Устименко Леся

Устименко Леся Миколаївна – співучасниця розкрадання в галузі енергетики, спільниця Міндіча та інших фігурантів справи «Мідас»

Деякі факти з біографії Устименко та її професійної діяльності

Біографічні дані про Лесю Устименко обмежені, оскільки вона не була публічною особою до скандалу в «Енергоатомі». Відомо, що народилась 23 вересня 1966 року на Київщині. В столиці вона здобула освіту з економіки та маркетингу. Ранні роки кар’єри Лесі Устименко пройшли в невеликих компаніях, пов’язаних з дослідженнями ринку та громадської думки, що стало основою для її подальшої діяльності як приватної підприємиці.

Вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 2015 року, працювала у сфері консультацій, пов’язаних з фінансами та бізнес-аналітикою.

У 2018 році Леся Устименко увійшла в орбіту великого бізнесу, приєднавшись до команди, що обслуговувала тендери та контракти в енергетичній галузі. Саме тоді вона почала співпрацю зі структурами, близькими до НАЕК "Енергоатом", де її роль полягала в аналізі ринкових тенденцій та підготовці звітів для внутрішнього використання. За словами колег, Леся Устименко вирізнялася уважністю до деталей і вмінням структурувати дані.

Леся Устименко – фахівчиня з аналізу ринку та громадської думки

До початку співпраці з шахрайською структурою Міндіча підприємиця займалася стандартними фінансовими послугами, такими як аудит та оптимізація податків для приватних компаній. Цей досвід став основою для її ролі в обробці великих потоків коштів, де професійні навички перетворилися на інструмент для сумнівних операцій.

Особисте життя Лесі Устименко не висвітлюється в джерелах: відомо лише про шлюб та можливу наявність родичів за кордоном, куди йшли перекази. За даними «Схем», її чоловік, ймовірно, громадянин РФ, який до 2015 року регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт. Діти чи інші родичі не згадуються у відкритих джерелах.

Участь в корупційних оборудках, пов’язаних з «Енергоатомом»

Як стверджують деякі ЗМІ, ще до повномасштабної війни Устименко залучали до деяких проєктів «Енергоатому», здебільшого як консультантки з дослідження ринку і проведення тендерів. Оскільки пізніше в контактах вона була записана як «Леся Київ Фінансист Братів», то ймовірно, що саме брати Цукермани залучили її до фінансових оборудок, а згодом рекомендували Тімуру Міндічу, який після початку російської агресії очолив злочинну організацію, що діяла в галузі енергетики.

Механізм збагачення був простим, але ефективним, орієнтований на партнерів «Енергоатома». Для них діяла схема «шлагбаум» — якщо вони хотіли отримати від компанії платежі за надані послуги чи поставлену продукцію, то мали поділитися з учасниками схеми, тобто дати «відкат» у розмірі 10-15% від суми контракту. У разі відмови їм загрожувало блокування платежів.

Схема стала можливою після ухвалення Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України наказу, яким «Енергоатом» включено до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі дії. Завдяки цьому наказу підприємство отримало можливість самостійно визначати, кому та коли здійснювати платежі. Цим, за твердженням слідства, скористалися учасники злочинної організації.

Розподіл обов’язків і фінансові потоки «схематозників» координував Тімур Міндіч. Він ще з початку 2000-х був товаришем Володимира Зеленського, а згодом став його багаторічним діловим партнером по «Кварталу 95». До 2019 року Тімур був звичайним, майже нікому не відомим бізнесменом. А ставши другом вже не коміка, а президента, Міндіч розійшовся не на жарт. За кілька років він шляхом махінацій і корупційних схем накрав сотні мільйонів доларів, а після 2024 року намагався впливати на цілі галузі української економіки. Його давніми партнерами були брати Олександр і Михайло Цукермани, відомі серед тіньових ділків як досвідчені кримінальні фінансисти.

Тімур Міндіч (зліва) і Олександр Цукерман

«Наїздами» і вимаганням безпосередньо в "Енергоатомі" займались підручні Міндіча Ігор Миронюк, який раніше був радником міністра енергетики та колишній правоохоронець, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов. Користуючись впливом на ексміністра енергетики Галущенка вони повністю контролювали державне стратегічне підприємство. Згодом всі контрагенти «Енергоатому» змушені були платити злочинцям.

Незаконно отримані гроші "відмивали" в офісі, розташованому у центрі Києва. Він належав родині колишнього нардепа Андрія Деркача, що перейшов на бік РФ і обіймає там посаду сенатора.

За дорученням Міндіча, роботою цього так званого «бек-офісу» опікувався Олександр Цукерман. Під його наглядом всю чорну бухгалтерію вів Ігор Фурсенко. Підготовкою фіктивних документів для забезпечення видимості законності сумнівних транзакцій займалась Людмила Зоріна. До цієї невеликої кримінальної команди Цукерман залучив і Лесю Устименко.

Вона безпосередньо займалась обробкою грошових потоків, координувала облік тіньових надходжень, готувала фіктивні звіти. Аналітикиня брала участь у підготовці документів, що впливали на вибір контрагентів для стратегічних контрактів (постачання ядерного палива, різного обладнання тощо).  Крім того, Устименко забезпечувала переказ коштів на рахунки, пов’язані з організаторами, обробляла особисту частку Міндіча від хабарів.

Працюючи в злочинній організації Леся Устименко не відмовлялась і від підробітку «на стороні». Детективи НАБУ встановили, що вона брала участь в тендерах поза «Енергоатомом», зокрема з відновлення інфраструктури, де хабарі сягали 12% від контрактів. Її консультації теж вартували недешево, адже вона мала доступ до конфіденційної інформації і давала цінні поради.

Закономірний фінал – обшук, затримання, суд

Станом на 10 листопада 2025 року детективи НАБУ зібрали всю необхідну доказову базу для ліквідації злочинної організації й розпочали затримання фігурантів. Правда Міндіч і Цукерман не стали чекати візиту правоохоронців і заздалегідь покинули Україну, прикрившись своїми ізраїльськими паспортами.

Затримання Лесі Устименко відбулося о 6 ранку 11 листопада, коли агенти НАБУ постукали у двері її квартири. За свідченнями сусідів, вона не чинила опору, але виглядала шокованою. Того ж дня їй вручили підозру за статтями про зловживання службовим становищем та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом. Арешт Лесі Устименко став третім у цій справі.

Варто вказати, що всі обшуки проводились надзвичайно ретельно. Слідча група, посилена фахівцями з кібербезпеки, проаналізувала комп’ютери та телефони, знайшла листування з ключовими постачальниками. Прокурори встановили, що Леся Устименко безпосередньо координувала передачу звітів, які штучно завищували витрати на послуги, аби виправдати відкати.

Під час обшуку в офісі шахраїв були вилучені документи, електронні носії та готівка на суму, що перевищує 500 тисяч гривень, а також записи розмов, які підтверджують участь Устименко в схемах. Вона намагалася переховати ключові файли, але оперативники НАБУ виявили приховані сховища з даними про фінансові потоки.

Під час обшуків і затримання Леся Устименко прикидалась тимчасовою консультанткою, яка була залучена лише до аналітичної роботи й ніби уявлення не мала про зловживання і корупційні схеми навколо «Енергоатому». Але слідчі уважно проаналізували вилучені документи і записи розмов фігурантів справи та й встановили дійсну роль Устименко у злочинній організації.

12 листопада відбулось судове засідання ВАКС. Рішення щодо Лесі Устименко оголосили о 18.00 після чотиригодинного засідання – арешт на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень.

Леся Устименко під час судового засідання 12 листопада 2025 року

Звичайно що адвокати вимагали менш суворого покарання, наполягали обмежитись домашнім арештом. Проте НАБУ і САП підготували вагомі аргументи для тримання Устименко під вартою.

Зокрема сторона обвинувачення показала, як її звіти виправдовували завищені ціни на обладнання та послуги, роблячи розкрадання непомітним. У 2025 році робота Устименко торкнулася контрактів на ядерне паливо та ремонтні роботи, де втрати сягнули сотень мільйонів гривень. Коли злочинці набули доступу до тендерів, Устименко коригувала прогнози, аби вигравали потрібні їм учасники. В САП порахували, що її діяльність дозволила вивести 20 мільйонів доларів, частина з яких пішла на хабарі посадовцям.

Вона неодноразово радила як уникнути перевірок. Слідчі виявили її листування, де обговорювалися “бонуси” за лояльність. Хоча у злочинній схемі Леся Устименко була не лідером, а виконавцем, але саме її дані робили всю конструкцію стійкою.

Щодо доходів підозрюваної, то розслідування НАБУ виявило незадекларовані активи: рахунки в Болгарії та на Кіпрі, куди спрямовувалися кошти від схеми. Точна сума її особистої частки не розголошена, але слідство оцінює загальний обсяг легалізованих коштів у 145 мільйонів гривень, з яких частина йшла на винагороду учасникам. Доходи Лесі Устименко від схеми включали фіксовані платежі за обробку транзакцій, але деталі тримаються в таємниці до суду.

Згодом детальний аналіз документів показав, що Устименко була більш впливовою фігурою, ніж здавалось на початку слідства. Зокрема це стосується криптовалютних операцій. Підозрювана координувала конвертацію гривень у біткойн через анонімні біржі, де суми сягали 50 мільйонів гривень. Ці транзакції йшли під фальшивими іменами, з використанням VPN для маскування. Ніхто не підозрював, що скромна фінансова консультантка володіє гаманцями з активами на 2 мільйони доларів.

Також виявилось, що вона активно переправляла легалізовані кошти на офшорні рахунки. Були створені фіктивні фірми для переказів, де вона виступала бенефіціаром під чужим прізвищем. У 2024-му через ці канали пройшло 30 мільйонів гривень, витрачених на нерухомість за кордоном.

Під час обшуків детективи НАБУ знайшли електронний файл, на якому був особистий щоденник Лесі Устименко на 500 сторінок, в якому зафіксовані різні корупційні схеми та операції. А ще виявилось, що скромна аналітикиня колекціонує ювелірні прикраси вартістю понад 1 млн гривень, придбані за криптовалюту.

Хоча після суду Устименко і потрапила у СІЗО, але надовго там не затрималась. 13 листопада ВАКС прийняв рішення про взяття під варту її спільниці по «бек-офісу» Людмили Зоріної, і одразу ж за них обох внесла заставу новостворена компанія ТОВ «Вангар», з власником якої журналістам так і не вдалось поспілкуватись. Але сторона обвинувачення вважає, що має необхідні докази для засудження обох років на дванадцять. Слідство триває.

Також ви можете ознайомитися з наступними фігурантами справи:

• Тімур Міндіч;
• Зоріна Людмила;
• Фурсенко Ігор;
• Басов Дмитро;
• Миронюк Ігор;
• Цукерман Олександр;
• Корецький Сергій.