Білозір Оксана

Білозір Оксана –  політикиня та державна діячка,  народна артистка України, хрещена мати двох дочок Порошенка, професорка кафедри естрадного співу КНУКіМ

Місце народження

Народилась 30 травня 1957 року в селі Смига,  Дубненського району на Рівненщині.

Освіта

• Ще навчаючись в школі, закінчила музичну школу в селі Яворів на Львівщині.
• 1976 рік – закінчила Львівське музично-педагогічне училище ім. І.Колеси.
• 1981 рік - закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка, диригент хору, викладач хорових дисциплін;
• 1999 рік - закінчила Дипломатичну академію України при МЗС України, магістр зовнішньої політики.

Родина

З 1975 по 2000 рік Білозір була одружена з народним артистом України, співаком і композитором Ігорем Білозіром. Її чоловік помер в лікарні після того, як його побили у львівському кафе 8 травня 2000 року.

Другим чоловіком став Роман Недзельський. Він працював генеральним продюсером ДП Мінкультури "Україна гастрольна", керував національним палацом мистецтв Україна.

Від першого чоловіка в Оксани син Андрій (1982 року народження), колишній депутат Київради. Його дружина – Лариса Білозір, народна депутатка 9-го скликання, перемогла в 15 окрузі на Вінниччині.

Від другого шлюбу в Оксани теж син – Ярослав Недзельський.

Творчість та громадська діяльність

• 1977 рік - Оксана стала солісткою самодіяльного ВІА "Ритми Карпат", котрий через два роки був запрошений в повному складі до філармонії та перейменований на "Ватру". Разом з ансамблем Оксана стала лауреатом фестивалю "Молоді голоси" та всесоюзного огляду творчої молоді.
• Основу репертуару Оксани складали попобробки народних пісень та пісні тодішнього її чоловіка Ігоря Білозіра, більшість з яких стали хітами.
• В 1985 році Оксана Білозір з "Ватрою" записала першу сольну платівку-міньйон, через три роки – диск-гігант в дуеті з Віктором Морозовим "Ой, там у Львові, на Високім Замку".
• 1986 рік – співачка отримала почесне звання заслуженої артистки Української РСР.
• В 1990 році Оксана Білозір виконала найпопулярнішу зі своїх пісень – візитку "Україночка" Геннадія Татарченка.
• 1990 - 1992 роки – працювала артисткою групи "Оксана" та "Ростислав-шоу".
• 1993 - 1996 роки – Білозір була артисткою-вокалісткою ПМП "Ронік", м. Львів.
• В 1993 році в Канаді вийшов компакт-диск Оксани Білозір "Україночка". В Україні цей Оксанин компакт-диск з’явився через два роки – лейбл НАК випустив збірник "Нові і найкращі пісні …".
• 1994 рік - співачці надали звання Народної артистки України.
• 1996 рік – Оксана Білозір переїхала в Київ.
• В тому ж році  - до жовтня працювала викладачкою Київського державного училища естрадно-циркового мистецтва.
• 1996 - 1997 роки – Білозір була доценткою кафедри естрадної музики Київського державного інституту культури.
• 1999 - 2002 роки – була завідувачкою кафедри, професоркою Київського національного університету культури і мистецтв.
• У цей період співачка поєднує викладацьку діяльність з творчістю.
• 1998 рік -  лейбл "Караван CD" випустив черговий компакт-диск співачки – "Для тебе".
• 1999 рік – вийшов у світ альбом реміксів кращих пісень Оксани Білозір "Чарівна бойківчанка".
• 2000 рік - з’явився новий компакт-диск "Горобина ніч", складений традиційно як з нових пісень, так і зі старих реміксів.
• Навесні 2001-го Оксана Білозір розпочинає співпрацю з продюсером Віталієм Климовим та аранжувальником Дмитром Ципердюком і в черговий раз осучаснює свою творчість. Основу нового репертуару складають як пісні самого Ципердюка, так і переосмислені старі хіти Ігоря Білозіра.
• У 2002 році співачка починає політичну кар’єру і вже с піснями виступає вкрай рідко, лише на форумах однопартійців чи в період виборчих кампаній. Всього Білозір випустила п’ятнадцять компакт-дисків, один DVD, взяла участь у зніманнях 10 музичних фільмів.
• Одночасно з політичною діяльністю артистка позиціюється як активна громадська діячка.
• Ще в 1986 – 1988 роках Білозір неодноразово їздила в Афганістан, де концертами підтримувала бійців Обмеженого контингенту. За це навіть отримала статус учасника бойових дій.
• Оксана Білозір - голова і член журі Міжнародного фестивалю фольклору "У галицькому колі", всеукраїнського фестивалю дітей-інвалідів "Повір у себе", всесвітнього фестивалю "Український спів у світі", всеукраїнського фестивалю "Мелодія".
• З 2003 року вона очолює ВГО "Українська взаємодопомога".
• 2006 рік – Білозір обирають почесним президентом громадської організації "Четверта хвиля".
• Крім цього, артистка керівниця "Всеукраїнського об’єднання жінок-депутатів" та міжнародної благодійної організації "Український шляхетний клуб".
• 2009 рік – Оксану Білозір нагородили орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
• Під час антитерористичної операції на сході України співачка була волонтеркою-переговірницею, спільно з антитерористичним центром при СБУ займалася пошуком військовополонених і процесом переговорів про їх обмін. Також стали ініціатором створення за участю Служби безпеки України, Міністерства оборони та Національного палацу "Україна" центру по забезпеченню доступу українських митців до учасників АТО.

Оксана Білозір у Волновасі, у гостях у 28 окремої механізованої бригади (фото: facebook.com/oksana.bilozir)

Політична кар’єра, критика, скандали

2002 рік - на виборах до Верховної Ради О. Білозір пішла разом із блоком "Наша Україна" (№ 70 виборчого списку) і вперше пройшла до парламенту IV скликання. У червні 2002-го очолила підкомітет з євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради із закордонних справ. В березні 2005 року вона склала депутатський мандат і отримала нове призначення.

Лютий-травень 2005 року – Білозір призначена міністеркою культури і мистецтв України.

Травень-вересень 2005 року – після реорганізації міністерства вона очолила нову структуру – Міністерство культури і туризму в першому Кабінеті  Міністрів Юлії Тимошенко.

2004 - 2005 рік – Білозір обіймала посаду голови Соціально-християнської партії.

2005 рік -  вступила до партії "Народний Союз "Наша Україна" (НСНУ) під почесним головуванням президента Віктора Ющенка. Її обрали членом політради партії.

2006 рік - на парламентських виборах вона балотувалася від блоку "Наша Україна" (№ 19 виборчого списку) і знову отримала мандат народного депутата України V скликання. З липня 2006-го обрана головою підкомітету з питань міжпарламентських зв’язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради із закордонних справ.

 2007 рік - в ході позачергових виборів до Верховної Ради її підтримав блок "Наша Україна – Народна самооборона" (НУНС) і О. Білозір втретє стала народним депутатом України VI скликання (№ 44 виборчого списку). З грудня 2007-го входить до парламентського Комітету із закордонних справ, з січня 2008-го очолила підкомітет з питань міжпарламентських зв’язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради із закордонних справ.

19 лютого 2008 року – Білозір заявила про вихід із "Нашої України" (разом з нею пішли деякі однопартійці – Ігор Кріль, Роман Безсмертний, Віктор Тополов). Незабаром всі вони поповнили лави партії "Єдиний Центр" – нового політпроєкт глави президентського Секретаріату Віктора Балоги.

2012 рік - Оксана Білозір програла парламентські вибори по одномандатному округу № 66 кандидату від Партії регіонів Віталію Журавському.

2014 рік - Оксана Білозір включена до списку партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" під №80. В травні 2016 року вона була зареєстрована народною депутаткою після дострокового припинення депутатських повноважень голови фракції "Блок Петра Порошенка" Юрія Луценка, призначеного 12 травня генеральним прокурором України.

Творча зустріч з військовими у Широкому Лані (фото: facebook.com/oksana.bilozir)

2019 рік – у Верховну Раду 9-го скликання Оксана Білозір не потрапила, але її замінила невістка – Лариса Білозір. Так що в парламентських списках прізвище Білозір залишилось.

Невістка Оксани Білозір Лариса Білозір, депутат Верховної Ради 9-го скликання (фото: Вікіпедія)

Крім квітів, овацій, нагород та почесних звань народна артистка на своєму політичному шляху отримала і добрячу порцію критики, стала фігуранткою кількох скандалів.

Так міністерська кар’єра для Оксани Білозір закінчилась госпіталізацією у Феофанію, тривалим реабілітаційним періодом та інвалідністю. Як стверджувала ексміністерка, її намагались отруїти, але вона попросила припинити розслідування.

Інший резонансний скандал був пов’язаний з так званим "будинком Білозір". Учасники цієї оборудки дуже захотіли заробити швидко і багато. Для цього Білозір отримала у 2004 році під індивідуальну забудову ділянку 0,08 га на Подолі, по вулиці Мирній 2/1. В цій зоні Києва заборонено будувати будинки вище 4-х поверхів. Проте компанія її сина Ярослава Недзельського з 2016 року починає на цій ділянці будівництво 11-поверхового будинку. Будівництво кілька разів зупиняли, потім поновлювали, потім знову звертались до суду. Сам об’єкт кілька разів перепродувався, місяцями стояв під арештом, але кінця цій справі так і не видно.

Як депутатка Оксана Білозір неодноразово згадувалась в критичних матеріалах ЗМІ за свою любов до брендового одягу та аксесуарів. Особливо це проявилось у Раді 8-го скликання, де вона менш ніж за тиждень продемонструвала дизайнерських аксесуарів на суму понад 140 тисяч гривень.

У 2017 році депутатка потрапила в черговий скандал. Російську співачку з обмеженими фізичними можливостями Юлію Самойлову, що намагалась потрапити на конкурс Євробачення в Київ, вона назвала потворністю.

Не відмовлялась Білозір і поспівати в підтримку того чи іншого кандидата. Правда в часи президента Ющенка вона була більш активною, але в 2012 році теж виступала на 16 окрузі в підтримку Олексія Порошенка. Тільки журналісти назвали ці концерти не творчістю, а "гречкосійством".                                                                                                                                                     

Коли під час телепередачі депутатка назвала Юрія Гагаріна українцем, це викликало не гордість за нашу країну, а насмішки. Так ведучий тієї програми Роман Скрипін одразу заявив: "Перший мікроб на планеті був українцем, запам’ятайте це діти".

А інтернет-видання "Поліграф" в травні 2016 року звинуватило Білозір, що вона, бравуючи статусом "куми Порошенка",  неодноразово бралась за солідну винагороду лобіювати в судах потрібне рішення. Як правило, в неї нічого не виходило, але дохід приносило стабільний.