Борис Джонсон

Борис Джонсон – колишній журналіст, послідовний євроскептик, палкий прихильник і реалізатор плану виходу Великобританії з ЄС, парламентар та ексміністр закордонних справ в уряді Терези Мей.

Місце народження

Народився 19 червня 1964 року в місті Нью-Йорк, США.

Освіта

1983 рік – закінчив Ітон-коледж.

1987 рік – закінчив навчання в коледжі Бейлліол Оксфордського університету, де вивчав класичну літературу.

Родина

Батько – Стенлі Джонсон, колишній депутат Європейського парламенту, також працював в Європейській комісії і у Світовому банку. Мати – Шарлотта Фоссет, художниця. Батьки розлучились, коли Борису було 14 років.

Молодша сестра – Рейчел Джонсон, відома британська письменниця, журналістка та телеведуча, на відміну від брата активно виступала проти Брекзиту.

Перший шлюб Борис Джонсон взяв у 1987 році з Аллегрою Мостін-Оуен, з якою навчався в університеті. Але подружнє життя не тривало довго й подружжя розлучилося в 1993 році. Дітей від першого шлюбу не було.

В 1993 році Джонсон одружився вдруге на журналістці Марині Вілер. У подружжя народилось четверо дітей: Кассія, Лара, Міло, Теодор. У 2018 році подружжя заявило про припинення шлюбних відносин і у 2020 році вони офіційно розлучились.

У 2009 році у політика народилась позашлюбна донька від мистецтвознавиці  Хелен Макінтайр.

29 квітня 2020 року колишня очільниця пресдепартаменту Консервативної партії Кері Саймондз народила політику сина Уілфреда Лорі Ніколаса. А 29 травня 2021 року Саймондз і Джонсон таємно одружились в присутності лише найближчих друзів і рідні.

Молоді роки, навчання, журналістська кар’єра

• Повне ім’я майбутнього політика при народженні — Олександр Борис де Пфеффель-Джонсон. Генеалогія надзвичайно заплутана. Офіційно доведене черкеське, турецьке, російське, німецьке, американське, єврейське та англійське коріння, віддалені родинні зв’язки з Віндзорами та Романовими.
• Оскільки Джонсон народився в США, то тривалий період у нього було громадянство і цієї країни. Пізніше його батько переїхав у Європу, де працював певний період. Тому Борис шкільне навчання починав у Брюсселі. Коли родина повернулась у Великобританію, хлопець продовжив вчитись в Ітоні (кузні прем’єрів), а згодом в Оксфорді. В університеті його обирали головою студентської спілки. Юнак входив в елітний Буллингдон-клуб, відомий гучними вечірками та хуліганськими витівками його членів. Але Джонсона не цікавили бешкет та пиятика. Його найближчими друзями стали брат принцеси Діани Чарльз Спенсер та майбутній лідер консерваторів Девід Кемерон.

Борис Джонсон у молодості (фото з соцмереж)

• 1987 рік – після закінчення університету почалась його журналістська кар’єра. Спочатку він недовго попрацював в "Times". Згодом деякий час публікувався в "Wolverhampton Express & Star".
• 1989 – 1994 роки – Джонсон влаштувався кореспондентом газети "The Daily Telegraph" в Брюсселі. В цей період він стає відомим журналістом. Його неординарні і дотепні матеріали критикували та висміювали бюрократію ЄС, переконливо роз’яснювали британцям про недоліки політики Євросоюзу. Навіть Маргарет Тетчер назвала Джонсона своїм улюбленим журналістом. Саме тоді він став авторитетним і принциповим євроскептиком.
• 1994 – 1999 роки – Джонсон працював заступником головного редактора і провідним політичним оглядачем в "The Daily Telegraph". Тоді ж він почав публікуватись і в тижневику "Spectactor".
• 1998 рік – журналіст почав співпрацювати з популярною програмою BBC "Have I Got News for You". 
• 2000 – 2005 роки – працював редактором видання "Spectactor". Тижневик став популярним серед британської політичної еліти, його наклад за цей період зріс майже вдвічі.
• Борис Джонсон є автором публіцистичних книг - "Колонка Джонсона", "Позичте мені ваші вуха" і "В мене є для вас погляди", "Друзі, виборці, земляки: нотатки на пні".
• У 2004 році світ побачив його роман "Сімдесят дві діви", проте сенсацією не став.

Парламентар, мер столиці Великобританії

• 1997 рік – Борис Джонсон здійснив першу спробу стати депутатом парламенту. Але у виборчому окрузі Клевід Південь він вибори програв.
• 2001 рік – почалась його політична кар’єра. Джонсон був обраний до Палати громад парламенту від виборчого округу Хенлі-на-Темзі.
• 2004 рік — його було призначено міністром культури у тіньовому кабінету опозиції.
• 2007 рік – Джонсон висунув свою кандидатуру на виборах мера британської столиці від Консервативної партії. Основні зусилля сконцентрував на передмістях Лондона. Умілий і дотепний оратор зумів налаштувати виборців на свою сторону.
• 1 травня 2008 року – Борис Джонсон був обраний мером Лондона. Після обрання мером Лондона як пріоритетні напрямки виділив боротьбу зі злочинністю і розв'язання транспортних проблем. І з цим він успішно справився.
• При Джонсонові була введена заборона на вживання алкоголю в метро і автобусах. Був істотно оновлений автопарк, модернізували і повернули на вулиці червоні двоповерхові автобуси, що знову стали символами Лондона.
• Мер став популяризатором велоспорту, з його ініціативи в Лондоні організували велопрокат і велостоянки. Сам Джонсон часто переміщався по місту на велосипеді, показуючи приклад городянам. Щоб спонукати лондонців пересідати на велосипеди, він залучив до агітаційних заходів Арнольда Шварценеггера.

Мер Лондона Борис Джонсон став популяризатором велоспорту (фото з соцмереж)

• У травні 2012 року був переобраний на новий термін. Важливим досягненням в цей період управління Джонсона стало успішне проведення в Лондоні літніх Олімпійських ігор 2012 року. Міська влада виконала величезну підготовчу роботу, що дозволило провести гри без будь-яких ексцесів.
• У 2015 році Джонсон знову обирається депутатом Палати громад британського парламенту по одному зі столичних округів. Він ще рік поєднує дві посади, продовжуючи виконувати обов’язки мера Лондона.

Діяльність у складі уряду і на посаді прем’єра

• У 2016 році Борис Джонсон став одним з ініціаторів проведення референдуму про вихід Великобританії зі складу ЄС. Серед консерваторів він був чи не найактивнішим пропагандистом Брекзит, для якого не існувало жодних перепон для відновлення самостійного статусу країни. Як агітаційну трибуну Джонсон використав червоний лондонський автобус, на якому об’їхав майже всю країну.

• Червень 2016 року – євроскептики перемогли на референдумі. Уряд подає у відставку, і Джонсон вирішує поборотись за посаду лідера консерваторів і британського прем’єра. Проте згодом знімає свою кандидатуру. Главою Консервативної партії стала Тереза Мей і вона ж очолила уряд Великобританії.
• 13 липня 2016 року – Тереза Мей призначила Бориса Джонсона міністром закордонних справ. Спочатку, це призначення викликало подив громадськості, оскільки політик славився неполіткоректними висловами на адресу керівників світових держав — Дональда Трампа, Барака Обами, Володимира Путіна, Башара Асада та інших. У публічних заявах чиновник не раз допускав неповагу до інших рас і культур. Але, як не дивно, Джонсон виявився досить умілим міністром. Він проводив перемовини з ЄС щодо механізму виходу Великобританії зі спільноти, налагодив більш тісну співпрацю з адміністрацією Дональда Трампа.
• Проте на цій посаді міністр найбільше запам’ятався послідовною критикою Росії. Борис Джонсон підкреслював, що не має жодних симпатій до президента Росії Володимира Путіна і вибудуваної ним, як висловлювався політик, "бандитської клептократії". Проведення в Росії чемпіонату світу з футболу у 2018 році Джонсон порівнював з проведенням Олімпійських ігор 1936 року у фашистській Німеччині.

Борис Джонсон (фото: REUTERS)

• Після отруєння в Солсбері російськими агентами Сергія і Юлії Скрипалів, міністр зайняв жорстку позицію і ініціював вислання 23 російських дипломатів. Його дії підтримали країни Заходу, а США ввели проти Росії нові санкції.
• В липні 2018 року Джонсон подав у відставку з посади міністра закордонних справ. Причиною демаршу стала незгода з позицією Терези Мей щодо майбутніх економічних відносин з ЄС. Зокрема політик виступив проти збереження митних стандартів ЄС на кордонах з Великобританією.
• Травень 2019 року – Тереза Мей подає у відставку. Головна причина – неодноразова відмова парламенту підтримати її проєкт угоди виходу з ЄС. Борис Джонсон бере участь у боротьбі за посаду лідера консерваторів і в липні того ж року здобуває перемогу.
• 24 липня 2019 року новий лідер консерваторів офіційно вступив на посаду прем’єр-міністра Великобританії. Він заявив, що забезпечить вихід Великобританії зі складу спільноти, навіть якщо це прийдеться робити без підписання угоди з ЄС, по "жорсткому сценарію". Було прийняте рішення уряду до 31 січня 2020 року владнати всі суперечливі питання і підписати угоду. У парламенті прем’єр не мав більшості, а провести позачергові вибори йому не вдалось. Кілька місяців прийшлось чекати, поки у грудні 2019 року, на чергових виборах консерватори здобули більшість у Палаті громад. Безумовна заслуга в цьому їх лідера, що зумів завоювати симпатії більшої частини суспільства.

Борис Джонсон виступає в парламенті (фото: the Guardian)

• 9 січня 2020 року Палата громад прийняла у третьому читанні Закон про вихід з Євросоюзу.  31 січня 2020 року о 23:00 за Гринвічем, Велика Британія офіційно вийшла з ЄС. Проте економічні питання так і не були врегульовані. Фактично весь 2020 рік пройшов у переговорах по підписанню торгової угоди між Великобританією і ЄС. Джонсону прийшлось піти на деякі поступки, щоб у грудні 2020 року Європарламент схвалив цю угоду. Як писали ЗМІ, всі зітхнули з полегшенням, адже це рішення означало, що товарообмін не зупиниться, хаосу не буде і кордон не закриють.
• Весною 2020 року Борис Джонсон перехворів на Covid-19. У квітні він навіть на кілька днів потрапив у реанімацію, проте зумів здолати хворобу і 27 квітня повернувся до роботи.

Скандали, критика в ЗМІ

Вперше Джонсон "прославився" у юному віці, коли починав журналістську кар’єру у "Times". Він нахабно вигадав і вмістив у статтю нібито цитату професора Коліна Лукаса, через що виник скандал. Шахрая викрили і вигнали з газети.

В 2004 році однопартійці звільнили Джонсона з посади заступника керівника партії і міністра тіньового кабінету, звинувативши у брехні стосовно інтимних зв’язків з однією зі співробітниць у газеті "Spectator".

За численні сексуальні скандали Джонсона називали англійським Трампом (фото з соцмереж)

Пізніше він кілька років не визнавав свою позашлюбну дочку, що народилась у 2009 році. Лише в 2013 році він змушений був офіційно визнати цей факт.

29 травня 2021 року Джонсон таємно одружився з Кері Саймондз (фото Getty Images)

Борис Джонсон прославився своїми скандальними висловами в адресу інших керівників держав. Так Володимира Путіна він порівняв з ельфом Доббі (з книг про Гаррі Поттера), але закликав не обманюватись щодо зовнішності, за якою ховається "безжалісний тиран". А про президента Туреччини Реджепа Ердогана він взагалі склав хамський віршик про його інтимні стосунки з козою.

В 2020 році журналісти приписали політику фразу, що гора трупів краще ніж новий жорсткий локдаун.

А останній, дуже гучний для Великобританії скандал, в Україні був майже непомічений, що з огляду на наші реалії цілком зрозуміло. В квітні 2021 року прем’єра звинуватили, що він потратив частину коштів з партійних пожертв на ремонт службової квартири по вулиці Даунінг-стріт. Опозиція цькувала Джонсона, вимагаючи розслідувати цю "жахливу корупцію", хоча до партійної каси консерваторів вони не мають жодного відношення.

7 липня 2022 року Борис Джонсон оголосив про відставку з поста прем'єра Великої Британії та з посади голови Консервативної партії. Він продовжить керувати урядом, поки не буде призначено нового керівника.