Саакашвілі під вартою: що політику "світить" у Грузії та чи треба Україні його повертати

Чи потрібно псувати Україні стосунки з Грузією через колишнього президента, а нині голови Нацради реформ Міхеїла Саакашвілі
Ексклюзив
Саакашвілі під вартою: що політику "світить" у Грузії та чи треба Україні його повертати
Міхеіл Саакашвілі Фото: УНІАН

"Не можу спостерігати за процесом збоку". Після цих слів експрезидент Грузії, голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеіл Саакашвілі сумнівним чином повернувся на батьківщину. Цим кроком він хотів підтримати партію своїх соратників на муніципальних виборах. Натомість – опинився під вартою. Як саме йому вдалося перетнути кордон, чи виправданий був цей крок та чи треба Україні повертати його додому, аналізував "Парламент.UA".

Як Саакашвілі вдалося перетнути кордон

Ще в кінці вересня ексочільник Грузії заявив, що збирається повернутися на батьківщину, аби бути там 2 жовтня – в день, коли в країні заплановані муніципальні вибори. Міхеіл Саакашвілі тоді сказав, що цього дня вирішуватиметься доля Грузії. Тому він, мовляв, не може спостерігати за процесом збоку — хоче захищати волевиявлення громадян і "разом взяти участь у порятунку" країни. При чому, на підтвердження своїх слів він оприлюднив фото бронювання авіарейсу з Києва до Тбілісі.

Однак в реальності перетнув кордон він зовсім не літаком. Правоохоронні органи Грузії переконують: Саакашвілі покинув Україну нелегально. Грузинські ЗМІ стверджують, що політик прибув з українського Чорноморська в порт Поті на поромі, сховавшись у вантажному контейнері. Службову перевірку з цього приводу зараз проводять в Україні. Якщо точніше, Державна прикордонна служба вивчає інформацію про те, у який спосіб Саакашвілі виїхав за межі України. Навіть відсторонили низку посадовців Південного регіонального управління на час розслідування.

Експрезидент Грузії міг виїхати з України за українським паспортом, виданим на іншу особу, сказав нам резидент "Кабінету експертів" громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько. Однак, каже, це малоймовірно, враховуючи його впізнаваність. Інший варіант – за паспортом США, де в нього давні контакти, чи Нідерландів, адже його дружина – громадянка саме цієї країни. І, нарешті, він міг виїхати і за своїм українським паспортом, адже заборони на виїзд з України в Саакашвілі немає.

Міхеїл Саакашвілі

Міхеїл Саакашвілі Фото: Mikheil Saakashvili у Фейсбук

Виїхати, обминувши пропускні пункти, скажімо, в Молдову чи Білорусь через Україну більш як реально, тому що кордони досить погано контролюються. Є там певна лісиста територія, через яку можна проїхати. Що стосується Грузії, цілком очевидно, що там теж далеко не все ідеально контролюється. Тому Саакашвілі зміг реалізувати цю авантюру і потрапити до Грузії, – зазначив політолог Микола Спірідонов у коментарі "Парламент.UA".

Саакашвілі доволі довго боровся з контрабандистами, щоб розуміти, яким чином контрабанда переправляється з Грузії в Україну і навпаки, запевняє політичний експерт з Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник. За його словами, Саакашвілі не складно було знайти виконавця, який погодився б ввести його в Батумі контрабандою. На думку експерта, розслідування українських прикордонників буде абсолютно формальним, можливо, хіба що винесуть догану керівнику митного посту, який випустив політика з України.

Міхеіл Саакашвілі ризикнув таємно перетнути кордон, аби бути присутнім 2 жовтня в Грузії – у день виборів до місцевих органів влади. Ці вибори були досить важливими для країни, де вже рік триває політична криза. Результати торішніх парламентських виборів, на думку опозиції, були сфальсифіковані. Розв’язати конфлікт вишили завдяки угоді, укладеній за посередництва ЄС. Згідно з нею, якщо правляча партія "Грузинська мрія – "Демократична Грузія" не набрала б 43% голосів загалом по країні, вона мала б призначити позачергові парламентські вибори навесні 2022 року.

За непідтвердженими даними, соратники переконали Саакашвілі в тому, що вони не можуть перемогти на виборах через масові фальсифікації чинної влади. Тому потрібні акції протесту, які примусять владу скласти свої повноваження. За їхнім задумом, повернення Саакашвілі та його арешт мали б призвести до масових акцій протесту та повалення чинної влади. У підсумку ж акції протесту були відносно невеликими. Схоже, більшість грузинів не переймаються долею Саакашвілі, сказав у коментарі "Парламент.UA" кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Було щонайменше дві мети його поїздки в Грузію. Перша – підтримати своїх однопартійців на місцевих виборах та підняти рейтинги власної партії. Друга – спровокувати офіційних грузинських урядовців на репресії проти себе. Адже Саакашвілі як фаховий і досвідчений юрист-міжнародник бажає довести, що всі звинувачення проти нього мають виключно політичні підґрунтя. Довести такий факт він може лише в Європейському суді з прав людини. Шанси на це в нього є, – каже Євген Савісько.

Читайте також

У підсумку ризик Саакашвілі був не виправданий. Вибори виграла правляча партія "Грузинська мрія", набравши 46,56% голосів. І лише друге місце посіла опозиційна партія "Єдиний національний рух" соратників Міхеіла Саакашвілі (30,7%). За ними слідують політсили "Георгій Гахарія за "Грузію" та "Лело для Грузії". Решта партій набрали менш як 2% голосів.

Пан Саакашвілі – це природний драйвер, певною мірою екстремал, який хоче емоцій. В Україні він теж втікав від силовиків, навіть по даху десь бігав. У Грузії він теж був готовий ризикнути, аби підтримати партію. Хоча як показала практика, не особливо підтримав. Очевидно, що він сподівався, що його в разі чого досить швидко видадуть Україні як її громадянина. Але цього не сталося, щонайменше кілька місяців йому доведеться посидіти. Тому його крок – авантюрний, і він не виправдався. Хоча певні прихильники можуть в нього бути і після таких дій, – вважає Микола Спірідонов.

Що інкримінують Саакашвілі у Грузії

У 2018 році експрезидента Грузії визнали винним за двома справами. Зокрема, його засудили до трьох років позбавлення волі за помилування колишніх співробітників Міністерства внутрішніх справ, засуджених у справі вбивства співробітника банку Сандро Ґірґвліані. Ще 6 років він отримав у справі щодо побиття колишнього депутата Валерія Гелашвілі. Тепер додалася ще і третя. За даними прокуратури Грузії, після прибуття політика до країни 1 жовтня проти нього порушили кримінальну справу про незаконний перетин грузинського кордону.

Експерти сходяться на думці, що жодних підстав стверджувати, що справи проти Саакашвілі були сфальсифіковані, немає. Хоча у звинуваченнях проти політичних опонентів чинної влади, особливо в країнах пострадянського простору, практично завжди присутній політичний підтекст. Ситуація з Міхеілом Саакашвілі – не виняток. Для того, щоб зрозуміти, чи дійсно він робив те, в чому його звинувачують, необхідна незалежна міжнародна юридична експертиза, вважає Євген Савісько.

Міхеіл Саакашвілі (Фото: ВВС)

Є юридично встановлені факти, затверджені рішенням місцевих судів. Наскільки я пам'ятаю, з боку європейських інституцій до них претензій не було. Ба більше, грузинську систему судочинства доволі часто ставлять Україні як приклад, – сказав політичний експерт Микола Мельник.

Натомість сам Саакашвілі вважає себе бранцем влади Грузії. У своєму зверненні він заявив, що його затримали 1 жовтня "за вироком, який ніхто у світі не визнає, а також у двох справах, що розглядаються". Мовляв, за грузинським законодавством, у таких провадженнях він негайно мав був постати перед судом, але вже дев'ятий день (станом на 9 жовтня – ред.) – і суду немає. Саакашвілі каже, що його адвокатові сказали, що судового процесу не буде протягом кількох тижнів. А ще політик закликав міжнародну спільноту звернути на це увагу. Поки що особливих реакцій на це не було.

Я спілкувався з грузинськими колегами, і вони мені сказали, що, згідно з Кримінальним кодексом Грузії, щонайменше його можна стовідсотково посадити на 5 років за незаконний перетин кордону. У часи президента Саакашвілі певні проблеми в Грузії дійсно були. Наприклад, досить часто фіксувалися знущання з ув’язнених, дуже багато залишилося незадоволених [його діяльністю як президента]. Він не може говорити, що правоохоронні органи якісь не такі, адже саме він їх і реформував, – наголосив політолог Микола Спірідонов.

Чи повинна Україна повертати Саакашвілі

Наступного дня після затримання Міхеіла Саакашвілі Міністерство закордонних справ України запевнило, що не буде втручатися у внутрішні справи Грузії. Але просило дозволити українському консулу його відвідати.

Чіткіша позиція прозвучала згодом від президента Володимира Зеленського. На брифінгу у Трускавці він сказав: "Я як президент України постійно займаюся тим, що повертаю громадян України — різними можливостями, які в мене є, які мені надала влада. Саакашвілі є громадянином України, тому його це теж стосується", — сказав глава держави.

Більшість експертів переконані, що з юридичної точки зору Міхеіла Саакашвілі дійсно потрібно повертати в Україну – як свого громадянина. Хоча отримав він це громадянство у досить сумнівний спосіб. Свого часу Петро Порошенко надав йому українське громадянство, проте пізніше відібрав. З приходом до влади Зеленський скасував указ свого попередника  про позбавлення Саакашвілі українського громадянства.

Проте, скасовувати укази попереднього президента Зеленський не мав права, запевняє Олександр Хмелевський. До того ж Саакашвілі, мовляв, не вийшов із громадянства інших країн, що він повинен був зробити, прийнявши українське громадянство. З правової точки зору українське громадянство Саакашвілі є незаконним. Проте Україна продовжує вважати його своїм громадянином, а, отже, зобов'язана надавати йому допомогу.

Моя особиста думка, що, все ж таки, дії Саакашвілі більше сприяють дестабілізації, ніж чомусь позитивному. З державницької позиції, думаю, що такого щастя Україні не потрібно, – зазначив політолог Микола Спірідонов.

У випадку повернення експрезидента Грузії в Україну немає жодних гарантій, що це буде останній його закордонний вояж на свою батьківщину чи в котрусь із сусідніх Україні держав, каже Євген Савісько. Чим це обернеться для України ­– передбачити неможливо.

"Навіщо Саакашвілі Україні? Яку цінність він в собі несе, окрім лобіювання інтересів власного бізнесу та олігарха Ріната Ахметова? Думаю, саме такі питання ставить собі наш президент та очільник його Офісу. Судячи із млявої позиції нашого МЗС, Україна не збирається боротись за Саакашвілі", – зауважив Микола Мельник.

Читайте також