Прилепа розповів, що потрібно удосконалити у законі про віртуальні активи

Експерт вважає недосконалими окремі норми закону
Ексклюзив
Прилепа розповів, що потрібно удосконалити у законі про віртуальні активи
Богдан Прилепа Фото: uk.wikipedia.org
17 Листопада 2021, 18:33
читать на русском

Ухвалений Радою і заветований президентом Зеленським закон про віртуальні активи в Україні потребує суттєвого доопрацювання.

Про це ексклюзивно для Парламент.ua розповів співзасновник ІТ-компанії Prof-it Blockchain Богдан Прилепа.

Якщо в документі мають намір залишити норму про заборону обміну криптовалют на товари та послуги, то її як мінімум треба доопрацювати. Зокрема, необхідно передбачити можливість клірингу, коли при платежі в криптовалюті відбувається миттєва конвертація гривні. Такий механізм потрібно прописати на законодавчому рівні. Також треба передбачити ситуацію, коли платіж у крипті за послуги чи товари здійснюється через смартконтракт та платіж у гривні у принципі неможливий. Наприклад, людина відправляє на смартконтракт віртуальний актив, а натомість отримує NFT. Зараз у документі такої норми немає і виходить, що це є незаконним. У законопроєкті навіть немає визначення смартконтрактів, - зазначив фахівець.

Крім того, підкреслив Прилепа, закон передбачає створення регулятора, який видаватиме дозволи провайдерам, які надають послуги у сфері віртуальних активів. Насамперед йдеться про криптобіржі.

Судячи з опису, це буде примітивна процедура та дозволи зможуть отримати всі охочі. Дозвіл видаватиметься на рік і далі його потрібно буде постійно продовжувати. Постає питання, а навіщо це потрібно? Така система навряд чи підвищить якість послуг. Просто держава зможе дізнатися про всіх провайдерів, які здійснюють послуги з віртуальними активами, а також збиратиме мито за видачу та продовження дозволу. А як такого ефективного контролю за цими компаніями не буде. - підкреслив фахівець.

Таким чином ринок може зіткнутися з тим, що просто з'явиться нове бюрократичне навантаження та додаткові витрати на купівлю цих дозволів. Але з боку споживача і з погляду контролю нічого не змінюється.

На ці граблі вже наступала Естонія, коли на зорі розвитку крипторинку почала пачками видавати подібні ліцензії. Принцип був простий: платиш – отримуєш. А зараз естонські чиновники розглядають варіант скасування всіх цих ліцензій, бо на ринку немає жодного контролю. Весь процес необхідно перезапускати та підвищувати вимоги, - підсумував Прилепа (досьє Богдана Прилепи)

На початку жовтня президент України Володимир Зеленський ветував законопроєкт № 3637 про легалізацію криптовалют.

Читайте також наш матеріалКриптовалюта в законі: навіщо Рада прийняла законопроєкт про віртуальні активи.

Читайте також