Данилюк Олександр

Данилюк Олександр – відомий економіст, радник вищих посадовців, ексзаступник голови АПУ та колишній керівник Національного координаційного центру кібербезпеки

Місце народження

 Народився 22 липня 1975 року у м. Григоріополь, Молдова.

Освіта

• У 1995 році закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, одержав спеціальність інвестиційного менеджера.
• У 1998 році — Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" за спеціальністю "Електропривод та автоматизація промислового устаткування і технологічних комплексів".
• З вересня 1999 по травень 2001 року навчався в MBA Indiana Universty Kelly School of Busines (США) за фахом "Фінанси".

Родина

Батько Олександр Петрович Данилюк працював директором Інституту Академпроект Академії наук України, а мати Людмила Володимирівна Данилюк — викладала кібернетику в Київському політехнічному інституті.

Дружина — Ольга Данилюк народилася у Львові. Освіту здобула в Центральному коледжі мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна в Лондоні. Захистила дисертацію в Королівській центральній школі сценічної мови і драматичного мистецтва. Працювала театральним дизайнером у Нью-Йорку та Москві. Після повернення в Україну Ольга Данилюк була активним волонтером, підтримуючи українську армію в контексті російської військової агресії. Зараз працює театральним режисером в Лондоні. З осені 2017 року очолює Театральну лабораторію при Мистецькому Арсеналі в Києві.

У подружжя двоє дітей – сини Річард (2001 року народження) та Володимир (2011 року народження). Дружина і діти громадяни Великої Британії.

Підприємницька діяльність

• Перші десять років своєї кар’єри Данилюк працював у приватному секторі. Почав трудову діяльність в 1995 році, поєднуючи роботу і навчання.
• З липня 1995 по лютий 1996 року – працював брокером, менеджером інвестиційної компанії "ТЕКТ", м. Київ. Цю компанію створив скандально відомий підприємець Вадим Гриб, що в 90-х "прославився" рейдерськими захопленнями багатьох підприємств. Зрозуміло, що Данилюку приходилось займатись скупкою приватизаційних сертифікатів у населення, придбанням і продажем різних пакетів акцій.
• З квітня по серпень 1996 року – був заступником  директора ТОВ "Б.О.С. Лтд", м.Київ.
• У 1996-1997 роках – Данилюк обіймав посаду начальника відділу ЗАТ "Альфа Капітал", м. Київ.
• У 1997 році – працював провідним спеціалістом ДП "Академпроект", м. Київ.
• З січня по серпень 1998 року – був заступником інвестиційного менеджера "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд" (США) в Україні, м. Київ. Цим менеджером була Наталя Яресько і тоді почалось їх знайомство та співпраця. Вона склала Данилюку протекцію для продовження навчання в університеті Індіани (США).
• З вересня 2001 по жовтень 2002 року – трудився на посаді віцепрезидент компанії "Авечурс", м. Київ.
• У 2002-2005 роках – влаштувався старшим консультантом компанії "Маккінзі енд компані", м. Лондон, Великобританія.
• У 2006-2010 роках – працював генеральним директором інвестиційного фонду "Рюрік Інвестмент", м. Лондон, Великобританія.

Робота в державних органах

• Перший досвід роботи на державній службі Данилюк отримав у 2005 році, коли став радником з питань економіки прем’єра Юрія Єханурова. На цій посаді він займався питаннями енергетики, приватизацією "Криворіжсталі". Після звільнення Єханурова Данилюк знову повернувся у приватний бізнес.
• Остаточно на державній службі він закріпився у 2010 році. З цього часу він бізнесом не займався, хоча ще багато років фіксувався як директор інвестиційного фонду "Рюрік Інвестмент" у Лондоні.
• 2010 - 2013 роки — керівник Координаційного центру з упровадження економічних реформ, який безпосередньо перебував під патронатом Глави АП Сергія Льовочкіна.
• З грудня 2010 року — радник Президента України Віктора Януковича (поза штатом). У лютому 2014 року був звільнений з посади указом в.о. президента Олександром Турчиновим.
• 2014 – 2015 роки — представник Президента України у Кабінеті Міністрів України.
• 2015 - 2016 роки — заступник Глави Адміністрації Президента України.
• У цей період Данилюк активно опікувався антикорупційними реформами, брав участь у розробці законопроєкту про Національне антикорупційне бюро, сприяв запуску Агенції з питань запобігання корупції та впровадженню електронних декларацій. Коли Володимир Гройсман був призначений віцепрем'єром, то Олександр став керівником його групи радників.
• 2016 – 2018 роки — міністр фінансів України в уряді Володимира Гройсмана.

Фото: facebook.com/o.danyliuk

• Працюючи у Мінфіні, Данилюк реалізував приватизацію ПриватБанку, підтримав ініціативу зробити на 5 років перерву по сплаті податків на прибуток для підприємців малого бізнесу з оборотом до 3 млн грн. Він ініціював звільнення Романа Насірова, голови Державної фіскальної служби, якого він звинуватив у корупції та саботуванні реформ у податковій адміністрації.
• На початку 2019 року приєднався до команди Володимира Зеленського.

Олександр Данилюк, Руслан Рябошапка, Володимир Зеленський та Іван Баканов (facebook.com/o.danyliuk)

Травень – вересень 2019 року – Данилюк працював Секретарем РНБО, в основному опікувався питаннями боротьби з корупцією та проведенням необхідних реформ.

Червень 2019 року – Данилюк очолив Національний координаційний центр кібербезпеки.

Липень 2019 року – введений до складу членів Національної ради з питань антикорупційної політики.

Згодом виявилось, що співпраця з Зе-командою не складається.

Вересень 2019 року – написав заяву про відставку з посади Секретаря РНБО.

В кінці 2019 року Данилюк разом з Павлом Клімкіним та Русланом Рябошапкою створили нову платформу – експертний центр для боротьби з кризами в Україні. Вони вважають, що чинна влада нездатна запропонувати суспільству адекватні рішення, тому створюють "платформу для вироблення конкретних професійних рішень про реагування на актуальні виклики і формування команди, здатної їх втілити".

По травень 2021 року Данилюк очолював наглядову раду Національного депозитарію України.

Критика та скандали

Якщо орієнтуватись на хронологію, то перші критичні зауваження ЗМІ щодо Данилюка стосуються його освіти. В біографії він вказав, що закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту в 1995 році. Якщо врахувати, що школу він закінчив у 1993 році, то освіта по фаху інвестиційного менеджера видається дуже сумнівною.

Скандалам закінчилась робота Олександра Данилюка на посаді міністра фінансів. Він відкрито звинуватив Гройсмана у гальмуванні реформ, категорично відмовлявся підтримати роздачу грошей на проєкти депутатів-мажоритарників, вважаючи це політичною корупцією, тією ж "гречкою". Після виведення з-під його підпорядкування Державної фіскальної служби, Данилюк заявив у ЗМІ, що прем’єр вирішив прикрити корупціонерів. Коли він назвав Кабмін Гройсмана урядом імпотентів, стало зрозумілим, що його звільнення не забариться.

Олександр Данилюк і Петро Порошенко (фото: пресс-служба президента)

Подання Данилюком заяви про звільнення з посади Секретаря РНБО теж супроводжувалось скандалом. Економіст заявив, що його пропозиції не находять підтримки, бо керівництву ОПУ більше подобається займатись підкилимними іграми, а це йому не цікаво. А Зеленський висловив свою версію – мовляв, Данилюк образився, що не його рекомендували на посаду прем’єра.

У 2016 році навколо новопризначеного міністра фінансів спалахнув офшорний скандал. Олег Ляшко заявив, що Данилюк у своїй декларації не вказав дві офшорні фірми, в яких він і після 2014 року працював директором. Міністр виправдовувався, що забув, що бізнесом не займається  з 2010 року і швидко оформив своє звільнення заднім числом. Скандал погасив керівник НАБУ, який заявив, що наявність фірми в офшорах ще не є злочином, а все залежить від того, чим ця фірма займається.