Петренко Павло

Петренко Павло

Колишній міністр юстиції України, екснардеп VII та VIII скликань

Петренко Павло – український юрист, народний депутат VII та VIII скликань, заступник лідера об’єднаної опозиції та член політради партії "Народний фронт"

Місце народження

Народився 17 липня 1979 року у м. Чернівці.

Освіта

  • 2001 рік – закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю "Правознавство".
  • 2004 рік – отримав диплом Української академії зовнішньої торгівлі при Міністерстві економіки України за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності".
  • 2014 рік – після захисту кандидатської дисертації отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Родина

Петренко Павло не одружений, дітей немає.

Сестра Оксана працювала в бізнес-структурах брата, згодом перейшла на роботу в Чернівецький національний університет.

Племінниця Божена Кличук закінчила Чернівецький національний університет і продовжує навчання в США.

Кар’єра

  • Після закінчення університету у Чернівцях Петренко не довго залишався у рідному місті. Він з партнерами заснував юридичну фірму Justicia Service і далі будував кар’єру в столиці.
  • 2001 рік – почав працювати в "Ощадбанку" юридичним консультантом.
  • 2001 – 2005 роки — працював на керівних посадах в департаменті правового забезпечення ВАТ "Ощадний банк України".
  • 2006 – 2010 роки — займався приватною адвокатською практикою. Став співзасновником юридичного бізнесу — ТОВ "Заммлер України" та ЗАТ "Адвокатська компанія МЛГРУП".
  • Слід вказати, що однокурсником та давнім товаришем Павла Петренка був Арсеній Яценюк, який і залучив майбутнього міністра до політичної діяльності.
  • 2009 – 2013 роки – був членом громадської організації та політичної партії "Фронт змін", входив до бюро партії і керував юридичним департаментом.
  • 2010 – 2012 роки – обирався депутатом Київської обласної ради, працював членом  постійної комісії з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією.
  • Грудень 2012 року — обраний народним депутатом України VII скликання від партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Секретар комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя. На виборах був керівником юридичного департаменту Об'єднаної опозиції "Батьківщина".
  • Червень 2013 року — після об'єднання "Фронту змін" та ВО "Батьківщина" став одним із заступників лідера ВО "Батьківщини".
  • Був активним учасником Євромайдану. Основна робота – звільнення затриманих активістів, представництво протестувальників у судах.
  • Грудень 2013 року – був одним із засновників юридичного центру Штабу національного спротиву, який і очолив. Підготував прийнятий Радою законопроєкт про звільнення від кримінального переслідування учасників акцій протесту.

Павло Петренко на сцені Євромайдана у Києві (фото: facebook.com/PavloPetrenko.official)

  • Січень 2014 року – підготував звернення української опозиції до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у зв'язку з незаконним затриманням активістів Євромайдану.
  • 27 лютого 2014 року – увійшов до складу першого уряду Арсенія Яценюка очоливши Міністерство юстиції.
  • Жовтень 2014 року – обраний депутатом ВРУ VIII скликання від партії "Народний фронт" (займав №11 у партійному списку).
  • Грудень 2014 року – знову отримав посаду міністра юстиції в другому уряді Арсенія Яценюка.

Арсеній Яценюк, Павло Петренко та інші члени уряду у Верховній Раді (фото: facebook.com/PavloPetrenko.official)

2015 рік – Петренко отримав почесне звання "Заслужений юрист України".

Квітень 2016 року – Рада відправила у відставку уряд Яценюка, а в новому Кабінеті Міністрів Володимира Гройсмана Павло Петренко зберіг свою посаду.

2019 рік – на позачергових парламентських виборах балотувався по списку партії Володимира Гройсмана "Українська стратегія Гройсмана", але політична сила не здолала прохідний бар’єр.

Павло Петренко балотувався по списку партії "Українська стратегія Гройсмана" (фото: facebook.com/PavloPetrenko.official)

Діяльність у Мін'юсті

На посаді міністра юстиції Петренко започаткував і проводив багато реформ (як успішних, так і невдалих). В першу чергу він підготував зміни у своєму відомстві і визначив такі основні напрями:

  • Антикорупційні заходи та реформування системи Міністерства юстиції.
  • Реформування Державної виконавчої служби та запровадження системи електронних біржових торгів конфіскованим майном.
  • Реформування Державної реєстраційної служби та впровадження Єдиних центрів надання адміністративних послуг.
  • Реформування Державної пенітенціарної служби.

Вже 11 березня 2014 року Петренко створив спеціальну робочу групу для проведення антикорупційної перевірки підрозділів свого міністерства. В перші ж місяці було порушено десятки кримінальних проваджень, звільнено понад 40 працівників з обласних управлінь юстиції.

2014 – 2015 роки — міністр особисто контролював подання заяв у міжнародні суди. Кваліфікована робота забезпечила рішення на користь України як у Міжнародному суді ООН, так і в Європейському суді з прав людини.

Павло Петренко у Брюсселі (фото: facebook.com/PavloPetrenko.official)

Мін'юст підготував Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Згідно з його положеннями, всі територіальні втрати України 2014 року визнаються невіддільною частиною нашої держави.

Відомство Петренка підготувало позови до суду щодо заборони діяльності в Україні партій "Русский блок", "Русское единство" та КПУ.

Міністр ініціював реорганізацію нотаріату, Державної виконавчої служби, Державної пенітенціарної служби. Для прикладу – були ліквідовані іспити для приватних нотаріусів і запроваджено незалежну електронну анонімну систему тестування для отримання нотаріального свідоцтва. У Державній виконавчій службі створили систему електронних торгів арештованим майном – СЕТАМ. Електронні онлайн-торги дозволили прибрати корупційну складову.

Найбільш суттєвих успіхів Петренко домігся у реформуванні державної пенітенціарної системи. Це і зміни у розміщенні засуджених, надання їм доступу до інтернету та мобільного зв’язку, створення спеціальної комісії для моніторингу умов утримання із залученням правозахисників. А в травні 2016 року Державна пенітенціарна служба була взагалі ліквідована, її повноваження передали Мін'юсту.

Міністр ініціював відкриття публічного доступу до реєстрів нерухомого майна українських громадян і відповідний закон було ухвалено влітку 2015 року.

Щодо невдач Петренка як юриста, то в першу чергу слід вказати на його упереджене ставлення до люстрації суддів. Міністр вважає, що варто звільнити всіх без винятку суддів і потім набирати нових. Венеціанська комісія розкритикувала такий підхід до реформування судової влади.

Експерти висловили сумніви в ефективності роботи ДП "СЕТАМ". Так, станом на середину 2020 року за весь період існування бюджет отримав понад 1,5 млрд грн, в той час, як лише за 2013 рік виконавча служба продала арештованого майна на 1,115 млрд гривень.

Скандали та критика

Найбільше міністра критикували за провал антикорупційної реформи. Журналісти вказували, що було багато слів, а мало справ, що антикорупційні закони недосконалі, а міністр демонструє низький рівень професійних знань і неетичну поведінку.

А перший гучний скандал спіткав Петренка на початку міністерської кар’єри. В травні 2014 року його помітили у ресторані в компанії латифундиста Олега Бахматюка, який у той час мав значні проблеми з арештом майна. Міністр виправдовувався, що вони зустрілись випадково, просто повечеряли і жодних службових питань не обговорювали.

В листопаді того ж року новий скандал – Громадська рада при Міністерстві юстиції висловила недовіру Павлу Петренку у зв’язку з його небажанням контактувати з Громадською радою та незадовільним виконанням своїх обов’язків.

У 2015 році Петренка звинуватили у двох рейдерських скандалах. Так, Саакашвілі назвав Петренка рейдером, що захопив "Житомирську кондитерську фабрику". Підставою для звинувачень стало виключення підприємства Мін'юстом з єдиного Державного реєстру і призначення нового директора.

Павло Петренко (фото: facebook.com/PavloPetrenko.official)

Петренка також назвали учасником рейдерського захоплення Української національної лотереї. Схема була такою ж – зміни в реєстрі і призначення нового власника. Сама можливість реалізації такої рейдерської схеми свідчить про недоліки у роботі Мін'юсту.

В кар’єрі міністра не обійшлось і без квартирного скандалу. Петренко вказував у декларації, що власного житла не має. А журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, з’ясували, що племінниця міністра юстиції України Павла Петренка —  Божена Клічук — після його призначення у 2015 – 2016 роках стала власницею двох квартир в елітних житлових комплексах на Печерську і автомобіля Lexus NX200. Вартість надбання близько 7 млн гривень. Дівчина в той час працювала молодшим економістом та помічником бухгалтера і таких заробітків не мала. А доходу батьків за останні роки не вистачило б навіть на Lexus NX200. Водночас дядько-міністр категорично заперечує свою причетність по цих покупок. Тому активісти звернулись до суду, який зобов’язав НАБУ відкрити провадження щодо Павла Петренка за підозрою у декларуванні недостовірної інформації.

Дата публікації: 24.05.2021
Дата останньої зміни: 17.08.2021
1