Апатія, традиційна байдужість та коронавірус: експерти про низьку явку на виборах

У неділю, 25 жовтня, в Україні відбулись вибори депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів.

Хоча підрахунок голосів ще триває, переможців офіційно оголосять пізніше, Центральна виборча комісія вже підрахувала скільки українців прийшли на дільниці. За даними ЦВК, отримали бюлетені та проголосували 10 556 621 виборець або 36,88%. Зауважимо, що на місцевих виборах у 2015 році явка була на 10% більшою і склала 46,6%.

Що кажуть опитування

Соціологічна група “Рейтинг” оприлюднила результати свого електорально-поведінкового дослідження.

Кожний п’ятий опитаний основною причиною неявки назвали стан здоров’я. У дослідженні вказують й інші причини:

• не проживають за місцем прописки - 19%;
• зайняті в день виборів - 15%;
• не знали, за кого голосувати - 14%;
• вибори нецікаві - 12%;
• через епідемію коронавірусу - 10%;\
• у їхньому місті/селі не проводили виборів - 4%;
• відсутні у списках - 4%.

Водночас якби була можливість електронного голосування, то 46% опитаних стверджують, що таки проголосували б, 13% - 50/50, 14% - можливо і 25% - не голосували б.

Що кажуть експерти

Перед голосуванням експерти зійшлись на думці, що явка на цих виборах буде значно нижчою, ніж раніше.

Про це ви можете прочитати у нашому матеріалі “Вибори попри пандемію. Голосування вдома та скринінг на дільницях”.

У коментарі “Парламент.UA” політолог Костянтин Бондаренко пожартував, що така явка свідчить про те, що “Україна стрімко наближається до Європи”.

Наприклад на виборах 2014 року до Європарламенту середня явка становила 25% по Європі, - підкреслив політолог.

Бондаренко зазначив, що така низька явка зумовлена кількома факторами.

По-перше, місцеві вибори традиційно хвилюють наших виборців значно менше ніж загальнодержавні… Другий момент - це коронавірус. Багато хто вирішив не йти на виборчі дільниці через епідемію. Третій момент - це те, що багато хто не знає за кого голосувати. Низька явка пов’язана із тим, що багато наших виборців розчаровані у сучасних політичних партіях і політиках в цілому і просто не знають за кого голосувати загалом, нікому не довіряють, - зазначив він.

Водночас на думку Бондаренка, зміна системи голосування суттєво не вплинула на явку.

Зміна системи відбулась косметична у порівнянні з 2015 роком. Скажімо так, мало що змінилося… Я не думаю, що сама система якимось чином могла відлякати людей від виборчої дільниці. Вони могли б прийти на дільниці, зіпсувати бюлетень неправильно проголосувавши чи можливо були б інші інциденти, але це б не змусило людей якимось чином не прийти, - підкреслив він.

Водночас політолог зауважив, що проблемою стала низька роз’яснювальна робота, щодо того, як голосувати.

Схожу думку висловив політолог Володимир Фесенко. Він вважає, що основною причиною такої низької явки стала ситуація з поширенням коронавірусу. Фесенко також відзначив, що зазвичай в Україні на місцевих виборах голосують менш активно ніж на парламентських чи президентських.

У нас традиційно низька активність молодих виборців. Під час виборчої кампанії один з соціологічних центрів проводив дослідження і виявив, що близько 70% пенсіонерів готові були прийти на вибори, а серед молоді - третина. І схоже, що більшість молоді не пришли, - додав політолог.

Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель також виніс епідемію на перше місце по впливу на активність виборців.

Хоч з одного боку, коректно порівнювати похід на виборчу дільницю з походом у супермаркет або аптеку, але не було проведено належної роз’яснювальної кампанії, щоб повідомити виборця про безпечні механізми голосування, про перебування членів комісій в масках, про провітрювання, дезінфектори тощо, - уточнив гендиректор КВУ.

Водночас окрім озвучених тез, він все ж додав зміну виборчої системи до причин зниження явки.

Другим фактором стало нерозуміння значної частини громадян особливостей виборчої кампанії, особливостей процедури голосування насамперед, процедури заповнення виборчих бюлетенів. Тому цілком очевидно, що певний відсоток виборців міг відмовитись від голосування через нерозуміння процедури, - пояснив Кошель.

Крім того, на його думку, зниженню явки посприяла “загальна апатія та байдужість”.

Через те, що виборча кампанія велась у загальнодержавному форматі, менша увага приділялась місцевій проблематиці і кампанія також характеризувалась, як малозмістовна. Ну і також останній період кампанії увага багато у чому була перенесена на проведення так званого президентського опитування, - сказав гендиректор КВУ.

Кошель додав, що під час кампанії виборці побачили “змагання авторів красивих, але беззмістовних роликів” замість, за невеликим винятком, “змагання програм та ідей”.

Як вплинула низька явка на результати

А от щодо ймовірного впливу низької явки на результати волевиявлення думки експертів трохи розділились.

Так, Олексій Кошель вважає “катастрофічними” результати президентської партії “Слуга народу”.

Я думаю, що зменшення явки пішло на користь багатьом політичним силам. Низька явка дала змогу мобілізувати електоральне ядро насамперед парламентських політичних партій і показати дещо вищі результати, - додав він.

Про реакцію штабу “Слуги народу” ви можете прочитати у нашому матеріалі “Кінець епохи Зеленського: у штабі “слуг” розпач, а президент так і не вийшов до людей”.

Натомість Володимир Фесенко зауважив, що така явка “в першу чергу зіграла на користь місцевих еліт”.

Чинні мери, їх партії і взагалі місцеві партії, тому що їхній електорат більш консолідований, більш мотивований і їхні прихильники прийшли проголосувати, - сказав політолог.

Він також висловив думку, що “чинник молоді” спрацював у мінус партіям “Слуга народу” та “Голос”.

Своєю чергою Костянтин Бондаренко не вважає, що “слуги” програли вибори.

Поки що ми маємо інформацію про вибори до міських рад та вибори мерів, але ми не маємо поки кінцевої інформації. На місцевих виборах судять по командному заліку - хто скільки набрав голосів і скільки мандатів отримали ті чи інші сили. Що стосується “Слуги народу” - поки що така ситуація, що вони десь рівномірно представлені у всіх регіонах, але тут буде питання чи зможуть вони сформувати коаліції, сформувати більшість у цих органах влади. Чи зможуть вони увійти у ці коаліції та відповідно брати участь в управлінні процесами на місцях, - резюмував він.

Поки ЦВК рахує голоси, про результати місцевих виборів можна судити виключно з даних екзитполів.

Про те хто ймовірно заручився підтримкою виборців ви можете прочитати у нашому матеріалі “Екзит-поли vs результати ЦВК: хто переміг у регіонах”.