Запахло смаженим: голова Львівської ОВА Козицький відхрестився від співпраці з бізнесменом Гринкевичем, якого арештували за пів мільйона хабаря слідчому ДБР

Козицький визнав, що підписував договори з компаніями підприємця, хоч проти них були відкриті кримінальні провадження
Запахло смаженим: голова Львівської ОВА Козицький відхрестився від співпраці з бізнесменом Гринкевичем, якого арештували за пів мільйона хабаря слідчому ДБР
Ігор Гринкевич (по центру) та Максим Козицький (справа)
9 Січня 2024, 11:43
читать на русском

Голова Львівської ОВА Максим Козицький відреагував на корупційний скандал довкола Ігоря Гринкевича та наголосив, що Львівська обласна військова адміністрація непричетна до оборудок.

Про це він розповів у Facebook.

Львівського підприємця Гринкевича підозрюють у спробі підкупити керівника слідчого управління ДБР. За $500 тис. він намагався повернути арештоване у кримінальному провадженні майно. У ЗМІ та соціальних мережах новини про згаданого підприємця поширюють, ілюструючи фото, на якому присутній також Козицький.

Голова Львівської ОВА, який підписував меморандум і позував на фото з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем, підозрюваним у корупції, заявив, що ніяк не причетний до можливої протиправної діяльності Гринкевича у Міноборони, але при цьому визнав, що підписував договори з компаніями підприємця, хоч проти них були відкриті кримінальні провадження.

"Насамперед наголошую: ні я, ні Львівська обласна військова адміністрація не маємо жодного стосунку до можливої протиправної діяльності Ігоря Гринкевича на закупівлях Міноборони. Якщо така діяльність мала місце, то правоохоронні органи та суд мають дати правову оцінку йому і всім тим особам, які з ним співпрацювали. Винні повинні понести максимально суворе покарання. Офіційно заявляю: як начальник Львівської ОВА я не знайомив Ігоря Гринкевича з посадовими особами МОУ і жодним чином не сприяв його співпраці з МОУ", – запевнив голова Львівської ОВА.

Козицький зазначив, що з Ігорем Гринкевичем зустрічався лише три рази. А фотографію, яку активно зараз використовують у соцмережах, зробили під час підписання тристороннього меморандуму між Львівською ОВА, благодійним фондом Hope.UA, представником якого є Ігор Гринкевич, та Львівською облрадою.

"Ця інформація – відкрита. Ви легко можете знайти новину про подію на сайті Львівської ОВА та дописи на моїх сторінках у соцмережах. Оскільки Hope.UA є достатньо великою та відомою благодійною організацією і поки що до неї ніяких претензій нема, то у мене не виникало жодних сумнівів щодо її діяльності", – зазначив голова ОВА.

Щодо компаній Ігоря Гринкевича, то, за словами Козицького, деякі із них із 2012 року працювали у Львівській області. "Більшість з-понад 15 підрядів він отримав до мого приходу в стіни ЛОВА (ЛОДА), тобто до 2020 року. Співпрацю з компаніями Гринкевича розпочали ще у 2012 році. До цього часу щодо двох компаній Ігоря Гринкевича порушили два кримінальних провадження. В одному випадку були заактовані роботи, яких не зробили, в іншому – не в повному обсязі поставлене обладнання.

Натомість за каденції Козицького із компаніями Гринкевича було підписано три угоди, попри невиконані роботи й кримінальні справи. Мовиться про школу-довгобуд у смт Гірник,  школу-довгобуд у селі Черниця, реконструкцію якої почали ще у 2008 році та будівництво центру безпеки громадян у селі Східниця.

"Наприкінці хотів би ще раз підкреслити – якщо Ігор Гринкевич та люди, з якими він співпрацював, винні, то за свою "діяльність" вони мають понести найсуворіше покарання, яке передбачене законом. Бо збагачення на війні – це мародерство. Окремо наголошую: я не подавав сина Ігоря Гринкевича – Романа Гринкевича – на нагородження відзнакою "Золоте серце", – сказав Козицький.

Нагадаємо, наприкінці грудня Україну сколихнула новина про те, що львівський підприємець Ігор Гринкевич намагався дати керівнику ДБР хабар у розмірі $500 тис., аби той посприяв у поверненні майна, яке вилучили у підконтрольних йому фірмах у межах кримінального провадження. При цьому провадження стосується масштабних оборудок з закупівлями Міноборони. За попередніми даними ДБР, збитки можуть сягати понад 1 млрд грн.