Тетяна Чорновол: "Держпереворот" лідерів Майдану - особиста помста Кузьміна

За кілька днів до річниці початку Революції Гідності стало відомо, що ДБР розслідує тогочасні події як "державний переворот"
Ексклюзив
Тетяна Чорновол: "Держпереворот" лідерів Майдану - особиста помста Кузьміна
Фото: УНІАН

В Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи, а також сьому річницю початку Євромайдану.

За два дні до події стало відомо, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо подій на Майдані.

Крім того, правоохоронці прийшли з обшуком до музею Революції Гідності.

Про нещодавнє рішення Київського апеляційного суду у справі про події 18-20 лютого 2014 року під час Революції Гідності читайте у матеріалі “Парламент.UA”: Суд скасував заочний арешт Януковича: чи повернеться експрезидент до України

Що розслідує ДБР через 7 років після Революції Гідності

Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження, за яким Майдан нібито був "державним переворотом". В рамках розслідування детективи викликали на допит людей, яких вважають лідерами Євромайдану.

Справу відкрили ще 1 жовтня. На допит викликали екссекретаря Ради нацбезпеки та оборони Олександра Турчинов, колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія, київського міського голову Віталія Кличка, колишнього прем'єра Арсенія Яценюка, а також колишніх народних депутатів Сергія Пашинського та Тетяну Чороновол.

Тетяна Чорновол (ліворуч), Андрій Парубій (по центру), Олександр Турчинов (праворуч) на сцені Майдану. Фото: УНІАН

Цю інформацію підтвердила ексдепутатка та учасниця подій Революції Гідності Тетяна Чорновол у коментарі “Парламент.UA”. За її словами, про повістки щодо неї, Парубія, Турчинова та Яценюка їй повідомили у штабі партії “Народний Фронт”.

Мене викликали на допит на 17 листопада, але коли я зателефонувала слідчому, він сказав, що хворіє на COVID-19 тож допит перенесений. Також він сказав, що про майбутній допит повідомить пізніше, - сказала Чорновол.

Вона також заявила, що за її даними справу відкрили за заявою народного депутата від “Опозиційної платформи - За життя” Рената Кузьміна, який за часів президентства Віктора Януковича працював першим заступником генпрокурора. Саме за його керівництва до суду були направлені справи щодо колишнього голови МВС Юрія Луценка та колишньої прем'єр-міністерки Юлії Тимошенко.

Ексдепутатка також додала, що Кузьмін спирається на відео іншого колишнього нардепа Давида Жванії.

Що цікаво, я потрапила у компанію лідерів, хоча я була звичайною активісткою Майдану, - підкреслила Чорновол.

Тетяна Чорновол

Тетяна Чорновол під час Революції Гідності. Фото: УНІАН

Також колишня депутатка висловила припущення, що вона стала фігуранткою цього провадження через те, що щодо неї вже є одна “майданівська справа”. Чорновол звинувачують в умисному вбивстві внаслідок підпалу партійного офісу “Партії регіонів” у 2014 році. Їй обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета. Потім його змінили на нічний домашній арешт, а згодом на особисте зобов’язання. Крім того, у лютому 2020 року ДБР повідомило екснардепці про підозру у перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста.

Іншою ймовірною причиною потрапляння до “лідерів Євромайдану” у цій справі Чорновол вважає “особисту помсту” Кузьміна.

Раніше я копала історію про дачу Кузьміна у Пущі-Водиці по якій після Майдану порушили кримінальну справу. Через неї Рінат Кузьмін втік закордон. Тоді, до речі, була не тільки підозра, а й дозвіл на арешт, - пояснила вона.

Ексдепутатка також оприлюднила фото повістки.

Водночас у пресслужбі Держбюро розслідувань наразі не прокоментували провадження.

Що шукали правоохоронці у музеї Революції Гідності

Нацполіція Києва та Служба безпеки України 19 листопада увірвалась з обшуками до приміщення музею Революції Гідності.

Як повідомили співробітники музею, обшуки тривали з 7:00. Силовики також прийшли до помешкання директора музею Ігоря Пошивайла.

Правоохоронці пояснили, що проводили обшуки через підозру у зловживанні службовим становищем посадовцями музею. Їх підозрюють у розкраданні понад 110 млн гривень.

Як встановили правоохоронці, наприкінці 2018 року музей уклав договори майже на 150 млн грн із ТОВ на меморіальний комплекс. Підрядникам перерахували аванс у 111 млн гривень, що становило 80% усієї суми договору.

Правоохоронці з’ясували, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводилися. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів було витрачено не на цілі, які прописані у відповідних договорах, — повідомили у СБУ.

У поліції стверджують, що згідно з перевіркою, на рахунках підрядника залишок коштів на будівництва — 9 млн 878 тисяч 517 гривень. Правоохоронці також заявили, що виявили фінансові порушення в музеї, які призвели до збитків майже на 4 млн гривень.

Своєю чергою, директор музею розповів, що слідчі вилучили носії інформації, зокрема жорсткий диск, де зберігалася вся інформація про музей, та документацію з фінансово-господарської діяльності.

За словами Пошивайла, вилучення жорсткого диска не законне, бо в ухвалі суду йдеться про вилучення документації, а електронні носії не є документацією.

Детальніше про ситуацію та про реакцію суспільства читайте у матеріалі “Парламент.UA”: Шоу силовиків чи необхідні слідчі дії: що соцмережі думають про обшук у Музеї Революції Гідності

На що планувались кошти через які силовики обшукали музей Майдану

За кошти, про які йдеться у розслідуванні правоохоронців, мали звести меморіал над Майданом Незалежності, а саме — на ділянці вулиці Інститутської, яку тепер називається алеєю Героїв Небесної сотні.

У лютому 2018 року обрали переможців відкритого архітектурного конкурсу. Меморіал планували відкрити у 2019 році, але генпрокуратура заявила, що під час розслідування справ Майдану на території будівництва виникла потреба провести додаткові слідчі експерименти.

Улітку 2018 року Генпрокуратура наклала арешт на ділянку, де мали збудувати меморіал.