Ексклюзив
Чорнобильська зона проіснувала 35 років, та коронавірус змінив життя навіть там
Ексклюзив

Чорнобильська зона проіснувала 35 років, та коронавірус змінив життя навіть там

29 Квітня 2021, 12:00
(Фото: facebook/yaroslav.chernobyltour)
Інтерв'ю з директором Чорнобиль туру Ярославом Ємельяненком

Цьогоріч Україна відзначила 35 роковини аварії Чорнобильській атомній електростанції, яка фактично зупинила плин часу у радіусі 30 кілометрів, а навколишні міста та села перетворила на урбаністичних привидів. Що нині відбувається у зоні відчуження, як вона змінилася за останні десятиліття, як відновлюється після торішніх масштабних пожеж та як на неї вплинув коронавірус Парламент.UA розпитав директора Чорнобиль Туру та голову Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослава Ємельяненка.

Як змінилася Чорнобильська зона за останні 35 років

З моменту наймасштабнішої катастрофи - вибуху на Чорнобильській АЕС - минуло вже 35 років. За цей час у зоні відчуження багато чого відбулося.

Спершу, після того, як пожежу загасили, настали важкі роки ліквідації. Евакуйовані уже колишні жителі Прип’яті та ліквідатори намагалися адаптуватися в умовах нового життя. Багатьом ліквідаторам ще й довелось довго доводити державі, що вони працювали у зоні на момент катастрофи. Тому можна сказати, що ці післячорнобильські роки завдали навіть більшої психологічної травми, аніж сам процес евакуації та ліквідації.

Після років кропіткого очищення зони від забруднень заборонена територія стала відносно безпечною і візит туди навіть не потребує якогось захисного одягу, масок та респіраторів. Тож, оскільки радіація зараз не поширюється ані на Україну, ані на інші країни, завдяки ліквідаторам, цю катастрофу вже можна вважати приборканою.

(Фото: VISIT Ukraine)

Чи слід сприймати Чорнобильську зону суто як місце трагедії

Як на мене, Чорнобильська зона - не може бути тільки місцем трагедії, адже саме там людство перемогло наймасштабнішу в історії радіаційну катастрофу, тому це місце війни та перемоги.

Завдяки колосальній роботі ліквідаторів став можливий техногенний розвиток зони: зараз існують проєкти щодо поводження з радіоактивними відходами й ми стали найкращими у цій галузі.

Плюс за часів Порошенка з’явився Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, найповніший в Україні за різноманіттям видів - в ньому живуть серед інших навіть рисі, ведмеді та зубри.

Також завдяки нашим зусиллями, багаторічній праці Асоціації чорнобильських туроператорів, зона нині є визнаним місцем історичної спадщини.

(Фото: VISIT Ukraine)

Як нині розвивається туризм у зоні відчуження

Багато об’єктів в зоні були створені саме у період ліквідації. Той самий бетонно-перевантажувальний вузол, який був дуже швидко збудований для заливання старого Об’єкту Укриття. Адже для створення “саркофага” потрібно було перевантажувати бетон, водночас бетоновози не мали забруднювати решту територій України. Він теж є у списку об’єктів, який ми подали на внесення у пам’ятки національного та місцевого значення, а після цього в ЮНЕСКО.

Загалом туризм - це ще одна вагома віха у розвитку Чорнобильської зони. Навіть до серіалу НВО “Чорнобиль” до 2019 року у нас щороку подвоювалась кількість туристів. Ми постійно їздили з виставками по всьому світу: Нью-Йорк, Лондон, Сингапур, Берлін, Варшава та інші міста великих туристичних виставок, там презентували Україну та Чорнобиль.

Насправді туризм у Чорнобильській зоні - це не просто “фан” якийсь, а єдиний дієвий інструмент для того, щоб ознайомити людей з цим фрагментом історією України, розповісти, що зараз відбувається в цій зоні і яке її майбутнє. Окрім того, так ми можемо показати, як пораємось з радіацією, демонструвати досягнення українських технологів, радіаційно-екологічного заповідника.

Читайте також

Як відновлюється Чорнобильська зона після торішніх пожеж

Торік згоріло досить багато старовинних поліських сіл, і декілька радянських баз відпочинку. Тож з огляду на те, що через пожежі зменшилася кількість об’єктів для показу, нам треба створювати нові туристичні маршрути. Зараз ми вже розробили нові маршрути та подали на затвердження в Адміністрацію зони відчуження, ведемо перемови.

Окрім того, хочемо запропонувати державі не розрізати на брухт об’єкти Чорнобильської атомної електростанції, які виводяться з експлуатації, а зробити з них об’єкти туристичного показу. Наприклад, ті самі турбіни або реактори, з яких вже вийняли ядерне паливо і лишилася сама оболонка - ці об'єкти можуть наочно показати відвідувачам принцип роботи атомної станції.

І хоча ми водимо туристів на станцію, але потрохи кількість туристичних об’єктів в середині ЧАЕС, які ми можемо показати, тане. І ми переживаємо, аби їх не знищили остаточно. Вони ще сотні років при належному догляді можуть демонструвати історію того, що сталося, та приносити кошти державі.

Селище Лелів під час пожежі (Фото: Ярослав Ємельяненко)

Як вплинув карантин на туризм у Чорнобильській зоні

Карантинні заходи просто катастрофічно впливають на туризм. Попри те, що потрохи відновлюється відвідуваність Чорнобильської зони, дуже змінилось співвідношення туристів українських та іноземних. Раніше іноземців було близько 80% і для них був виставлений вищий прайс. Натомість для українців ми робили знижки, а з 2014 року з початку війни з Росією ми взагалі возили українців в зону по собівартості. З урахуванням транспорту, оплати роботи гідів, сплати за всі дозвільні документи на в’їзд державі тощо. Цю собівартість перекривали іноземці.

Наприклад, у 2019 році Чорнобильську зону відвідали 124 001 турист: 80% з них - іноземці, решта 20% - українці. Найбільше серед іноземних туристів англійців, за ними йдуть поляки, німці, американці тощо.

Натомість у 2020-ому ми за цілий місяць возили стільки туристів, скільки всього за один день попереднього року. Тобто відвідуваність впала приблизно в 30 разів.

Цьогоріч ситуація трошки покращилася: за місяць туристів було, як за два дні в докарантинні часи. Тобто падіння зменшилося, але все одно, відвідуваність туристів в 15 разів менше, ніж раніше.

До того ж саме іноземних туристів у Чорнобильській зоні тепер менш як 20%, а підняти вартість українцям неможливо, бо у них за цей час також не побільшало грошей.

(Фото: facebook/yaroslav.chernobyltour)

Як туризм у Чорнобильській зоні переживає черговий локдаун

Тож наразі без будь-якої державної підтримки чорнобильський туризм просто продовжує виживати, на жаль. По моїй організації баланс за останній рік - мінус 10 мільйонів гривень. Це гроші витрачені на зарплати працівникам, сплату податків, військових зборів, натомість прибутків немає жодних.

Водночас інші розвинені держави, коли кажуть бізнесу, що йому треба пересидіти й не працювати якийсь час, дають певні компенсації. Бо в нас виходить, що просто так перекрита можливість працювати, без надання жодної підтримки - так ми довго не зможемо.

1