Карантин вихідного дня завдасть болючого удару по економіці: прогнози

Український уряд з 14 листопада ввів новий вид антикоронавірусних обмежень - карантин вихідного дня. Кабінет міністрів уявляє собі це як повну заборону роботи закладів харчування, культури, розваг, спортзалів та фітнес-центрів щосуботи та неділі. Підприємці у відчаї та через протести та публічні заяви силяться достукатися до уряду, бо упевнені - це вб’є малий та середній бізнес.

Натомість в уряді будь яку критику ігнорують, наголошуючи, що ситуація із рівнем захворюваності важка, і якщо нічого не робити, вже у середині грудня місць у лікарнях для хворих на COVID-19 "не буде навіть в коридорах". Чи обґрунтоване це рішення та які сфери найбільше постраждають від локдауну вихідного дня, з’ясував "Парламент.UA".

Вплив карантину вихідного дня на економіку

На вихідних закриватимуться кафе, ресторани, бари (їм дозволили працювати лише "на виніс" та доставку), торговельні центри, заклади культури, салони краси та фітнес-центри. Громадський транспорт при цьому не зупинятиметься, а продуктові магазини, супермаркети (60% площі яких відведено під торгівлю продуктами), аптеки, ветеринарні аптеки, автозаправки (без зон харчування), заклади, які надають фінансові послуги, та заклади з ремонту працюватимуть за звичним графіком.

Очевидно, що такі заходи негативно вплинуть на малий та середній бізнес та на людей, які можуть втратити свої робочі місця. При цьому на практиці люди значно частіше підхоплюють хворобу в будні на роботі, де часто нехтують масковим режимом. Також вірус інтенсивно розповсюджується серед дітей в школах і садочках, таким чином і потрапляє в їхні родини.

Влада не знає, як протистояти епідемії, тому вигадує різні ідеї "одна абсурдніша за іншу", вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

За його словами, локдаун вихідного дня не є дієвим засобом для перешкоджання розповсюдженню коронавірусу, а радше "імітація діяльності уряду замість реальної боротьби з пандемією".

Запровадження карантину негативно позначиться на діяльності підприємств торгівлі та обслуговування. Очікується, що виторг магазинів та ресторанів впаде на 35-40%. Багато людей, які працюють, не мають часу, щоб зробити покупки, чи сходити в ресторан у робочі дні та роблять це на вихідних. Індустрія розваг недоотримає 60-70% виторгу. Багато підприємств стануть збитковими, деякі збанкрутують, — вважає експерт.

Все це досить негативно позначиться на зайнятості населення, а бюджет недоотримає значні кошти. Як вважає експерт громадської організації "Фонд суспільної безпеки" Юрій Гаврилечко, через цей карантин держава втратить принаймні тричі:

• коли недоотримає податки з малого та середнього бізнесу, насамперед тут постраждають місцеві бюджети, які формуються коштом податку на доходи фізичних осіб;
• коли кошти Фонду соціального страхування будуть витрачені на соціальне забезпечення "нової порції" безробітних;
• коли Міністерство охорони здоров’я потребуватиме додаткового фінансування через нестачу грошей у зв’язку зі збільшенням витрат через епідемію.

До слова, за пів року уряд так і не відновив роботу санітарно-епідеміологічної служби, фахівці якої (лікарі-епідеміологи та інфекціоністи) і мали б визначати порядок застосування обмежувальних заходів, термін їхньої тривалості та регіони запровадження.

Вплив карантину вихідного дня на заклади харчування

Зі сподіваннями уряду, що цей локдаун вихідного дня допоможе зменшити рівень захворюваності, але найголосніше з цим не погоджуються представники малого бізнесу: містами України вже прокотилась низка протестів. Найбільше невдоволені ситуацією ресторатори, що мітингували під Кабміном та у містах-мільйонниках: Дніпрі, Харкові, Львові та Одесі. Власники та працівники закладів громадського харчування закликали владу звернути увагу на громадський транспорт, де у годину пік можна побачити безліч пасажирів без масок, що не дотримуються соціальної дистанції.

Акція #маюправопрацювати Фото: facebook.com

Власник п'яти ресторанів, де працює понад сотня людей, Анатолій Гекко пояснює, що карантин вихідного дня для ресторанного бізнесу — це гірше повного локдауну. Річ у тім, що при повноцінному суровому карантині можна вимагати скасування орендної плати від орендодавців, сплату податків та всіх операційних витрат.

Згідно з європейськими дослідженнями, інфікування в закладах громадського харчування складає 3-5%, на роботі — 15%, в закладах освіти — 45%, в лікарнях — 5%. Тому це рішення є не логічним з огляду на джерела найбільших заражень.

У ресторанному бізнесі працює приблизно мільйон людей, які отримують середню зарплату 12-15 тис. грн, які далі витрачають в Україні на одяг, комуналку та послуги. Тобто, страждає весь економічний ланцюг — витрати однієї людини є доходами іншої. Ввівши карантин вихідного дня, влада ризикує недоотримати в бюджет велику суму ПДФО, яка є другим після ПДВ джерелом наповнення дохідної частини бюджету, — розповів він.

Зазначимо, що зараз дефіцит бюджету складає понад 300 млрд гривень, а внаслідок цих та інших рішень уряду в наступному році, скоріш за все, він становитиме більш як 500 млрд. А ось на рівень захворюваності новий карантин не вплине відчутно, тому що люди і надалі будуть комунікувати в інших місцях (на ринках, у продуктових магазинах, ходити в гості один до одного).

Вплив карантину вихідного дня на креативні індустрії

Неабиякий негативний вплив через нові урядові заходи чекає культурну сферу та креативні індустрії. Це стосується театрів, кінотеатрів, розважальних центрів, концертів тощо, куди люди переважно приходять у вихідні. Для них цей карантин — вбивчий. До прикладу, у "Планеті кіно" вже заявили, що через тиждень, скоріш за все, будуть змушені закрити всі кінотеатри та звільнити 500 співробітників.

Планета кіно карантин (фото: facebook)

Локдаун вихідного дня буквально знищує івент-індустрію. У міжнародній комунікаційній мережі Action Global Communications розповіли, що креативна індустрія загалом дуже сильно постраждала у всьому світі. За даними Kantar, рекламний ринок у сфері розваг у другому кварталі 2020 року впав на 31%.

Консультантка зі стратегічних комунікацій цієї мережі Тетяна Вороніна назвала цей карантин "рішенням заради рішення", бо "коронавірус працює без вихідних".

Введення карантину вихідного дня зумовить лише продовження падіння, оскільки більшість заходів традиційно проводиться саме на вихідних, коли аудиторія має вільний від роботи час. За нашими прогнозами, карантин вихідного дня триватиме мінімум до кінця січня, а це значить майже рік без допомоги держави та роботи для івент-компаній. Ми теж змушені рекомендувати нашим клієнтам виключно онлайн-івенти як заміну будь-яким офлайн активностям, — розповіла вона.

Вплив карантину вихідного дня на спорт

Ось і ще одна сфера, яка постраждає від дводенного карантину щотижня. І тут йдеться не лише про те, що постраждає бізнес, який тримає в Україні спортзали, фітнес-центри та басейни, та люди, які ці послуги не зможуть отримати.

Розповімо на прикладі сквошу — ігрового виду спорту з м'ячем і ракеткою в закритому приміщенні. Віцепрезидентка громадської організації "Федерація сквошу України" Альона Огонесян зазначила, що розуміє, чому влада має вживати кардинальних заходів. Водночас введення карантину вихідного дня для цього спорту в цілому і цього виду зокрема, за її словами, понесе за собою низку скасувань важливих подій.

Сквош (Фото: Федерація сквошу України)

"Любительський сквош карантин зачепить, але не так критично. Більше постраждає професійний сквош, адже всі важливі події, такі як Чемпіонат України зі сквошу серед юніорів та Кубок України зі сквошу серед дорослих, — під загрозою проведення. А це важливі заходи, які є етапами відбору спортсменів до Національної збірної України зі сквошу", — розповіла вона.

Що має робити влада, щоб спасти ситуацію

В Україні, на відміну від країн Європи та інших розвинених держав світу, досі не затверджена жодна антикризова програма щодо мінімізації наслідків пандемії на розвиток економіки та підприємництва. Тобто, щонайменше до квітня-травня 2021 року українці житимуть у дуже суттєвих обмеженнях для бізнесу. Уже третина малих підприємців втратили понад 50% доходів, і щоб досягти попередніх темпів розвитку, багатьом з них знадобиться не менш як два 2 роки.

Держава має пом’якшити фіскальний тиск, створити умови для кращого доступу до кредитних ресурсів та створити повноцінні цільові програми розвитку промисловості та бізнес-клімату в Україні, вважає експрем'єр-міністр, президент "Українського союзу промисловців та підприємців" Анатолій Кінах. За його словами, таких поки що немає, попри численні пропозиції роботодавців та різних бізнес-асоціацій.

Поза тим, уряд анонсував (без конкретних програм і роз’яснень) певну допомогу бізнесу. Йдеться, судячи із заяви прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, про компенсацію частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм виробництва, виплати на дітей для родин підприємців, що діяли навесні цього року, та опрацьовується механізм реалізації форс-мажорних обставин у зв’язку з карантином вихідного дня, — додав експрем'єр.

Експерти сходяться на думці, що влада має не запроваджувати нові обмеження, а спрямувати всі зусилля на збільшення кількості місць для хворих в лікарнях та забезпечення медзакладів необхідними ліками та обладнанням.

У європейських країн є план і стратегія щодо введення локдауну на місяць. А ще і підтримка бізнесу, яку вони виділяють. Для України такий локдаун може стати нокдауном для бізнесу та всіх людей, які у ньому залучені, а поширення вірусу він не зупинить, — вважає фінансова експертка, віцепрезидентка "Асоціації українських банків" Галина Хейло.

А ось представники бізнесу закладів харчування просять: якщо вводити карантин вихідного дня, то тільки з компенсацією доходів, втрачених за ці дні малому та середньому бізнесу. В іншому випадку — "на вулицях" опиняться тисячі українців, а яких є свої сім’ї й які залежить від їхньої зарплатні.