З Луганська до Нью-Йорку на зйомки з Де Ніро: інтерв'ю з акторкою

Робота на одному майданчику з всесвітньо відомими голлівудськими акторами, знімання епізоду з Робертом де Ніро, поява в культових серіалах сучасності. Так виглядає неповний список американських досягнень української актриси Тетяни Родіної. Втім, сама Тетяна визнає: шлях емігрантки до "американської мрії" надзвичайно тернистий, і отримання навіть епізодичної ролі найчастіше - результат величезних багаторічних зусиль.

Парламент.UA розпитав актрису про ставлення американців до українців, зйомки з зірками та амбіції.

Як луганська актриса досягає американського успіху

Тетяна поїхала з Луганська до Нью-Йорку 2011 року у 37-річному віці. Останні 15 років в рідному місті вона очолювала модельне агентство і школу моделей, проте в новій країні їй довелося починати все спочатку. Труднощі з англійською, акцент, а також відсутність визнаної в Америці акторської освіти та зв'язків призводять до того, що актори-початківці борються за те, щоб просто майнути в кадрі. Це вже вважається великою удачею для іноземця - навіть при тому, що робота "в масовці" найчастіше вкрай виснажлива.

Читайте також

Україна має що протиставити багатомільярдній російській пропаганді - Томас Кент

Українці в Антарктиді: як працює станція Вернадського

З масовки починала і Тетяна. На те, щоб знайти агента, готового її просувати, у луганчанки пішло два роки.

По-перше, зараз спостерігається велика конкуренція. У США приїхало дуже багато російськомовних акторів і людей, охочих стати акторами. При цьому дуже мало агентів працює з тими, у кого є акцент. Я сама ходила на курси по позбавленню від акценту, і вони мені дуже допомогли. Але, якщо ти приїздиш у дорослому віці, остаточно позбутись акценту практично неможливо. Так, можна викорінити грубі форми російського акценту, але окремі голосні у нас просто не виходить вимовити правильно. При цьому наявність акценту відрізає близько 70% ролей. Ти можеш грати тільки іноземців, - пояснює актриса.

Тетяна Родіна (фото з особистого архіву)

Зацікавити потенційно агента можна виключно своїм акторським талантом. Для цього актори розсилають резюме: так званий "відеоріл" - акторське "портфоліо", тобто нарізку з фільмів і серіалів, де вони знімалися.

На жаль, якщо ви не знімалися у відомих фільмах, багато агентів в першу чергу звертають увагу навіть не на якість гри, а на те, що ти закінчив. Тому, приїхавши сюди, я почала терміново ходити на всілякі класи і курси. Звичайно, я не могла дозволити собі елітні акторські школи, але відвідувала безліч короткострокових курсів, щоб як мінімум записати їх собі в резюме. Інакше з тобою навряд чи розмовлятимуть, - ділиться Тетяна.

Роберт де Ніро, Аль Пачіно, Дженніфер Лопес, робота в серіалах та авторське кіно

Тетяна Родіна починала в масовках, а це найважча і низькооплачувана праця, що часто триває 10 і більше годин на день. Наступним кроком стала робота дублера - людини, котра підміняє актора в ситуаціях, де не потрібен його безпосередній акторський талант. Наприклад, в оголених або напіводягнених сценах замість тіла актора на екрані може з'явитися тіло дублера. Дублерські функції містять і stand-in - репетиції з "запасним" актором, під час яких режисери та оператори визначають ідеальне освітлення, положення камер тощо. Після цього "основний" актор вже безпосередньо грає роль та не витрачає час на приготування сцени.

Тетяна Родіна з акторкою, котру дублювала у серіалі (фото з особистого архіву)

"Сліпа зона" - один з найвідоміших серіалів, в якому Тетяна дублювала головну героїню, точніше, її тіло, покрите татуюваннями. За словами української актриси, накладення гриму тривало зазвичай близько п'яти годин.

Найбільше я пишаюся роллю у фільмі "Ірландець", де у мене вийшов цілий епізод із Робертом де Ніро. Там я грала касира в банку, де дала йому репліку: "Next, please" ("Наступний, будь ласка" - ред.), коли підходила його черга. Щоправда, мій голос вирізали, але у фільмі таки є сцена, де я рукою кличу де Ніро і показую, що каса вільна, але створюється враження, що через скло не чути, що саме я говорю. Я навіть здогадуюся, чому так зробили. Якби у фільмі залишився мій голос, я мала б право отримувати хоча б мінімальний відсоток доходу від прокату фільму. Але це, врешті-решт, не головне. Я все одно рада, що мені вдалося хоча б недовго попрацювати з таким актором, - розповідає Тетяна.

За її словами, професіонали рівня Роберта де Ніро або Аль Пачіно поводяться на знімальному майданчику дуже стримано.

Якщо актори молодші можуть дозволити собі спілкуватися і жартувати з колегами, то "метри" високого рівня практично неприступні. Як правило, у них в обов'язковому порядку є охоронець і асистенти, що абсолютно виключає будь-які небажані контакти, - ділиться актриса.

Тетяна Родіна з колегами (фото з особистого архіву)

Подібна стриманість потрібна і від акторів-початківців. Спроби попросити автограф у знаменитості або сфотографуватися із зіркою в робочих умовах вважаються неприпустимими. За подібні речі, за словами Тетяни, акторів або персонал можуть вигнати з майданчика. Втім, навіть у професійному етикеті зустрічалися винятки. Наприклад, лауреат "Оскара" і "Золотого глобуса", батько Анжеліни Джолі Джон Войт тримався абсолютно доступно і з задоволенням розмовляв з Тетяною в перервах між зніманнями.

Ми говорили хвилин десять, він розповідав, як приїжджав до Москви і відвідував Великий театр. А ось Дженніфер Лопес, навпаки, поводиться на майданчику зовсім непривітно, особливо із персоналом. Вона була досить примхлива і жодного разу не подякувала акторам масовки, навіть після того, як вони витримували надзвичайно довгі і важкі знімальні дні, - згадує Тетяна.

Тетяна Родіна (фото з особистого архіву)

Також Тетяна Родіна спробувала себе і в якості режисера. Її авторський містичний детектив - короткометражний фільм "20 тисяч" показали на фестивалі в Нью-Йорку. Крім цього, фільм отримав визнання на міжнародному кінофестивалі Indie Film Festival.

Головна проблема впирається в бюджет. Зйомка повнометражного фільму коштує дуже дорого. Крім цього, доводиться платити організаторам фестивалів за те, щоб твій фільм просто розглянули, - пояснює Тетяна.

Що стосується перспектив перед тими, хто хоче спробувати себе в американському кінобізнесі, Тетяна Родіна вважає, що шанси є у всіх, проте свої сили слід оцінювати тверезо.

Не можна відкидати ефект випадковості, коли хтось може помітити вас, буквально на вулиці. Але важливо розуміти, що такі випадки бувають досить рідко. Але, якщо ви мрієте підкорювати Голлівуд, треба подбати і про мову, і про візу, що дає право на роботу в США. Якщо ви плануєте працювати нелегалом, вас не візьмуть навіть у масовку. До того ж, на тлі нової расової політики, зараз переважна більшість фільмів і сценаріїв буде писатися не для білих акторів, і це теж треба враховувати. Також майте на увазі, що без хорошого агента зіркою вам не стати, - попереджає актриса.

Скандали в пресі ніяк не впливають на ставлення американців до України

Що стосується відносин з історичною батьківщиною, Тетяна зізнається: з моменту початку війни можливості побувати в рідному місті у неї не було. Проукраїнська позиція відрізала жінці саму можливість повернутися до рідного Луганська, де залишалися її рідні та друзі. 2016-го мати Тетяни померла, і актриса навіть не змогла поховати її. Це довелося взяти на себе друзям родини. Інших родичів на малій батьківщині у Тетяни не залишилося.

Актриса не приховує: з роками вона на певному рівні змирилася з неминучим, і зараз більше переживає через те, що відбувається на її новій батьківщині. Спілкуючись зі знайомими, які залишилися в рідному місті, Тетяна намагається не обговорювати політичні питання, але бачить, що в соціальному плані людям живеться дуже нелегко.

Тетяна Родіна (фото з особистого архіву)

Я періодично спілкуюся з людьми, які живуть на окупованій території, і чую, що жити там стає все важче. На жаль, не всі мають можливість виїхати звідти: хтось не може покинути немолодих батьків, хтось боїться втратити єдине житло. Я чула, що людям з Луганська все важче потрапити на підконтрольну офіційній владі частину України. Зараз це можна зробити тільки через офіційні пропускні пункти, проходження котрих триває багато годин. У мене складається враження, що українські політики не роблять нічого, щоб полегшити життя цих людей і дати їм відчути підтримку з боку Києва. Я боюся, що Донбас остаточно перетвориться в Придністров'я №2, - ділиться побоюваннями Тетяна.

За словами Тетяни Родіної, на самому початку російсько-української війни симпатії американців були на боці України. Однак загалом американці не дуже цікавляться зовнішньою політикою, і з роками, коли "українська" тема майже зникла з американського медіапростору, ставлення до росіян і українців поступово вирівнялося. Втім, у цієї тенденції є і позитивна сторона. Як зазначає Тетяна, недавні політичні скандали, пов'язані з розмовою Дональда Трампа і Володимира Зеленського або з розслідуванням зв'язків Хантера Байдена з компанією "Бурісма" не привели до негативного сприйняття України.

Тетяна Родіна (фото з особистого архіву)

Якнайменше, тепер всі знають, що таке Україна і де вона знаходиться. Але основна проблема для американців сьогодні - це криза, викликана коронавірусом. Багато бізнесу закрилось, і, попри часткову компенсацію втрат, люди часто змушені думати тільки про те, як їм вижити. Американське суспільство дуже розділене, багатьох хвилюють закони, прийняті новою адміністрацією, але я не відчуваю, щоб ці проблеми і поділ були якось пов'язані з Україною. Що стосується сфери політики, я думаю, ставлення фахівців до України як стратегічного партнера не змінилося, - вважає Тетяна.