Блиск і злидні бюджету 2021: чи життєздатний новий український кошторис

Державний бюджет на 2021 рік як для експертів-економістів, так і для звичайних українців залишається загадкою. Адже через "великий перерозподіл" фінансування не доотримають регіони та Пенсійний фонд.

15 грудня народні депутати ухвалили головний кошторис країни на 2021 рік.

Тим часом Держбюджет-2021 вже здобув чимало критичних і негативних відгуків, починаючи від політичної опозиції та закінчуючи економічними експертами. Його називають "нереалістичним", "популістським" і "бюджетом запозичень". Що саме не так із майбутнім кошторисом країни та хто у наступному році отримає найбільше ласих шматків із держбюджету, розбирався Парламент.UA.

Основні характеристики бюжету-2021

У головний фінансовий документ країни на наступний рік заклали прибутки на рівні 1,071 трлн грн. Це на 9,4 відсотка більше, ніж у бюджеті цього року, який уже добігає кінця. Попри пандемію коронавірусу, в уряді Україн сподіваються у наступному році на економічне зростання, стабільні прибутки та відсутність коливань курсу гривні.

Тим часом видатки у порівнянні з 2020 роком зросли на 5,1 відсотка. Тепер це сума в 1,35 трлн грн. Так уряд, за результатами перемовин з МВФ заклав дефіцит бюджету на рівні 246 млрд грн.

Зростання валового внутрішнього продукту спрогнозували на рівні 4,6 відсотка, а інфляцію - 7,3 відсотка.

Середньомісячну зарплату заклали у розмірі 13, 6 тис. грн. Курс долара до гривні спрогнозували на рівні 29,1 грн за один долар США.

Як уряд планує наповнювати бюджет

У тому, чи реалістичний бюджет-2021 для виконання, після оприлюднення другої редакції засумнівалися навіть у фінансовому Комітеті ВР. А все через те, що у кошторисі конкретно не вказані джерела надходжень, на збільшення яких так сподіваються у Кабміні.

Яким чином уряд хоче збільшити надходження у держбюджет майже на 21 мільярд гривень? Чи не закладені там гроші, яких насправді ніколи не буде? Як уряд любив закладати в цьому році надходження від великої приватизації чи боротьби з тіньовим бізнесом, - риторично запитав перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк.

Сумніваються у реалістичності бюджету й у Рахунковій палаті. Там вказують на надто мало ймовірність економічного зростання в період пандемії коронавірусу, коли найрозвиненіші країни світу почали втрачати прибутки й впадати у стагнацію.

Також у Рахунковій палаті вказують на те, що у проєкті кошторису фактично не врахували можливість відтоку прямих інвестицій та зменшення кредитування.

Уряд прогнозує зростання економіки на 4,6 відсотка. Це надто оптимістично. Враховуючи ситуацію, що склалася, є ризики, що такого зростання не буде досягнуто, - категорично заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Водночас експерти зазначають, що у нереалістичності кошторису на 2021 рік немає нічого особливого.

Досвід українського бюджетного процесу за минулі роки свідчить, що у такі кризові роки, як зараз, ухвалити реалістичний бюджет, тобто той що буде виконуватись, неможливо. В Україні це взагалі рідко буває. Навіть не у такі кризові роки рідко ухвалюють реалістичні бюджети, - сказав у коментарі Парламент.UA політолог Володимир Фесенко.

Зарплати, пенсії та прожитковий мінімум у 2021 році

У бюджеті на 2021 рік передбачили зростання мінімальної заробітної плати: з 1 січня її підвищать до 6 тис. грн, а з 1 липня вона складатиме 6,5 тис. грн.

Прожитковий мінімум на одну людину з 1 січня нового року складе 2 тис. 189 грн. З перших чисел липня його підвищать до 2 тис. 294 грн, а з 1 грудня 2021 року він складе 2 тис. 393 грн.

На одну дитину, віком до 6 років, держава планує видавати з 1 січня 1 тис. 921 грн, з 1 липня - 2 тис. 013 грн, а з 1 грудня наступного року - 2 тис. 100 грн.

Витрати на дітей, віком від 6 до 18 років заклали на рівні 2 тис. 395 грн з 1 січня, 2 тис. 510 грн з 1 липня та 2 тис. 618 грн з 1 грудня.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановили на рівні:

• з 1 січня - 2 тис. 270 грн;
• з 1 липня - 2 тис. 379 грн;
• з 1 грудня - 2 тис. 481 грн.

Для непрацездатних українців:

• з 1 січня - 1 тис. 769 грн;
• з 1 липня - 1 тис. 854 грн;
• з 1 грудня -1 тис. 934 грн.

Мінімальний розмір пенсії з 1 січня 2021 року становитиме 1 тис. 769 грн. З 1 липня українці, що за віком вийшли на пенсію, отримають не менше 1 тис. 854 грн. А з 1 грудня розмір "мінімалки" знову зросте й становитиме 1 тис. 934 грн.

Підняття соціальних виплат, зокрема мінімальних заробітних плат і пенсій, яке закладається в бюджеті, має відповідати реальності, наявності чи відсутності грошей. Треба виходити не з того чого хочеться, а з того на що реально є гроші - сказав у коментарі Парламент.UA інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Великий перерозподіл

У державному бюджеті Мінфін визначив кілька пріоритетів. Йдеться про підвищення мінімальної заробітної плати, якісну освіту, доступну медицину, протидію пандемії коронавірусу та вакцинацію населення проти COVID-19 та фінансову допомогу пенсіонерам, які старше 75 років.

Але, проаналізувавши документ, можна помітити, що "найсмачніші" шматки планують віддати зовсім іншим галузям.

Читайте також

Рада ухвалила держбюджет на наступний рік

Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджетного кодексу

Зокрема, Кабінет Міністрів України пропонує у 2021 році на 797,4 млн грн збільшити видатки на МВС. Таким чином, підконтрольне Авакову відомство отримає до 98,3 млрд грн. Збільшили у другій редакції бюджету й видатки на Офіс Генпрокурора. Вони отримають на 2, 034 млрд більше, ніж передбачалося. Водночас на забезпечення української армії планують виділити 117,6 млрд грн. Ця цифра залишилася незмінною у порівнянні з 2020 роком.

Загалом збільшення фінансування правоохоронних органів - це наслідок збільшення заробітних плат, зокрема й через реформу прокуратури. Також це пов'язано, скажімо, з "вирівнюванням" зарплат серед правоохоронців, оскільки свого часу дуже високо підняли оплату праці антикорупційних органів, - підкреслив Володимир Фесенко.

Окрім Офісу Генпрокурора, Кабмін збільшив видатки на Офіс президента на 33 відсотки. У порівнянні з роком, що відходить, вони зросли на рекордні 40 відсотків.

Міністерство інфраструктури отримає на 2,405 млрд більше видатків, ніж це планувалося у першій редакції кошторису. На Міністерство культури та інформаційної політики заплановано на 1,146 млрд грн видатків більше, ніж планувалося від самого початку.

Плюс 549, 5 млн додаткових коштів віддадуть Державному космічному агентству України, а Держспоживслужбі виділять на 538, 1 млн більше, ніж планували.

Також Кабмін збільшив видатки на Міністерство закордонних справ (плюс 498, 2 млн), Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів (491,1 млн), Міністерство молоді та спорту (427, 3 млн грн) та Міністерство енергетики (плюс 350 млн грн).

Та беззаперечним лідером за видатками у новому році залишається Міністерство охорони здоров'я, котре отримає 3,946 млрд додаткових коштів субвенції.

Такий перерозподіл видатків став можливим коштом урізання запланованих витрат на деякі інші міністерства. Найбільше це відчує Пенсійний фонд, який недоотримає у 2021 році 8,5 млрд грн. Постраждають і регіони: фінансування на їх розвиток скоротили на 4, 86 млрд. Фінансування міністерства освіти й науки в новому календарному році скоротять на 4,097 млрд. На 1,129 млрд держава планує скоротити витрати на розробку та реалізацію інвестиційних проєктів. А 130 млн грн Кабмін хоче заощадити на фінансуванні Державного управління справами.

На думку Сергія Фурси, такий розподіл зумовлений домовленостями в середині уряду.

Щодо розподілу коштів та того, що МВС отримає додаткові кошти, а МОН навпаки наступного року отримає менше, можна це пояснити просто - Арсен Аваков (досьє) значно кращий лобіст ніж Сергій Шкарлет (досьє). Його апаратна вага значно більша, от він собі й "вибиває" гроші, - сказав Фурса.

Водночас експерт висловив думку, що не варто хвилюватись щодо зменшення фінансування Пенсійного фонду, оскільки виплата пенсій - це захищена стаття витрат бюджету.