Льовочкін Сергій

Льовочкін Сергій

Нардеп, ексглава АП Януковича, мільйонер

Льовочкін Сергій Володимирович - український політик, мільйонер, народний депутат України VI, VIII, IX скликань. Колишній перший помічник президента Леоніда Кучми. Екс-радник спікера Верховної Ради Володимира Литвина. Колишній керівник апарату прем'єр-міністра Віктора Януковича. Екс-голова Адміністрації президента Віктора Януковича. Доктор економічних наук, держслужбовець 1 рангу.

Місце народження

Народився 17 липня 1972 року в Києві (за деякими джерелами - в Донецьку).

Освіта

  • У 1993 році закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності".
  • У 1997 році в тому ж навчальному закладі закінчив аспірантуру кафедри фінансів, захистив кандидатську дисертацію на тему "Державний борг США".
  • У 2002 році закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю "Міжнародне право".
  • У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему "Макрофінансова стабілізація на Україні в контексті економічного зростання".

Сім'я

  • Дружина: Зінаїда Ліхачова (1975 року народження) - художник, дизайнер.
  • Діти: дочка Олена, сини - Олексій, Володимир.
  • Сестра: Юлія Льовочкіна (1977 року народження) - народний депутат Верховної Ради VI-IX скликань від "Партії регіонів", Опозиційного блоку та ОПЗЖ. Член української делегації в ПАРЄ.
  • Чоловік сестри: Вінграновський Андрій (1963 року народження) - голова правління ПАТ "Київгаз". Депутат Київради V скликання, екс-начальник Управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників Міністерства культури.
  • Батько: Володимир Анатолійович Льовочкін (1946-2005) - генерал-полковник внутрішньої служби, заслужений юрист України, у 2001-2005 роках - голова Держдепартаменту з питань виконання покарань.

Коротка біографія

  • Після закінчення навчання, в 1993-1998 роках Сергій Льовочкін займався банківським, фондовим бізнесом. Був заступником голови АКБ "Банкірський дім".
  • З 1996 по 1999 рік був радником голови Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича.
  • На парламентських виборах 1998 року балотувався до ВР III скликання по 46 мажоритарному виборчому округу в Донецькій області. Вибори програв, зайнявши 2 місце.
  • Був виконавчим директором Благодійного фонду сприяння соціально-економічному розвитку Донецької області.
  • З березня 1999 року по березень 2000 року - науковий консультант президента України Леоніда Кучми
  • У 2000-2001 роках - референт президента України.
  • У 2001-2002 роках - помічник президента України.
  • У 2001-2005 роках - член наглядової ради ВАТ "Ощадний банк України".
  • З червня 2002 по січень 2005 року - перший помічник президента України Леоніда Кучми.
  • 2003-2005 роки - член Ради Національного банку України.
  • З травня 2003 року - голова наглядової ради ВАТ "Укртелеком".
  • У 2005-2006 роки - радник голови Верховної Ради України IV скликання Володимира Литвина.
  • У 2006 році Сергій Льовочкін балотувався до ВР V скликання під номером 13 за списком "Народного блоку Литвина". Однак, блок Литвина не подолав тривідсотковий бар'єр.
  • З серпня 2006 по листопад 2007 року займав пост керівника Апарату прем'єр-міністра України Віктора Януковича.
  • У 2007 році на дострокових парламентських виборах був обраний депутатом Верховної Ради VI скликання під номером 46 в списку "Партії регіонів". Був заступником голови фракції "Партії регіонів".
  • У лютому 2010 року призначений головою Адміністрації президента України Віктора Януковича.
  • Подав у відставку після розгону студентів на Євромайдані в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. 17 січня 2014 звільнений з поста голови Адміністрації президента Януковича і призначений радником президента України.
  • 24 лютого 2014 року указом в.о. президента Олександра Турчинова звільнений з посади радника президента.
  • У 2014 році Сергій Льовочкін з соратниками створили "Партію розвитку України", яка влилася в "Опозиційний блок".
  • 26 жовтня 2014 року на парламентських виборах Льовочкін був обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання від партії "Опозиційний блок". Був членом комітету ВР з питань національної безпеки та оборони.
  • 20 листопада 2018 року Сергій Льовочкін разом з депутатом Юрієм Бойко були виключені з фракції "Опозиційного блоку".
  • З 29 серпня 2019 року - депутат ВР IX скликання. Член фракції партії "Опозиційна платформа - За життя", номер 5 у списку партії. Член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Громадська і політична діяльність, скандали

Після закінчення Київського національного економічного університету Сергій Льовочкін в 1993-1998 роках успішно займався банківським, фондовим бізнесом. Зокрема був заступником голови АКБ "Банкірський будинок" (колишня назва - Банк "Аскольд").

У 1996 році Сергій Льовочкін був призначений радником голови Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича.

У 1998 році Льовочкін балотувався в народні депутати Верховної Ради України III скликання по 46 мажоритарному округу в Донецькій області. Однак, депутатом не став. Зайняв друге місце з результатом 19,09%, поступившись президенту АКБ "Корал-банк" Олександру Ржавському, який набрав 26,39%. Офіційним місцем роботи безпартійного самовисуванця Льовочкіна була вказана посада виконавчого директора Благодійного фонду сприяння соціально-економічному розвитку Донецької області.

Невдача на виборах не зашкодила Сергію Льовочкіну будувати успішну кар'єру чиновника. У 1999 році він отримав посаду наукового консультанта президента Леоніда Кучми, пізніше референта, потім помічника президента.

У червні 2002 року він отримав дуже вагомий пост першого помічника президента Леоніда Кучми. На роботу його приймав Володимир Литвин, який очолював тоді патронатну службу президента, за рекомендацією Віктора Януковича і керівника служби протоколу Георгія Чернявського.

Призначення Льовочкіна першим помічником президента відбулося практично одночасно з призначенням Віктора Медведчука головою Адміністрації президента України й деякі аналітики зробили висновок, що це рішення Кучма прийняв на противагу амбітному лідеру СДПУ (о).

Успішну кар'єру Сергія Льовочкіна на держслужбі пов'язували з його батьком Володимиром Льовочкіним, який все життя пропрацював в пенітенціарній системі України, а в останні роки життя очолював Державний департамент з питань виконання покарань. ЗМІ писали, що Льовочкін-старший мав детальну інформацію про деталі щодо двох судимостей Януковича. Батько Льовочкіна був дружний з Віктором Януковичем і Леонідом Кучмою. Що, в кінцевому підсумку, визначило долю Льовочкіна-молодшого.

Після Помаранчевої революції й перемоги на виборах президента Віктора Ющенка у 2005 році Льовочкін став радником голови Верховної Ради України IV скликання Володимира Литвина. Під час революції за сприяння Сергія Льовочкіна була досягнута домовленість між Леонідом Кучмою і Віктором Ющенком.

В той час сформувалася неформальна політична група Льовочкіна і його друга олігарха Дмитра Фірташа, яку називали однією з найвпливовіших в країні. До групи входили також Юрій Бойко і Валерій Хорошковський.

На парламентських виборах 2006 року Льовочкін балотувався до ВР V скликання під номером 13 за списком "Народного блоку Литвина". Однак, блок Литвина з результатом 2,44% не подолав необхідний тривідсотковий бар'єр. Перше місце на виборах тоді зайняла "Партія регіонів".

У серпні 2006 року Віктор Янукович стає прем'єр-міністром України та 5 вересня призначає Льовочкіна керівником Служби прем'єр-міністра. 11 жовтня ця структура була реорганізована в Апарат голови уряду, яким Льовочкін керував по листопад 2007 року.

У лютому 2007  Льовочкін став членом "Партії регіонів". На дострокових парламентських виборах в тому ж році він під номером 46 в списку "Партії регіонів" обирається депутатом Верховної Ради VI скликання. Був членом Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України.

Сергій Льовочкін

Сергій Льовочкін (фото: zagittya.com.ua)

На партійному з'їзді у квітні 2008 року його обрали заступником голови "Партії регіонів" і членом президії політради.

У 2010 році на президентських виборах Льовочкін був одним з керівників передвиборчого штабу Віктора Януковича. Після своєї перемоги на виборах Янукович призначив його головою Адміністрації президента. У зв'язку з цим 12 березня 2010 року Льовочкін склав повноваження народного депутата.

У 2010 році в рейтингу найвпливовіших українців за версією журналу "Фокус" Сергій Льовочкін зайняв 4 місце після Віктора Януковича, Миколи Азарова та Ріната Ахметова.

У 2013 році Сергій Льовочкін став партнером власника Group DF Дмитра Фірташа в купівлі акцій телеканалу "Інтер". Частка Льовочкіна склала 20% акцій.

Під час Євромайдану в ніч з 29 на 30 листопада 2013 роки після побиття студентів Льовочкін подав у відставку. За деякими даними через незгоду з діями міліції по розгону студентів. 17 січня 2014 року президент України Віктор Янукович звільнив Льовочкіна з посади голови Адміністрації президента і призначив його своїм радником. Місце голови АП зайняв Андрій Клюєв. 24 лютого 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов звільнив Льовочкіна з посади радника президента.

Пізніше президент-втікач Віктор Янукович заявив, що не давав наказ розганяти людей і підозрює, що за провокацією з побиттям студентів на Майдані міг стояти глава його адміністрації Сергій Льовочкін.

У березні 2014 року на соратників Януковича були накладені санкції Брюсселя. За словами Сергія Лещенка, санкційні списки були складені та направлені до ЄС з України. Однак, в ці списки не потрапили ні Сергій Льовочкін, ні Дмитро Фірташ, ні Юрій Бойко.

Після Євромайдану колишні регіонали організовувалися в нові політичні проекти. У 2014 році Льовочкін і його соратники створили "Партію розвитку України", яка влилася в "Опозиційний блок". Контроль над ОП ділився між Ринатом Ахметовим та групою Фірташа-Льовочкіна. Тоді ж, у вересні 2014 року, Льовочкін створив власний фонд "Нова Україна" для фінансування проектів недержавних інститутів і аналітичних центрів.

26 жовтня 2014 року на парламентських виборах Сергій Льовочкін був обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання від партії "Опозиційний блок", створеної на основі "Партії регіонів". У списку він займав 12 місце, його сестра Юлія Льовочкіна - 16 місце. Був членом комітету ВР з питань національної безпеки та оборони.

У 2015 році в ході судового процесу у Відні про екстрадицію в США Дмитро Фірташ розповів про конфіденційну зустріч у Відні навесні 2014 року напередодні президентських виборів в Україні між ним, Віталієм Кличком та Петром Порошенко. За словами Фірташа, вони отримали, що хотіли - Кличко став мером Києва, а Порошенко - президентом. Сергій Льовочкін, бувши свідком у справі, підтвердив свою участь у зустрічі Кличко, Порошенко і Фірташа, але деталі домовленостей розкривати відмовився.

У 2019 лідер "Опозиційного блоку" Борис Колесніков в інтерв'ю "Бабелю" заявив, що Порошенко - продукт змови Фірташа, Льовочкіна, Юрія Бойка у 2014 році у Відні. Про колишнього главу АП він сказав: "Льовочкін сам по собі є політичним трупом, ненародженим політиком. Він - це чиста номенклатура, і я говорив про це не сьогодні, а десять років тому. Людина, яка не платить ні копійки податків, їздить на броньованому Мерседесі з десятьма охоронцями, він не може задекларувати запасне колесо від Жигулів ... А що стосується роботи на Порошенко, то з усією відповідальністю можу сказати, що Льовочкін чотири роки прожив на Банковій, і про це знають всі. Між кабінетами глави Адміністрації Президента і президента".

У січні 2016 року в "Українській правді" вийшло розслідування колишнього журналіста і народного депутата від фракції "Блок Петра Порошенка" Сергія Лещенка про ймовірну причетність Льовочкіна до скандальної приватизації "Укртелекому" і діяльності RosUkrEnergo.

Лещенко опублікував інформацію про розкішну віллу олігарха Льовочкіна на Лазурному узбережжі Франції, а також віллу Фірташа, розташовану по сусідству. Вартість вілли - 40 мільйонів євро. Фото відпочинку сім'ї на віллі виклала в Instagram дочка Льовочкіна Олена.

Сергій Льовочкін з сім'єю на відпочинку

Сергій Льовочкін з сім'єю на відпочинку (фото: pravda.com.ua)

Через номінальних директорів компанії, на яку оформлена вілла, розслідування привело до учасників тіньової приватизації "Укртелекому" за часів Януковича. З'ясувалося, що фірму, що володіє будинком Льовочкіна на Сен-Жан-Кап-Ферра і "виграв" за часів Януковича безконкурентну приватизацію "Укртелекому" очолюють одні й ті ж люди.

Сергій Льовочкін, коментуючи цю інформацію, заявив, що всі його активи задекларовані, а в РосУкрЕнерго він участі не брав. Судитися з Сергієм Лещенком за публікацію він не має наміру.

У 2018 в партії "Опозиційний блок" трапився розкол - керівництво не змогло висунути єдиного кандидата на президентські вибори 2019. Колесников і група Рината Ахметова, лобіювали кандидатуру Олександра Вілкула, а частина партії, в тому числі Сергій Льовочкін, підтримала Юрія Бойка.

9 листопада співголова партії "Опозиційний блок" Юрій Бойко і лідер партії "За життя" Вадим Рабінович підписали угоду про створення політичного альянсу "Опозиційна платформа - За життя". В результаті 20 листопада 2018 року депутатів Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна виключили з фракції "Опозиційного блоку" за "зраду інтересів виборців".

Сергей Левочкин и ОПЗЖ

Сергій Льовочкін та ОПЗЖ (фото: platform.org.ua)

27 травня 2019 року Сергій Льовочкін був обраний головою стратегічної ради партії "Опозиційна платформа - За життя". На виборах до парламенту 2019 року партія ОПЗЖ Бойко-Рабіновича-Медведчука-Льовочкіна набрала 13,05% голосів виборців, отримавши у Верховній Раді IX скликання 37 депутатських місць. Льовочкін пройшов в Раду під номером 5 у списку, його сестра Юлія Льовочкіна під номером 12. Став членом Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У 2020 році в рейтингу найбагатших українців за версією журналу "Фокус" Сергій Льовочкін зайняв 40 місце зі статком 264 млн. доларів, роком раніше він був на 65 місці зі 122 млн. доларів. Він також залишається в рейтингу найвпливовіших українців, де у 2020 зайняв 36 місце.

Дата публікації: 11.02.2021
Дата останньої зміни: 16.02.2021
1