Отримати гарвардську освіту, не виїжджаючи з України: аналіз постанови уряду

Закордонні університети тепер зможуть відкривати в Україні свої філії - таке рішення ухвалили в уряді. Чи прийдуть в Україну найкращі світові університети, як це змінить вітчизняну освіту та чи зможуть українці навчатися в Гарварді чи Оксфорді, не полишаючи батьківщину, розбиралися в Парламент.UA. 

Що потрібно для відкриття іноземних університетів в Україні

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою дозволив іноземним вишам відкривати свої філії на території України. Відповідний документ оприлюднили на урядовому порталі минулого тижня, хоча саме рішення ухвалили ще 24 березня. 

Відповідно до постанови, цей механізм має працювати так: іноземні ВНЗ подають свої документи, вказують мету відкриття навчального закладу в Україні та освітні програми, які планують викладати, та ряд інших формальностей. А потім отримують дозвіл на відкриття від Міністерства освіти. 

Однак працювати в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі такі університети не зможуть. Усе через статтю 33 Закону України "Про вищу освіту". Тож за задумом урядовців, передові іноземні виші, вочевидь, відкриватимуть свої філії у менших містах. 

(Фото: Pexels)

Також у Міносвіти вважають, що в Україну прийдуть найкращі світові виші. Адже  навчальний заклад, що може претендувати на відкриття філії в Україні, має входити до міжнародних рейтингів  QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings, Academic Ranking of World Universities — World Top 500 Universities і посідати там місце не нижче ніж 3000. 

Заклади вищої освіти України активно продовжують інтегруватися до  Європейського освітнього простору. Щоб стати на крок ближче до Європейського союзу, ми відкриваємо нові кордони. Тож відтепер на території Україні передбачено можливість утворення територіальних відокремлених структурних підрозділів іноземних закладів вищої освіти. Отже, найкращі світові практики сфери вищої освіти будуть реалізовуватися і в українських університетах, – прокоментував урядову ініціативу заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Андрій Вітренко.

Натомість не зможуть відкрити свої освітні заклади в Україні ВНЗ, які зареєстровані на території держави-агресорки, отримують від неї інвестиції, або їхній власник є резидентом країни-агресорки. 

Читайте також

Голова Черкаської ОДА Скічко вирішив повчитися у Гарварді

Стало відомо, скільки заробив міністр освіти минулого року

Що не так з ініціативою щодо відкриття філій закордонних вишів в Україні

Однак не все так просто та безхмарно, запевняють фахівці. На думку експерта з міжнародних питань Олександра Краєва, який нині є аспірантом у КНУ імені Тараса Шевченка, перша п’ятірка Ліги плюща або перша десятка світового рейтингу університетів навряд чи наввипередки побіжать робити свої філії в Україні.  

Оксфорд, Кембридж, Гарвард - вони ніколи ні до кого не їздять, а виходять з позиції, що всі "найкращі мізки" самі приїжджають до них. Тому вони на наш ринок не зайдуть. А зайдуть доволі посередні університети з загальноєвропейським, може навіть загальноазійським рівнем викладання.

Тут проблема інша, в нас ринок вишів перенасичений приватними псевдоуніверситетами, у нас, якщо я не помиляюся, близько 800 вищих навчальних закладів, з яких лише близько 200-300 державні. Інші, якщо не одноденки, рівень викладання та освіти там залишає бажати кращого. Якщо відкривається в нас ринок, це створює ще більше можливостей для комерціалізації освіти - ще більша кількість не дуже престижних, але економічно доступних навчальних закладів, - вважає Олександр Краєв.

Окрім того, з вимогою з постанови щодо престижності іноземного університету, який має бути не далі 3000 місця в міжнародних рейтингах, також є проблеми. В перелічених у документі рейтингах немає стільки місць, відзначила у своєму Фейсбуку нардепка від "Голосу" Інна Совсун. Зокрема у QS World University Rankings та The Times Higher Education World University Rankings усього 1000 місць (хоча 1500 університетів), а в Academic Ranking of World Universities їх взагалі всього 500.

Також вона наголосила: така ініціатива далека від інтеграції з Європейським освітнім простором. Та додала, що не вірить у те, що Україну заполонять філії іноземних університетів. Немає ані відповідної кількості випускників шкіл, ані грошей, щоб за це платити. 

На жаль, це занадто слабка інтеграція. Справжня інтеграція має змінювати зсередини існуючі українські державні університети. А пара філій іноземних університетів якщо і відкриється – не створить достатній тиск на систему, аби примусити її ворушитись. Тому її має примушувати ворушитись Міністерство освіти. Але про рухи в цьому напрямку від Міносвіти геть нічого не чутно, - пояснила нардепка Інна Совсун.