Лікар та науковець попередив про катастрофічну весняну хвилю COVID-19

Кількість регіонів України, що потрапляють до "червоної зони" збільшується чи не щодня, так само як і заповненість ліжок в лікарнях. Окрім того, міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив про прогнозовані 25 тисяч нових хворих на коронавірус на добу. Своєю чергою науковці попереджали про велику хвилю захворюваності на коронавірус в Україні ще минулої осені. Про реальні масштаби третьої хвилі коронавіруса в Україні  та коли країна з неї вийде Парламент.UA поспілкувався з лікарем, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Володимиром Галицьким.

Ваші прогнози щодо масштабів весняної хвилі коронавіруса в Україні? 

Ще минулої осені ми застерігали, що наприкінці зими або на початку весни, після деякого зимового затишшя, в Україні розпочнеться весняна хвиля епідемії COVID-19, яка буде мати катастрофічний характер внаслідок різкого зростання сприйнятливості та суперрозповсюдження. Ми прогнозували, що на піку епідемії на початку квітня щоденна кількість нових випадків може сягнути 40 тисяч, а щоденна кількість смертей внаслідок COVID-19 — перевищити одну тисячу. 

І це був ще досить оптимістичний прогноз. Він базувався на оцінках весняних хвиль в інших країнах планети. Але ці хвилі мали місце ще до появи не так давно виявлених мутацій коронавірусу, які різко підвищили його здатність поширюватись. Зокрема, британський штам VOC-202012/01 (він же – лінія B.1.1.7), є заразнішим на 30-70%, оскільки здатний більш ефективно зв’язуватися з вірусним рецептором ACE2 на поверхні клітин. Днями науковці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України опублікували результати розшифрування геномів коронавірусу SARS-CoV-2 у пробах, відібраних під час нинішнього спалаху епідемії на Івано-Франківщині. У всіх пробах було виявлено послідовності саме британського штаму з притаманними йому мутаціями, тому очевидно, що лінія B.1.1.7 зараз стала основним варіантом збудника коронавірусної інфекції в Україні. Я ще у січні у категоричній формі попереджав, що саме так і станеться.  

Намагаючись врахувати вплив більш небезпечного британського штаму, ми погіршуємо прогноз, передбачаючи, що на піку кількість нових випадків може сягнути 60 тисяч, а кількість летальних – 1,5 тисячі на добу. Але повинен сказати, що наші спроби оцінки незареєстрованих і безсимптомних випадків, позагоспітальної летальності, смертельних наслідків внаслідок відсутності можливості надати медичну допомогу хворим, які потребують кисневої підтримки, показують у рази вищі значення захворюваності та смертності, аніж ті, що опубліковані. При продовженні теперішнього зволікання і бездіяльності у прийнятті рішень на державному рівні нинішня хвиля COVID-19 може сягнути масштабів національної катастрофи.

Чи зможе витримати українська медична система таке навантаження?

Не зможе, і вже знаходиться на грані можливостей. Навіть на цей час кількість госпіталізацій, кількість хворих у відділеннях інтенсивної терапії, кількість хворих, що потребують штучної вентиляції легень перевищує рівень осінньої хвилі. Причому 2/3 госпіталізованих хворих знаходяться у важкому стані та отримують кисневу підтримку. Медперсонал працює на межі фізичних можливостей. Не просто так міська влада Львова кілька днів тому закликала медиків навіть з інших областей зголошуватись боротись з епідемією. Лікарні Києва практично повністю заповнені, з Харкова та Одеси теж повідомляли про критичну нестачу місць у лікарнях та забезпечення киснем. Лише у тих областях, де весняна хвиля почалась значно раніше і вже згасає, ситуація, імовірно, залишиться у межах можливостей системи охорони здоров’я.

Імовірно, криза настане у квітні, за тиждень-два після того, як кількість нових випадків досягне максимальних значень, оскільки переважно за такий проміжок часу з моменту виявлення інфекції стан хворих різко погіршується.

(Фото: УНІАН)

Чи допоможе загальноукраїнський локдаун зупинити хвилю захворюваності?

Завданням обмежувальних заходів як таких є різке зменшення кількості контактів між людьми, щоб інфекційний агент не мав можливості поширюватись все більше і більше.

Минулого року саме завдяки загальноукраїнському локдауну вдалося зупинити весняну хвилю епідемії COVID-19. На жаль, цей позитивний досвід не був оцінений. Скоріш за все, можновладці навіть не зрозуміли його, вирішивши, що минулого року весняна хвиля згасла чомусь сама по собі, без значної кількості жертв, і що так само буде і в майбутньому, без докладання відповідних зусиль. Зрозуміло, такі надії не мали підстав і були чистою авантюрою.

Цього року локдаун мав би впроваджуватися вже на початку березня, коли після зими явно відновився ріст захворюваності. На жаль, дорогоцінний час безповоротно згаяно, а запроваджені заходи були половинчастими. Тому зупинити весняну хвилю захворюваності вже не вдасться, але ще можна значно зменшити її масштаби.

Коли рівень захворюваності почне знижуватися?

Весняна хвиля COVID-19 досягне піку у першій половині квітня. З середини квітня хвиля піде на спад, який буде продовжуватись до другої половини травня. Пік смертності зазвичай на 2-3 тижні відстає від піку захворюваності, тому припаде на  другу половину квітня, далі смертність теж піде на спад, доволі затяжний.

Читайте також

ВООЗ представила чотири можливих сценарії передачі коронавірусу людині

У Дніпрі шпиталізували п`ятьох людей зі 100% ураженням легень – головлікар

Чи став причиною значного росту захворюваності в Україні мутований “британський штам” коронавірусу, чи весняний спалах захворюваності був не відворотний?

Весняний спалах був невідворотній. Для розвитку епідемії вирішальне значення має сприйнятливість, обумовлена кількістю рецепторів, з якими може зв’язатися вірус, на поверхні клітин. Існує ланцюжок взаємозв’язків між гормонами, які відповідають за реакцію організму на зміну тривалості світлового дня (мелатонін), і сезонну активність (гормони щитоподібної залози) і транскрипційними факторами, які керують експресією гена ангіотензин-перетворюючого ферменту-2  (ACE2), що є основним вірусним рецептором.

Також є відповідний ланцюжок сезонних взаємозв’язків з експресією клітинної протеази TMPRSS2, котра важлива для проникнення у клітини віріонів, які зв’язались з ACE2.

Якщо вірусних рецепторів стає більше, для гарантованої зустрічі віріонів з рецепторами на поверхні клітин альвеол легень стає потрібна менша кількість віріонів. Що дуже важливо, стає можливим (і, скоріш за все, поширеним серед інфікованих осіб)  явище суперрозповсюдження – з великої площі сприйнятливого і зараженого епітелію легень виділяється величезна кількість нових віріонів, причому у вигляді аерозолю. Внаслідок цього стає можливим зараження значної кількості контактних осіб. Тому весняна хвиля була неминучою.

Лінія В 1.1.7 ("британський штам") завдяки мутаціям сильніше зв’язується з рецептором ACE2, тому з більшою імовірністю заражає клітини. Поява даного штаму в Україні збіглася з сезонним підвищенням сприйнятливості та обумовила більші масштаби епідемії та швидше поширення, чого ми й боялись. 

(Фото: УНІАН)

Чи допомогла б оперативніша та краще організована кампанія з вакцинації відвернути чи полегшити весняний спалах захворюваності?

Допомогла б полегшити. У США, які є лідером за абсолютною кількістю провакцинованих осіб (125 млн), захворюваність і смертність знизились у 5 разів. Аналогічно, весняний спалах вдалось загасити на фоні безпрецедентної за обсягами та швидкістю вакцинації в Об’єднаному Королівстві, де уже більш ніж половина дорослого населення країни отримали як мінімум першу дозу вакцини. Дуже показовим є досвід Ізраїлю - чітко організована повномасштабна вакцинація, разом із суворими обмежувальними заходами, які запроваджувались хоч і поступово, але дуже швидко і були обов’язкові до виконання усіма, дала змогу ізраїльтянам обмежити січневий спалах на рівні осінньої хвилі, а кількість летальних випадків на піку становила 101 і далі стрімко зменшувалась.