  • постанова нотаріуса про відмову видачі свідоцтва про право на спадщину;
  • документація, із якої вбачаються родинні звʼязки із спадкодавцем.
  • Вищевказаний перелік не є вичерпним та може доповнюватись залежно від індивідуальних обставин по кожній справі.

Хто має право подавати позов про оскарження заповіту

За загальним правилом звернутися до судових органів влади із позовом про визнання заповіту недійсним може лише та заінтересована особа, права та законні інтереси якої були порушені.

Такими особами можуть бути:

  • громадяни, які мають обовʼязкову частку у спадщині після смерті спадкодавця, незалежно від того, чи існує складений заповіт;
  • спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту або визнання його недійсним могли отримати спадкове майно;
  • спадкоємці за іншим заповітом (якщо спадкодавець склав 2 і більше заповітів);
  • громадянин, на користь якого було зроблено заповідальне розпорядження.

Нагадаємо, українцям даватимуться шість місяців для того, щоб прийняти чи відмовитися від спадщини. Подібні норми передбачено положеннями постанови Кабінету міністрів № 469 від 9 травня 2023 року, які набирають чинності через місяць з дня офіційного опублікування документа (відбулося 18 травня 2023 року у газеті “Урядовий кур’єр” - ред.).

Читайте також

1