Тупицький Олександр

Тупицький Олександр – український правознавець, кандидат наук з державного управління, типовий представник корумпованої судової системи, висуванець Віктора Януковича, захисник любителів незаконного збагачення.

Місце народження

Народився 28 січня 1963 року в селі Білозір’я, Черкаського району, Черкаської області.

Освіта

1988 рік – закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е.Дзержинського.

2009 рік – захистив кандидатську дисертацію з державного управління.

Родина

Дружина – Ольга Олегівна. Син – Олександр, донька – Марія.

Інших даних про сім’ю у відкритих джерелах немає.

Коротка біографія

• 1981 – 1983 роки – відслужив два роки в збройних силах СРСР.
• 1983 – 1984 роки – працює робітником в Смілі, а потім на черкаському заводі "Будмаш" (очевидно, для отримання пільги при вступі до юридичного інституту).
• 1988 рік – після закінчення інституту його направили у прокуратуру Куйбишевського району Донецька.
• 1988 – 1993 роки - пройшов шлях від стажиста до старшого слідчого прокуратури.
• 1993 рік -  Олександр Тупицький перевівся з Куйбишевської районної прокуратури в Куйбишевський районний суд міста Донецька.
• 1993 – 2002 роки – працює суддею Куйбишевського райсуду м.Донецька.
• 2002 – 2009 роки – працює на посаді голови Куйбишевського райсуду.
• 2006 рік – проходив навчання в США по програмі "Відкритий світ".
• 2010 рік – обраний суддею Донецького апеляційного господарського суду.
• 2010 – 2012 роки – призначений у Львівський апеляційний господарський суд, а з грудня 2010 року стає його головою.
• 2012-2013 роки – голова Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
• У травні 2013 року – біографія Олександра Тупицького інформує, що Указом президента Януковича він призначений суддею Конституційного Суду України.
• Березень 2018 року – обраний заступником голови КСУ.
• 17 вересня 2019 року досьє Олександра Тупицького повідомляє, що на спеціальному  пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано головою Конституційного Суду України.

Резонансні рішення та скандали

Легітимність обрання Олександра Тупицького викликає у багатьох сумнів. Зокрема, експерт з питань конституційного права  Юлія Кириченко зазначає, що вибрали нового голову за участю всього лише трьох суддів старого складу КСУ, у яких закінчувалися повноваження. По-ситуації, керівника КСУ повинні були обирати вже в новому складі, але старий склад не став чекати оновлень.

Тупицький був суддею-доповідачем, або одним із доповідачів у кількох резонансних і неоднозначних справах:

• визнання незаконним указу президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ;
• скарга "Запорізького заводу феросплавів" Ігоря Коломойського, завдяки якій в Антикорупційного бюро забрали право блокувати договори підприємств;
• підозрюваних у державній зраді й тероризмі дозволили відпускати під домашній арешт.

Лише цей невеликий перелік показує, що в особі керівника Конституційного Суду України корупціонери та олігархи отримали надійного захисника.

Знаковою була і позиція Тупицького щодо сепаратистської постанови Верховної Ради Криму про проведення так званого "загальнокримського референдуму". У березні 2014 року у КСУ не було часу зволікати, враховуючи політичну ситуацію і настрої громадськості. Але суддя і тоді намагався затягнути процес, уникнути винесення однозначного рішення. Наприклад, Тупицький запропонував викликати на засідання свідків – депутатів кримського парламенту, розуміючи, що це абсурд і затягування часу. Після прийняття постанови суддя написав окрему думку, що КСУ не мав повноважень оцінювати кримських політиків і що засуджувати потрібно не саму Верховну Раду Криму, а її сепаратистські постанови.

Досьє Олександра Тупицького вказує, що перший скандал за участю судді відбувся ще в далекому 1999 році. Він став відомим завдяки плівкам Миколи Мельниченка. Це була справа адвоката Сергія Салова, якого звинуватили у незаконній агітації та наклепі на президента Леоніда Кучму (досьє Кучми Леоніда) . В портфелі адвоката знайшли фальшиві примірники "Голосу України", в яких писалось, що Кучма помер від алкоголізму, а країною править двійник. Тупицький спочатку не зрозумів важливості справи і ступеня образи президента, почав розводити процедури, говорити про необхідність свідчень гаранта. Розлючений Кучма зателефонував в Донецьк Януковичу (досьє Януковича Віктора) і вимагав покарати і адвоката, і суддю. Після профілактичної бесіди Тупицький все зрозумів вірно і швидко виніс обвинувальний вирок Салову. Це рішення в 2005 році було оскаржене в Страсбурзі, але слухняного суддю взяли на замітку, і кар’єра його пішла вгору.

Олександр Тупицький (фото з відкритих джерел)

Основні скандали почались після призначення одіозного судді заступником голови Конституційного Суду. Так, журналісти-розслідувачі розповіли про кримську землю голови КС, придбану ним у 2018 році, на третьому році війни з Росією. Договір купівлі-продажу був оформлений за російським законодавством, але суддя довго не відображав  інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи.

Також журналісти з'ясували, що родина Тупицького володіє кількома об’єктами елітного майна, серед якого, окрім маєтку в Криму, – чотирикімнатна квартира у житловому комплексі бізнес-класу "Новопечерські липки" в Києві. Родина придбала квартиру площею 216,5 квадратних метрів після призначення Тупицького суддею КСУ, а згодом докупила ще два машиномісця. Середня вартість квадратного метра в цьому ЖК станом на 2013 рік становила $2900, тобто квартира такою площею вартувала там понад 600 тисяч доларів.

Як класичний корупціонер, Тупицький записав київську нерухомість на маму-пенсіонерку, що проживала в Черкаській області і в тих апартаментах її ніхто не бачив. А землю і будинок під Києвом суддя записав на тещу, і тепер Лариса Колпаченко, звичайна пенсіонерка-фармацевт, має чотири земельні ділянки з будинком площею 211 кв. м. у Васильківському районі.

А це виявилось ще не повним переліком нерухомості слуги Феміди. Адресу реєстрації Тупицький вказав будинок в котеджному містечку "Коник" (Жуків острів, поруч з Конча-Заспою), який по документам належить бізнесмену Сергію Левченку. Тут разом із суддею зареєстрована його дружина та діти. Чому родина проживає в "чужому" будинку, маючи елітну нерухомість, – невідомо.

Але найбільший скандал спалахнув у 2020 році.

27 жовтня КСУ під головуванням Тупицького за поданням 47 депутатів-"ронінів Януковича" визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КС пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Такі дії одразу ж підірвали реноме команди Зеленського (досьє Зеленського Володимира), викликали жорстку критику міжнародних інстанцій та спровокували замороження цілого ряду проєктів щодо надання Україні допомоги.

Президент України в той же день зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонується визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький у відповідь заявив, що законопроєкт гаранта про розпуск КСУ має ознаки конституційного перевороту. Він назвав дії голови держави ультиматумом і заявив, що не збирається у відставку.

НАЗК роз’яснило, що КСУ діяв в першу чергу у власних інтересах, адже на той час до суддів накопичилось дуже багато питань щодо їх статків. 29 жовтня у ДБР повідомили, що слідчі Бюро розслідують низку кримінальних проваджень, в яких шляхом слідчих дій перевіряється голова Конституційного Суду України на вчинення злочинів у складі злочинної організації. Йшлося про те, що під час досудового розслідування досліджувався вплив злочинної організації на діяльність господарських судів, винесення ними неправосудних рішень в інтересах наближених осіб для незаконного відчуження майна.

У грудні 2020 року журналісти "Схем" оприлюднили так звані "плівки Тупицького" - запис його розмови з бізнесменом Владиславом Дрегером в 2018 році. Під час бесіди суддя відмовляв співрозмовника свідчити проти судді-втікача Татькова, згадував, як за допомогою господарського суду в 2006 році "віджимав" завод у законних власників.

Коли Тупицького офіційно викликали на допит, спочатку в ДБР, потім в Генеральну прокуратуру, він не з’явився. 29 грудня 2020 року президент Зеленський, після отримання клопотання Офісу генпрокурора, підписав указ про відсторонення Тупицького від посади терміном на два місяці.

У відповідь в КСУ заявили про перевищення президентом України своїх повноважень, нагадали про свою недоторканість. А Тупицький заявив, що ходитиме на роботу попри указ гаранта, і відразу влаштував собі шикарні різдв'яні канікули - з 6 по 13 січня 2021 року літав у Дубаї, щоб відпочити на розкішній віллі.