Антоненко Андрій

Антоненко Андрій

Український поет, музикант, учасник АТО, політв'язень

Всі новини

Антоненко Андрій - засновник і фронтмен групи "Riffmaster", учасник російсько-української війни, доброволець, волонтер та активіст, блогер, позивний "Ріф".

Місце народження

Андрій Антоненко народився 2 жовтня 1971 року у місті Київ.

Освіта

  • Андрій завершив навчання в одній із Київських музичних шкіл по класу цимбал.
  • Закінчив Культурно-освітнє училище за спеціальністю "диригент самодіяльного хору", викладач гри на гітарі.

Родина

Андрій Антоненко був одружений тричі. Зараз одружений на українці Світлані, у подружжя троє дітей.

Музична кар’єра

  • У 1989 році Андрій заснував треш-метал групу "Лепрозорій". Брав участь в музичних гуртах ADEM і DAZ Machine.
  • Андрій Антоненко 1991 року у складі групи ADEM переміг на рок-фестивалі у Москві, підписавши контракт на запис платівки у Лос-Анджелесі, але через путч і розвал СРСР гурт залишився в Україні.
  • У 2003 році заснував сольний проєкт "Riffmaster"би де писав тексти, музику, був вокалістом та гітаристом. Андрій визначив свій стиль як "rock acoustic hooligans". Антоненко виступав у клубах, а також на фестивалях по всій Україні.
  • 2004 року записав дует із солістом групи "Тартак" Олександром Положинським, пісню "Земля".
  • У 2007 сольний проєкт випустив дебютний альбом - "Beautiful Day". 2015 - альбом "Котлета по-киевски".
  • Найвідоміша пісня гурту "Riffmaster" - "Тихо прийшов, тихо пішов", яку називають неофіційним гімном підрозділом Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Участь в АТО

Андрій Антоненко у травні 2015 року разом із солістом групи "Тартак" вперше виступали для бійців ЗСУ на передовій. З 2015 по 2017 роки Андрій виступав в зоні АТО понад 300 разів.

З червня 2017 року почав проходити службу в лавах Сил спеціальних операцій (ССО), в командуванні ССО з червня 2019.

Андрій Антоненко (фото:фейсбук)

Справа Шеремета

12 грудня 2019 року Андрія Антоненка затримали як підозрюваного у підготовці вбивства відомого українського та білоруського журналіста Павла Шеремета. 20 липня 2016 року у центрі Києва підірвали авто керівника "Української правди" Олени Притули в якому перебував Павло. За версією поліції організацію вбивства було скоєно разом з Яною Дугарь та Юлією Кузьменко. Начебто, Дугарь розвідувала місцевість, Кузьменко закладала вибухівку, а Антоненко "допомагав" Юлії. Результат слідства базувався, у тому числі на запису з камер спостережень, на яких був чоловік із прикметами під які підходять десять відсотків населення країни. Сам Андрій навів низку відмінностей між собою та зі статурою на відео, та зазначив, що на момент вбивства не був знайомий із людьми, яких поліція підозрює у вбивстві Шеремета.

В день арешту підозрюваних міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції повідомили, що справу Шеремета розкрито, але серйозних доказів на затриманих не було. ЗМІ та активісти пов’язують арешт підозрюваних: Яни Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка зі суспільною вимогою відставки Авакова. Володимир Зеленський публічно підтримав Арсена Авакова у звинуваченні підозрюваних ще до судового вироку.

4 січня 2020 року ексспецназівець з Білорусі Ігор Макар опублікував запис розмови під час якої білоруські силовики обговорювали вбивство Павла Шеремета у 2012 році. Захист підозрюваних - Андрія Антоненка Юлії Кузьменко та Яни Дугарь вважає, що запис свідчить про їх непричетність до злочину. Проте, МВС та його голова Арсен Аваков вважають інакше і називають це доказом їх провини.

Через поліційне та суддівське свавілля у "справі Шеремета" регулярно проходять акції протестів "Свободу політв’язням". Сергій Стерненко публічно підтримував та регулярно брав участь в акціях, зараз у своїх листах із СІЗО продовжує писати про Антоненко.

І врешті громадськість подолала супротив системи. 30 квітня 2021 року Шевченківський суд міста Києва ухвалив рішення обрати Антоненку новий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета. Того ж дня Андрія Антоненка випустили із СІЗО.

Дата публікації: 25.03.2021
Дата останньої зміни: 16.09.2021