Клімкін Павло

Клімкін Павло - дипломат, другий секретар Департаменту військового контролю та роззброєння МЗС, другий секретар посольства України в Німеччині, перший секретар та радник з питань ядерної та енергетичної безпеки Департаменту економічного співробітництва МЗС України, начальника відділу економічного та секторального співробітництва з ЄС Департаменту європейської інтеграції, радник-посланник посольства України в Англії, директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України, заступник Міністра закордонних справ країни, Надзвичайний та повноважний посол, посол України у Німеччині, член РНБО.

Місце народження

Павло Клімкін народився 25 грудня 1967 року у місті Курськ, Російська РСФСР.

Освіта

• Павло Клімкін завершив школу № 145, яка знаходиться у Печерському районі міста Києва.
• Павло закінчив навчання у Київському відділенні Московського фізико-технічного інституту, на факультеті аерофізики та космічних досліджень, де отримав спеціальність "фізика та прикладна математика" у 1991 році.

Родина

• Перша дружина Павла - Наталія Клімкіна, яка працює першим секретарем посольства України в Нідерландах.
• У подружжя двоє синів, 2004 та 2008 року народження, які проживають із матір’ю в Голландії.
• Другий шлюб зародився у 2015 році з Мариною Михайленко, яка працює в Адміністрації Президента, раніше обіймала посади радника та пресаташе в українському посольстві в Італії. Цікаво, що Марина донька російського генерала - Юрія Васильовича Михайленко, якого нагородили медаллю "За повернення Криму" у 2014 році. Клімкіни зазначили, що Марина не збирається відрікатися від батька, але вони не спілкуються з родичами з Росії, а Юрій Михайленко в інтерв’ю російській пресі назвав хворими свою дочку і її чоловіка.

Кар'єра

Павло Клімкін після завершення університету працював у відділі № 10 Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, який досліджував фізико-хімічні процеси у зварювальній дузі на посаді наукового співробітника до 15 вересня 1993 року, після звільнення обрав дипломатію.

Павло почав свою дипломатичну кар’єру з посади аташе, згодом третім, а потім другим секретарем Департаменту військового контролю та роззброєння Міністерства закордонних справ України.

Клімкіна у березні 1997 року відрядили до Німеччини, де він курував науково-технічні питання на посаді третього секретаря посольства України, згодом став другим секретарем.

У 2000 році Павло Клімкін повернувся до України на посаду першого секретаря та радника з питань ядерної та енергетичної безпеки Департаменту економічного співробітництва МЗС України.

2002 року Павла призначили на посаду начальника відділу економічного та секторального співробітництва з Європейським Союзом Департаменту європейської інтеграції.

У вересні 2004 року Клімкіна знову відправили у тривале відрядження, в цей раз у Лондон, Англія, де працював радником-посланником посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

З березня 2008 до квітня 2010 року був директором Департаменту Європейського Союзу МЗС України.

21 квітня 2010 року Павла Клімкіна призначив на посаду заступника Міністра закордонних справ країни, яким на той час був Констянтин Грищенко, Прем'єр-міністр України Микола Азаров.

У грудні 2010 року Клімкін отримав дипломатичний ранг Надзвичайного та повноважного посла.

22 червня 2012 року за указом президента України Віктора Януковича Павла призначили Надзвичайним і повноважним послом України у Федеративній Республіці Німеччина. Дипломат вільно володіє німецькою мовою й також мав досвід роботи в цій країні, тому його призначення добре сприйняли. Також важливо, що Клімкін скептично ставився до тодішнього голови нашої держави.

У 2014 році, на початку російсько-української війни, Павло Клімкін представляв Україну у складі тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану зі встановлення миру та спокою на Сході України.

19 червня 2014 року Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов підписав призначення Клімкіна на посаду Міністра закордонних справ України.

23 червня 2014 року, згідно з указом Президента України Петра Порошенка Павла, як міністра закордонних справ, було призначено членом Ради національної безпеки та оборони.

14 квітня 2016 року Володимир Гройсман призначений прем’єр-міністром України й Павло Клімкін зберіг свою посаду міністра.

20 травня 2019 року Павло Клімкін подав у відставку.

Політика Павла Клімкіна

Одразу після призначення Клімкіна на посаду міністра зовнішніх справ політик називав речі своїми іменами: визнавав так звані "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями.

Павло Клімкін назвав збиття Boeing 777 біля Донецька "актом терору" і порівняв з терористичним актом 11 вересня.

Клімкін один з ініціаторів припинення акредитації російських ЗМІ.

Міністр хотів ввести візовий режим з Росією, він вважає, що це допоможе фільтрувати агентів російських спецслужб, які будуть приїжджати в країну для її дестабілізації. Але, Павло пізніше заявив, що відносини з Росією Україна розривати не планує, тому що в РФ живуть і працюють мільйони українців, також через політв'язнів та їх родичів про яких треба дбати.

Політика Павла була дуже проєвропейською, також завдяки Клімкіну та його команді в Україні з’явився безвізовий режим з Європейським Союзом.

Скандали

Перед голосуванням за призначення міністрів в Кабінет міністрів Арсенія Яценюка Віцеспікер Верховної Ради Руслан Кошулинський заявив, що рекомендував партії "Свободі", очільник якої Олег Тягнибок, не підтримувати кандидатуру Клімкіна. Як він сказав, через те, що під час Майдану діаспора в Німеччині скаржилася на якісь вчинки Павла Клімкіна, але конкретно політик не уточнював. Під час голосування партія "Свобода" утрималась від голосування.