Від кандидата до члена – сім кроків. Чи близька Україна до офіційного вступу в Євросоюз

Що для України означає статус кандидата та коли чекати членства
Ексклюзив
Від кандидата до члена – сім кроків. Чи близька Україна до офіційного вступу в Євросоюз
Євросоюз / Фото: Associated Press

Україна отримала статус кандидата на членство у Європейському Союзі. Він наблизить наші шанси офіційно вступити до європейської родини. Перед Києвом поставили сім умов, виконання яких дасть нам шанс стати членом ЄС. Чим насправді для нас є статус кандидата, що відділяє Україну від вступу в Євросоюз та скільки інші країни чекали на членство, аналізував "Парламент.UA".

Що означає статус кандидата на вступ до Євросоюзу

Європейська комісія 17 червня рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство у Європейському Союзі. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість відповідати європейським цінностям та стандартам.

Остаточне рішення надати Україні статус кандидата оголосила Європейська рада на зустрічі лідерів держав ЄС 23 червня. Щоб Україна отримала статус, потрібно було одноголосне погодження 27 лідерів Євросоюзу.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський сказав у коментарі "Парламент.UA", що українська влада досягла попередніх домовленостей із росією про те, що Україна відмовляється від вступу до НАТО. Для того, щоб приспати увагу громадськості та зменшити гіркоту поразки, влада, за його словами, просуває ідею вступу України до ЄС. З цією метою і була подана заява на вступ.

Керівництво ЄС, яке прагне миру, навіть ціною поступок України, включилося в цю гру та з серйозним виглядом розглядає заяву. Проте європейські лідери не приховують свого скептичного ставлення до заяви України. Як відзначив президент Франції Макрон, за нормальних умов це не відбулося б, – вважає експерт.

Тобто, на його думку, ЄС прийняв заяву України винятково через війну та щоб надати Україні певну моральну підтримку. Лідери ЄС, мовляв, не розглядають Україну як майбутнього члена ЄС, принаймні в осяжній перспективі.

Якщо ми б не отримали статус кандидата, це було б геополітичною перемогою володимира путіна. Він використає це і для дискредитації Заходу, і для дезорієнтації українського суспільства. Тому добре, що ми зараз рухаємося до процесу надання кандидатства, – сказав нам професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Статус кандидата на вступ до ЄС фактично закріплює європейський напрямок розвитку України, адже він зобов’язує вчиняти наступні кроки для просування на шляху до членства у ЄС.

Як пояснила нам адвокатка, авторка, старша юристка юридичної компанії Expatpro Катерина Затулко, статус вплине на збільшення інвестиційної привабливості України, зважаючи на передбачуваність ринку для бізнес-гравців та наближення його до правил ЄС. Україна зможе претендувати на додаткову фінансову допомогу в межах IPA (Instrument of Pre-accession Assistance).

Сам факт, що Україна отримає цей статус, робить сигнал інвесторам, що з державою можна працювати, вважає політолог Микола Спірідонов. Він сказав у коментарі "Парламент.UA", що статус кандидата на вступ до ЄС означає чітку перспективу, підтримку українських прагнень вступити в ЄС.

Скільки інші країни чекали на вступ до Євросоюзу

Рішення Єврокомісії не передбачає негайних переговорів про вступ України. Вони можуть розпочатися лише після закінчення війни та виконання Україною певних семи умов. Практично в усіх інших випадках переговори про вступ розпочиналися одразу після надання країні статусу кандидата без будь-яких додаткових умов.

Згідно з даними Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, які наводить Катерина Затулко, шлях від кандидата до повноправного членства в ЄС у середньому займав 8,4 року. Все залежить від національних особливостей економіки, швидкості реформ, трансформацій сфер публічного життя та їхнього наближення до правил ЄС.

Мабуть, найнегативніший приклад – Туреччина, яка подала заявку ще в 1987 році. Через проблеми з правами людини в країні, і потім фактично з геополітичним розворотом, який робив президент Реджеп Тайїп Ердоган, шанси країни на вступ до Європейського Союзу є примарними, – сказав Олексій Гарань.

Олександр Хмелевський зазначає, що процес вступу від набуття статусу кандидата до повноправного членства займає в середньому 9-12 років. Для Польщі цей процес зайняв приблизно 10 років. Для Чехії, Словаччини, Угорщини, країн Балтії –  біля 9. Для Болгарії та Румунії – 12 років. Для Кіпру – 14. Найшвидше тривав вступ Фінляндії – 3 роки.

Що стосується процедури набуття статусу кандидата, то після схвалення цього рішення на саміті 23-24 червня воно ще має бути ратифіковане парламентами всіх країн-членів ЄС. Ця процедура може тривати приблизно рік, і, як вважає експерт, деякі парламенти, швидше за все, проголосують проти ратифікації.

Прецедент мав місце при ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, коли в Нідерландах був навіть проведений референдум, на якому мешканці проголосували проти ратифікації. У підсумку Угода про асоціацію була суттєво змінена, і країна втратила практично всі вигоди від неї. Не виключено, що і зараз статус кандидата підвисне у повітрі, а до України можуть бути висунуті додаткові вимоги, – додав він.

Що відділяє Україну від членства в ЄС

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна вже впровадила приблизно 70% європейських правил, норм і стандартів. Однак Україні ще потрібно зробити важливу роботу у сферах верховенства права, контролю над олігархами, боротьби з корупцією та дотриманні основоположних прав.

Експертка Катерина Затулко назвала сім сфер реформ, які Єврокомісія виділила для подальшого руху України на шляху до членства в ЄС:

  • реформа Конституційного Суду в частині правил добору суддів;
  • завершення судової реформи: перевірка доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною Радою, добір кандидатів до ВККС;
  • посилення боротьби з корупцією, завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відбір і призначення директора НАБУ;
  • приведення законодавства про боротьбу з відмиванням грошей до стандартів FATF;
  • обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та громадське життя шляхом імплементації положень "антиолігархічного" закону;
  • ухвалення спеціального закону про медіа та створення незалежного медіарегулятора;
  •  завершення реформування законодавства щодо національних меншин.

Ключовими та потенційно найбільш проблемними для подальшого швидкого реформування і збереження статусу кандидата на вступ до ЄС є антикорупційна реформа, реформа конституційного суду та судова реформа.

"Питання призначення керівника САП вже набуло міжнародного розголосу та обговорювалося особисто між Володимиром Зеленським та Урсулою фон дер Ляєн. Інші пункти є майже виконаними Україною або потребують незначних доопрацювань", – каже Катерина Затулко.

Олександр Хмелевський вважає дивними умови, висунуті Україні, бо їх не застосовували до інших кандидатів. Зокрема, вказав на умову забезпечити відповідність законодавства про відмивання грошей стандартам FATF.

Українське законодавство вже давно відповідає цим вимогам, і FATF жодних претензій Україні з цього приводу не висувало. Так само й умова щодо впровадження антиолігархічного закону, хоча в країнах-членах ЄС подібних законів взагалі немає. Дивним також є вимога щодо запровадження законодавства щодо національних меншин. Багато членів ЄС подібного законодавства не мають, – зазначив він.

Науковець Олексій Гарань наголосив, що угода про асоціацію, а також і подальший вступ до ЄС означають узгодження дуже багатьох параметрів і соціально-економічних показників, ухвалення необхідних законів, адаптацію українського законодавства до Європейського Союзу.

Фото: Європейська правда

"Для розуміння, тільки відповіді на питання опитувальника щодо готовності стати кандидатом, які нам дав ЄС, зайняли 600 сторінок. Тобто насправді йдеться про узгодження дуже багатьох стандартів", – пояснив він.

Наразі Україна досить активно бореться з корупцією, запрацював Антикорупційний суд, зазначив Микола Спірідонов. Також впроваджується антиолігархічне законодавство, відбувається судова реформа.

Тобто Україна насправді виконала дуже багато різних умов… Деякі реформи все ж таки недопрацьовані. Окреслюють сім завдань, які Україна має допрацювати. Думаю, за 2-3 роки ми маємо це встигнути, все має бути готово…. У нас багато чого навіть на вищому рівні, ніж у країнах ЄС, як от диджиталізація. Тобто, Україна за деякими питаннями відстає від провідних країн Європи, а за деякими – випереджає, – додав експерт.

Чи стане Україна членом Європейського Союзу

 Україна офіційно отримала статус кандидата. Ми маємо рекомендації Єврокомісії, а її позиція є надзвичайно важливою. Нині у цьому питанні склався консенсус основних сил ЄС.

Важко уявити ситуацію, коли після офіційної рекомендації Єврокомісії саміт європейських лідерів відмовить Україні. Хоча, знову ж таки, Європарламент дає лише рекомендації. Не можна виключати того, що деякі країни ще щось почнуть говорити. Наприклад, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан, – сказав Олексій Гарань.

Складніше в питанні набуття повноправного членства, тут думки різняться. Микола Спірідонов каже, що в кулуарах ЄС нібито вже ухвалене рішення про те, що Україна за 2-3 роки може стати членом Євросоюзу, бо процедура для України буде відбуватися прискорено.

Натомість Олександр Хмелевський вказує на те, що перейти на стандарти ЄС у виробничій сфері досить важко, й Угода про асоціацію відводить на це 10 років. Він наголошує, що в Україні цей процес перебуває на початкових стадіях. Для такого переведення потрібні величезні кошти – десятки мільярдів євро та багато років. Водночас експерт пояснює, що це не означає, що українські стандарти погані, просто вони інші.

"Рекомендацією Європейської Комісії визначено, що Україна може втратити статус кандидата у випадку невиконання визначених нею реформ. Чіткого строку не зазначено, однак прогрес у заданому напрямку буде оцінений Європейською Комісією наприкінці 2022 року", – зазначає Катерина Затулко.

За її словами, отримання безпосередньо членства у Європейському Союзі залежить від політичної волі впроваджувати необхідні реформи для наближення до правил та регулювань ЄС та швидкості здійснення такого реформування.

Дуже багато залежить від того, скільки буде тривати війна, і ми розуміємо, що далі триватиме процес відбудови. Він уже починається, але він не повноцінний у воєнних умовах… Зараз важко сказати, які це можуть бути терміни [для повноправного членства в ЄС], бо тут є і політичні моменти, і готовність країни до ухвалення швидких реформ, – підсумував Олексій Гарань.