ОАСК скасовує новий правопис: що означає рішення суду

Скандальний Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про скасування постанови Кабінету міністрів України про "Питання українського правопису".

Це викликало бурхливу реакцію як у суспільстві, так і у професійній спільноті. Під будівлею суду студенти зібрали акцію протесту, а в уряді запевнили, що наразі чинним залишається саме правопис 2019 року.

Що ж означає рішення ОАСК та як діятиме влада, щоб захистити новий правопис розбирався Парламент.UA.

Чи відреагував уряд на рішення ОАСК щодо правопису

Кабінет міністрів України (фото: Українська Енергетика)

Інформація про те, що ОАСК визнав протиправною постанову уряду №437 від 22 травня 2019 року, яка вводила нові норми українського правопису, з’явилась ще 28-го січня. Попри те, у Єдиному реєстрі судових рішень текст судової постанови оприлюднили тільки 3-го лютого. На сторінці Міністерства юстиції України відразу з’явилось повідомлення, що Кабмін має намір оскаржити це рішення.

Читайте також

Новий український правопис мають скасувати за рішенням ОАСК

ОАСК прокоментував своє рішення про скасування нового правопису

Як розповіла у коментарі Парламент.UA заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць, уряд підготує апеляційну скаргу до 3-го лютого спираючись на аргументи позивачів і щойно з’явиться рішення суду буде подана апеляція.

За її словами, з аргументів позивачів можна судити, що вони посилаються на те, що Кабінет міністрів, на момент прийняття постанови, не мав відповідних повноважень.

Вони стверджують, що постанову було прийнято у перевищення повноважень Кабміну, оскільки ніби-то на той момент було визнано Закон "про засади державної мовної політики" неконституційним у 2018 році. Вже тільки з осені 2019 року було надано повноваження, зокрема й щодо вирішення моментів щодо правопису, Національній комісії зі стандартів державної мови. Тобто, де-факто постанова була винесена у той момент, коли не діяв Закон "про засади державної мовної політики", який визначав одну процедуру і той же час не почав діяти Закон "про забезпечення функціонування української мови, як державної", який наділяв цими повноваженнями Комісію зі стандартів держмови, - пояснила Коломієць.

Водночас заступниця очільника Мін’юсту наголосила, що уряд мав право здійснювати такі повноваження.

Саме Кабмін забезпечує проведення державної політики у сфері культури, національного розвитку… Тобто у повноваженнях уряду, зокрема вказується таке, наприклад: всебічний розвиток та функціонування державної мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України. Тобто повноваження у Кабінету міністрів були і уряд їх реалізував без порушення жодних чинних норм, Конституції, законів чи нормативних актів, - зазначила Коломієць.

Вона додала, що це було найвагомішим аргументом сторони позивача.

Читайте також

Найбільше від рішення суду щодо правопису залежні ті, хто складатиме весною ЗНО

Як сприйняли рішення ОАСК щодо правопису у Верховній Раді

Верховна Рада
(фото: Парламент UA)

Народна депутатка Верховної Ради від фракції "Голосу", секретар парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа у коментарі Парламент.UA висловила думку, що судді ОАСК ухвалили "антидержавницьке рішення, яке не відповідає жодному закону" під впливом.

За її словами партія "Голос" ініціює ліквідацію Окружного адмінсуду Києва. Піпа також зауважила, що в уряді депутатів запевнили, що оскаржать рішення ОАСК.

Щодо правопису маємо відповідь, що точно оскаржуватимуть. Ще хотілося б вірити, що оскаржать рішення щодо Революції Гідності у підручниках з історії. Водночас ми шукатимемо варіанти, якісь юридичні важелі впливу. Якщо буде потрібно судитись, то судитимемось. Однак сподіваюсь, що не буде потреби, бо апеляції у нас у країні менш корумповані чи менший вплив на них має влада, - зазначила депутатка.

Детальніше про позов Портнова проти МОН читайте у матеріалі Парламент.UA: Портнов проти Майдану в підручниках: що вирішив ОАСК та чому мовчить Міносвіти

На думку Піпи, щоб уникнути надалі таких ситуацій, в Україні необхідно провести реформу судової системи. Однак вона висловила сумнів, що це можливо при теперішній владі.

Як професійна спільнота поставилась до рішення ОАСК щодо правопису

Одними з перших свою стурбованість рішенням Окружного адмінсуду щодо правопису висловили у Національній комісії зі стандартів державної мови, яка й створювала нову редакцію українського правопису.

Усвідомлюючи важливість покладених Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" завдань, пов’язаних із напрямами діяльності, та власну відповідальність, Комісія наголошує на тому, що завчасні дії, звернення та заклики можуть вивести українське суспільство за межі правового поля, - йшлося у повідомленні Нацкомісії.

Крім того, під будівлею Окружного адміністративного суду Києва зібралися студенти Києво-Могилянської академії та представники Нацкорпусу на акцію "Поверніть новий правопис". Мітингувальники читали вірші, та нагадували хронологію утисків української мови в Російській імперії та Радянському Союзі.

Письменник та перекладач, співзасновник Youtube-каналу "Твоя Підпільна Гуманітарка" Остап Українець у коментарі Парламент.UA висловив думку, що мовне питання в Україні стикається зі спротивом оскільки є політичним, "особливо в наших, досі постколоніальних умовах".

Під "українську не можна нав'язувати" зазвичай мається на увазі "мовна політика має бути такою, щоб я міг не говорити українською". Я не певен, чи скарги на правопис узагалі доцільно називати "спротивом". Для спротиву треба розуміти, чому ти опираєшся, натомість побутові претензії часто стосуються речей, яких у самому правописі немає – скажімо, люди, котрі обурюються Атенами, просто ігнорують той факт, що це паралельна форма, - сказав він.

Водночас письменник наголосив, що правопис не скасували, "бо суд узагалі не може цього зробити.

Суд скасував постанову Кабміну, котра однаково не мала юридичної ваги. Подібні стандарти затверджують НАН і МОН, - додав він.

Що не так з новим правописом на думку позивачів

Один з позивачів, адвокат АО "Константа" Дмитро Ільченко зазначив, що підставою позову було те, що уряд не мав права змінювати правописчерез відсутність повноважень. Також, за його словами, під час розгляду з'ясувалося, що "мовна комісія" мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Позивач додав, що в наш правопис вносилися зміни "на колінах".

Своєю чергою, Остап Українець висловив думку, що нова редакція правопису потребує доопрацювання, але саме тому, що "будь-який стандарт не є і не може бути абсолютним".

Так, у новому правописі є дискусійні питання, які надаються до фахової дискусії. Неясно тільки, як саме це корелює зі змістом позову. Наскільки мені відомо – ніяк. У нас є редакція, затверджена НАН. Це офіційно прийнятий стандарт. На нього ніхто не подав до суду і ніхто його не скасовував, - зауважив письменник.

Чому рішення ОАСК щодо правопису оскаржує уряд

Заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць пояснила Парламент.UA, що оскільки постанова була винесена Кабінетом міністрів відповідачем є саме уряд. Водночас оскільки основним розробником постанови було саме Міністерство освіти та науки - вони являються третьою особою.

Тобто вони фактично є учасником цього судового провадження та допомагають нам технічно та юридично підсилити свою позицію. Тож вони також, я певна, подаватимуть апеляцію, - зауважила Коломієць.

Вона також додала, що справу направлять до апеляційного суду не раніше ніж наприкінці лютого.

А наскільки швидко цю справу заслухають залежить від навантаження апеляційного суду, а також від певного резонансу. Всі розуміють, що весною відбуватиметься ЗНО та інші іспити. Діти, студенти та абітурієнти вчаться. Тобто люди, які прив’язані до певних дат, які мають складати іспити, дуже залежні від того, що вирішить суд. Тож можливо, що через певний резонанс суд вирішить якомога швидше заслухати цю справу і призначить їх на березень-квітень. Однак можливо й таке, що через чимале навантаження, це буде здійснено пізніше, - резюмувала заступниця міністра.

Який правопис чинний після рішення ОАСК

Міністр юстиції України Денис Малюська у своєму Facebook наголосив, що правопис 2019 року залишається чинним, тому учні можуть готуватись за ним до ЗНО.

Малюська зазначив, що рішення ОАСК не набрало законної сили. Таким чином постанова Кабміну залишатиметься чинною до закінчення розгляду апеляції.

Навіть якщо апеляційна інстанція підтримає позицію ОАСК, шанси на повернення українського правопису залишатимуться – його можна буде перезатвердити рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови, якщо цей орган вважатиме це доцільним, - наголосив Малюська.

За словами міністра, враховуючи стандартну тривалість судового розгляду в умовах пандемії, жодних сюрпризів щодо правопису до закінчення зовнішнього незалежного оцінювання не очікується.