Стягування російських військ до кордону України: реальність чи політична гра

Іноземні журналісти виявили чергове напруження поблизу українського кордону  – нібито Росія почала знову стягувати свої війська. Українська розвідка це спростовує. А ось у Міноборони дійсно вбачає проблему, але в перспективі. Чи дійсно варто готуватися до наступу з боку східного сусіда, чи зможе Україна його вистояти та які в нас слабкі сторони, розбирався "Парламент.UA".

Хто виявив стягування військ з боку Росії

Ще з квітня 2021 року біля кордону з Україною та в окупованому Криму спостерігається значне підвищення військової активності. Занепокоєння висловлювали не лише в Києві, а також і в США та ЄС. Тоді українська розвідка повідомляла, що Росія готується до дій, які мають спровокувати військову відповідь України на лінії зіткнення сторін на Донбасі. Не виключали і спробу просування російських окупаційних військ углиб території України. Однак цього не сталося. У Міністерстві оборони РФ заявили, що російські військові, які брали участь у "заходах раптової перевірки" поблизу кордонів України, почали повертатися у пункти постійної дислокації.

Минуло пів року, і в Україні знову заговорили про напруження поблизу українського кордону. Першим про це 30 жовтня заявило американське видання The Washington Post, повідомивши, що РФ знову стягує до кордону з Україною військових та техніку протягом останніх тижнів, і це викликає занепокоєння у США та Європі. ЗМІ написало про це із посиланням на власні джерела серед американських та європейських посадовців.

Видання вказує, що останніми днями в соціальних мережах почали з’являтися відео, на яких видно, "як російські військові потяги та колони переміщують велику кількість військової техніки, включно з танками та ракетами на півдні та заході Росії". Передислокація військ, мовляв, відбувається на тлі того, як "Кремль зайняв жорсткішу позицію щодо України", а конфлікт на Донбасі вступає у "нову стадію". А все через те, що українські військові застосували там безпілотник турецького виробництва (Bayraktar).

Цілей стягнення військ РФ видання не знає. Директор програми досліджень Росії в некомерційній аналітичній групі CNA Майкл Кофман у коментарі The Washington Post заявив, що це не схоже на навчання чи військові тренування. За його словами, після закінчення російсько-білоруських навчань "Захід-2021" 41-ша загальновійськова армія не повернулася на місце постійної дислокації до Новосибірська, а об’єдналася з іншими військовими підрозділами на кордоні з Україною. Крім того, 1-а гвардійська танкова армія Росії, елітний підрозділ, що базується під Москвою, переміщує особовий склад і техніку в бік України.

Відтак журналіст Крістіан Тріберт із The New York Times та видання Politico показали супутникові знімки, які нібито підтверджують стягування російських військ і техніки до кордонів.

Супутниковий знімок, зроблений сьогодні Maxar, показує розгортання сухопутних військ – зокрема танків, БТРів, самохідної артилерії – на полігон на північ від Єльні, Росія, – написав Крістіан Тріберт.

Російські військові, окупанти (фото: facebook.com/mod.mil.rus)

Що про стягування військ думають в Україні

Головне управління розвідки Міністерства оборони України не зафіксувало додаткового перекидання російських сил до кордону з Україною. В українській розвідці переконують, що станом на 1 листопада біля українського кордону не було додаткового перекидання російських підрозділів, озброєння та військової техніки. Не бачать там нової чисельності російських військ поблизу державного кордону.

"Найбільш імовірно, що оприлюднені у ЗМІ та мережі інтернет факти нарощування угруповань збройних сил Російської Федерації на українському напрямку є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій та по суті є плановими заходами у межах переміщення військ після завершення навчань", – зазначили в управлінні розвідки.

Але влада все ж бачить проблему – в перспективі. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр в етері "Україна 24", цитуючи слова розвідки, заявила, що вже цієї зими, у грудні 2021 року – січні 2022-го Росія планує збільшити кількість військового контингенту на кордоні з Україною. У Міністерстві оборони запевняють, що все під контролем.

При чому всі повідомлення про напруження на кордоні відбуваються на тлі кадрових змін в українському уряді. 4 липня Верховна Рада звільнила низку міністрів, серед яких був і очільник Міноборони Андрій Таран. Новим главою відомства став Олексій Резніков.

Що насправді відбувається біля українських кордонів

Михайло Самусь із Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння у коментарі "Парламент.UA" сказав, що повідомлення про нарощування військ з боку Росії, на його думку, – це інформаційна операція, дуже схожа на ту, що проводилася на фоні навчань у квітні-травні цього року.

Щоб було зрозуміло, 1-ша російська танкова армія, 20-а і 8-ма, створені у 2017 році, після початку війни проти України постійно перебувають біля наших кордонів. Тобто, деякі російські дивізії перебувають у кількох десятках кілометрів від кордону з Україну. Тому щодо інформації про те, що хтось кудись стягується, – там стягувати нікуди. Вони постійно там перебувають і готові до наступу, – зазначив експерт.

За його словами, починаючи з 2017 року Росія створила самодостатнє угруповання приблизно на 100 тисяч людей. Михайло Самусь додає, що не може сказати, що зараз відбувається щось надзвичайно загрозливе. З боку Росії триває постійна підготовка до наступу на Україну, при чому вона може почати цей наступ будь-якої секунди.

Сучасна наступальна операція не починається з наступу танків, а починається з інформаційної фази, яка триває постійно, відтак радіоелектронної, коли придушуються пункти управління державою і військами. Далі йде ракетна фаза, коли вже фізично здійснюється система управління державою і військами, знищується протиповітряна оборона. Після цього починається повітряно-наступальна операція з залученням авіації, яка вже починає знищувати залишки протиповітряної оборони та сухопутні війська противника. А сухопутні війська противника вже вийдуть на територію, яка фактично вже не може протидіяти, – роз’яснив він.

Директор ІТ-асоціації Software Ukraine, учасник АТО/ООС у складі 56 бригади Віктор Валєєв зазначив, що від бойових частин останнім часом не чув якихось сигналів, які б свідчили про наступ російських військ.

Мені здається, це певна демонстрація сили або певна частина гри в гібридній грі, аби показати, що Росія може десь облаштувати певну кількість збройних сил. Тут важливий більше політично-піарний ефект, чим якісь реальні наслідки, – вважає експерт.

Чи готова Україна дати відсіч у випадку "гарячої фази"

Україна постійно воює, гинуть українські військові, зазначив Михайло Самусь, пояснивши, що українські Збройні сили постійно перебувають у стані збройного протистояння, а не просто "сидять десь в окопах". Експерт каже, що перше застосування Bayraktar свідчить про те, що починається інше розуміння готовності, підходів до ведення бойових дій – воно більш ініціативне, проактивне та певною мірою агресивне.

Україна має найбільш боєздатну армію в Європі, яка пройшла війну. У нас приблизно 400 тисяч учасників бойових дій. Якщо навіть відкинути тих хлопців, які отримали цей статус більш формально, у нас все одно найбільш боєздатна армія, яка знає, що таке війна, бачила це не на навчаннях, а справді воювала, – запевняє Віктор Валєєв.

Водночас він визнає, що російська армія перевершує українську за модернізацією зброї. Водночас Україна має асиметричну відповідь, зокрема в підвищенні якості керування систем управління військами та в психологічній готовності наших військ, резервістів і ветеранів до стримування агресії, чого в Росії є у значно менших обсягах.

Наскільки мені відомо від своїх знайомих – колишніх військових, якщо знову буде "гаряча фаза", то безумовно завтра всі стоятимуть у військкоматі з мінімальним набором і будуть готові воювати. Але це буде згубний сценарій як для Росії, так і для України, тому що жодна зі сторін не зможе здобути стратегічно значущої перемоги. Думаю, що ці питання краще унормувати в якомусь модернізованому Нормандському форматі із залученням США, – пояснив ексвійськовий.

Що варто покращити в оборонному секторі

Політолог Микола Спірідонов нам у коментарі висловив підозру, що президент Росії Володимир Путін і його адміністрація стягуванням військ не стільки збираються нападати напряму на Україну, як просто намагаються нас залякувати. Відповідно, можна реагувати двома можливими варіантами.

Якщо це дійсно залякування, то можна це просто ігнорувати, жити своїм життям. Або, якщо ми все ж таки побоюємося нападу Росії, тоді, відповідно, треба діяти симетрично: теж наявні війська та технічні можливості стягувати до кордону. Відтак у разі активних дій з боку РФ намагатися дати відсіч, – каже експерт.

Михайло Самусь вказує на критичні моменти, які поки що не виконані Україною. Зокрема, у нас нічим боротися з ракетною фазою, адже відсутня протиракетна оборона. Це, мовляв, є критичною проблемою не лише для ЗСУ, а і для всієї системи оборони України.

Наші європейські партнери, такі як Франція, Німеччина, забороняють своїм оборонно-промисловим компаніям взагалі контактувати з Україною. Питання про те, що європейці нам якось допоможуть у цьому плані, не стоїть. Європа дуже боїться знервувати Росію. Сподівання є тільки на США та Ізраїль, бо вони є лідерами в цьому напрямку. Зараз стоїть питання передачі технологій і вартість. Переговори тривають, – запевнив експерт.

За його словами, декілька протиракетних шарів оборони вартують десятки мільярдів доларів. Україні потрібен комплексний підхід, в якому можуть брати участь і українські підприємства. Але до цього треба підходити системно.

Протиповітряна оборона в нас є. Вона на цей момент, можливо, найкраща в Європі. Наземні війська воювати готові. І є ще проблема з військово-морськими силами, які треба нарощувати радикально. Лиш останні 2 роки відбуваються конкретні корабельно-будівні програми з Туреччиною, США, Великою Британією, які, я сподіваюся, дозволять у найближчі 2 роки змінити баланс у Чорному морі, – додав Михайло Самусь.

Натомість Віктор Валєєв додав, що країні ще треба попіклуватися про покращення систем керування військом та логістики. А ще треба провести роботу з ветеранами, аби вони могли у випадку певної загрози знову сформувати боєздатні частини, які були б здатні вийти та протистояти агресії.

Взимку воювати дуже складно і для особового складу, і для техніки. Тому вірогідність масованого наступу достатньо невелика. Але велика ймовірність збройних провокацій. Потрібна постійна розвідка і готовність до ударів на випередження, – сказав нам експерт громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько.

Читайте також

"Свідома дезінформація": Данілов про російські війська біля кордонів України

Бої на Донбасі – це не громадянська війна: соратник Макрона про брехню Кремля