Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Громадянин Ізраїлю, фігурант у гучній справі щодо корупції в «Енергоатомі»
Цукерман Олександр Давидович – втікач від НАБУ, шахрай і «схематозник», занесений у базу центру «Миротворець»
Досвідчений шахрай Цукерман намагався працювати без зайвого розголосу. Про нього надзвичайно мало інформації в інтернеті, особливо про родину. Напевно тому, що передбачливий крадій давно вивіз сім’ю в Ізраїль. Та й сам він має ізраїльське громадянство і тепер в’їжджає в Україну по ізраїльському закордонному паспорту.
Відомо що Цукерман народився в Києві 5 травня 1964 року. Про батьків ніякої інформації немає.
У Олександра є рідний брат Михайло, який теж разом з Олександром приймає участь у різноманітних шахрайських оборудках.
Ще цікавий факт – в Олександра Цукермана в Україні немає ніякого офіційного бізнесу чи нерухомості. Лише в 2017 році зареєстровано ФОП Цукерман Олександр Давидович, але невідомо чи мова йде про того самого Цукермана, який займається різним «схематозом».
У 1999 році Олександр Цукерман увійшов до наглядової ради банку «Старокиївський», де пропрацював до банкрутства установи. Після цього протягом багатьох років фігурував у низці судових позовів, пов’язаних із ліквідацією банку.
Пізніше нардеп Железняк згадував у своїх розслідуваннях, що Цукерман та пов'язані з ним компанії "засвітились на Одеському припортовому заводі до повномасштабного вторгнення".
Знайомство Олександра Цукермана і Тімура Міндіча відбулось задовго до початку їх спільної злочинної діяльності. Журналісти писали що цьому посприяв Михайло Цукерман. Він з юних років товаришував з Леонідом Міндічем, двоюрідним братом Тімура. В 2025 році Леонід організував схему мільйонних розкрадань під час закупівлі трансформаторів для "Харківобленерго". На цій оборудці його впіймали, не дозволили втекти за кордон і посадили в СІЗО. З-під варти він вийшов під заставу у вісім мільйонів гривень.
А Олександр через Леоніда познайомився з Тімуром Міндічем, який ще з початку 2000-х товаришував з Володимиром Зеленським і іншими «кварталівцями». Згодом Тімур і Володимир стали партнерами по бізнесу, а в ТОВ «Квартал 95» Міндіч взагалі мав найбільший пакет акцій. Саме Тімур познайомив Зеленського з Коломойським (він також був бізнес-партнером олігарха), посприяв переходу студії «Квартал 95» з телеканалу «Інтер» на канал «1+1».
Коли в 2019 році Зеленський переміг на президентських виборах, Міндіч з маловідомого бізнесмена перетворився на впливового олігарха який успішно лобіював кадрові призначення на найвищі державні посади, роздавав вказівки міністрам та оплутав цілі галузі своїми шахрайськими схемами.
Тут і згодилось знайомство з обережними і спритними ділками братами Цукерманами. Вони вміли не лише придумувати різні афери, але й знали як «відмити» «брудні капітали» чи безслідно переправити «чорну касу» за кордон.
Міндіч і Олександр Цукерман розробили просту але ефективну корупційну схему розкрадання в «Енергоатомі».

Тімур Міндіч і Олександр Цукерман (справа). Поки що в них ще все добре
В НАБУ цю схему описали так: «Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
Контрагентам "Енергоатому" нав'язували "відкати", щоб не відбулося блокування платежів за послуги або постачання продукції або їх не позбавили статусу постачальника. Цю практику прозвали "шлагбаумом".
Керівник злочинців Міндіч здійснював загальне керівництво і забезпечував прикриття на рівні КМУ і ОП. Він залучив екс-заступника керівника Фонду державного майна (згодом радник міністра — Ігор Миронюк) та колишнього правоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з безпеки (Дмитро Басов). Вони, користуючись службовими зв'язками в "Енергоатомі" та міністерстві, забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
А Цукерман з метою конспірації вигадав псевдоніми для учасників злочинної організації. Себе він назвав «Шугармен», Міндіч став «Карлсоном», Герман Галущенко отримав прізвисько «Професор», Олексій Чернишов – «Че Гевара», Дмитро Басов став «Тенор», Ігор Миронюк – «Рокет». Саме під такими псевдонімами злочинці фігурували у аудіоплівках НАБУ.
Незаконно отримані гроші "відмивали" в офісі, розташованому у центрі Києва. Він належав родині колишнього нардепа, що перейшов на бік РФ і обіймає там посаду сенатора, Андрія Деркача.
«Через цей офіс здійснювався суворий облік отриманих коштів, велася "чорна бухгалтерія" та організовувалось відмивання грошей через мережу компаній-нерезидентів. Значна частина операцій, зокрема видача готівки, проводилась за межами України. За надання послуг не членам злочинної організації офіс отримував оплату у вигляді відсотків від проведених сум», — пояснили у НАБУ.
Саме Олександр Цукерман опікувався організацією роботи цього так-званого «бек-офісу». Під його керівництвом всю чорну бухгалтерію вів Ігор Фурсенко, разом з яким старанно трудились «пралі» Леся Устименко та Людмила Зоріна.
Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна в інтерв’ю LB.ua пояснює, що цей «бек-офіс» працював за принципом офшорної бухгалтерії: кожен виконавець мав вузьку функцію; система була повністю відокремлена від офіційних процедур «Енергоатому»; існував паралельний фінансовий центр ухвалення рішень; саме тут відбувалося “очищення” отриманих готівкових потоків.
Цукерман забезпечив надійне «відмивання» корупційних коштів. Частина операцій проводилася за межами України, зокрема у Москві, Африці та Північній Америці. Готівка змішувалася, передавалася іншим фізичним та юридичним особам або конвертувалася в інші валюти та криптовалюту для забезпечення анонімності.
Аудіозаписи НАБУ розкривають деталі роботи працівників «бек-офісу», зокрема планування схем легалізації: використання іноземних фондів, продаж нерухомості членів організації, структуровані транзакції через компанії на островах та криптовалютні операції. Фігуранти детально обговорювали, як оформлювати інвестиції через компанії родичів, як має відбуватися конвертація в сертифікати фондів, і як уникати уваги спецслужб та міжнародних фінансових контролерів.
А НАБУ і САП на початку листопада 2025 року вже зібрали достатню доказову базу на злочинну організацію Тімура Міндіча. Було беззаперечно встановлено сім її учасників, задокументовано роль і дії кожного з них.
Врешті 10 листопада НАБУ заявило про викриття масштабної корупційної схеми в Енергоатомі. Було встановлено, що через руки злочинців пройшло близько 100 мільйонів доларів. Почались арешти та обшуки, але детективи НАБУ не врахували одного – такий досвідчений аферист і «схематозник» як Цукерман не буде спокійно сидіти і чекати арешту. В НАБУ і САП ще тільки планували прес-конференції та слідчі дії, а брати Цукермани вже ховались від спеки в прохолодних кафе Тель-Авіва (осінь 2025 року була в Ізраїлі надзвичайно спекотною). Організатор корупційної схеми Тімур Міндіч теж зумів втекти з України за чотири години до обшуку в його квартирі. Очевидно знайшлось кому попередити друга президента.
Решту п’ять фігурантів «справи Міндіча» суд відправив під варту.
Коли в НАБУ дізнались про втечу головних злочинців, спочатку навіть заявили що готуватимуть документи на екстрадицію Міндіча та Цукермана. Але змінили риторику нагадавши про практику ізраїльського правосуддя щодо своїх громадян.
А справа тим часом набирала значного резонансу і в країні, і за кордоном. Дійсно, було чому обурюватись. Друзі президента в умовах важкої війни і зруйнованої енергетики крадуть з енергетичного сектору сто мільйонів доларів. Урядовці отримують хабарі від корупціонерів і будують собі маєтки, а за кордоном в цей час представники України випрошують гроші на відновлення енергетики після ракетних атак ворога. Ті ж «Професори» і «Че Гевари» наполегливо вимагають від європейських колег розпочати прийом нашої країни до ЄС, забувши як ще недавно погоджували суми своїх «відкатів» в офісі Цукермана.
Вже згадана в попередньому розділі експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна акцентує, що поява такої структури поруч зі стратегічним підприємством, яке виробляє третину електроенергії країни, є ознакою системного проникнення корупційних практик у ключові процеси державної енергетики.
І українців особливо роздратувало, що фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих".
А Цукерман тим часом попав у базу «Миротворця». Картка зі звинуваченнями з’явилась на сайті організації.

Цукерман Олександр
Навіть Зеленський зрозумів, що цим обмежитись не вдасться, бо можна спровокувати третій Майдан. Він анонсував санкції РНБО проти основних крадіїв Цукермана і Міндіча.
13 листопада Рада національної безпеки й оборони ввела санкції проти двох фігурантів "плівок Міндіча" – самого Тімура Міндіча, а також Олександра Цукермана. Про це повідомляється в указі президента Володимира Зеленського № 843/2025.
Проти обох бізнесменів, громадян Ізраїлю, вводиться пакет із 18 обмежень, серед яких – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами та позбавлення державних нагород й інших форм відзначення (це обмеження безстроково).
Також санкції включають:
В указі, підписаному Володимиром Зеленським, зазначається, що санкції запроваджують строком на три роки. Водночас народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що в урядових пропозиціях, поданих Кабінетом Міністрів на розгляд РНБО 12 листопада, йшлося про застосування обмежень терміном на десять років.
Проте для Цукермана було все-одно, на скільки років вводяться санкції. У нього на території України не знайдено ні підприємств, ні земельних ділянок, ні орендованого державного майна. Взагалі - нічого з того, що вказано у переліку санкцій.