Лещенко Сергій

Лещенко Сергій Анатолійович - журналіст, колишній заступник головного редактора інтернет-видання "Українська правда", народний депутат України VIII скликання, ексчлен наглядової ради АТ "Укрзалізниця".

Місце народження

Народився 30 серпня 1980 року в Києві.

Освіта

У 2003 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сім'я

• Дружина: Анастасія Топольська (1987 року народження) - діджей, псевдонім DJ Nastia.
• Уляна - дочка Анастасії від першого шлюбу.

Коротка біографія

• Роботу в журналістиці почав у 2000 році в програмі новин "Репортер" на "Новому каналі".
• З 4 вересня 2000 року - кореспондент інтернет-видання "Українська правда".
• З 2002 по 2014 рік - заступник головного редактора "Української правди".
• 2004 - 2 місце в конкурсі "Краще журналістське розслідування 2004".
• 2005 - лауреат загальнонаціональної програми "Людина року" в номінації "Журналіст року в галузі друкованих ЗМІ".
• У 2006 році - лауреат премії Олександра Кривенка "За поступ у журналістиці".
• У 2006 році названий "Персоною року" в конкурсі "Лідери українського інтернету", організованому журналом Internet.ua.
• У 2010 році став одним з активістів журналістського руху "Стоп цензурі!"
• 2012 - стажування в Британії в рамках в рамках стипендіальної програми Меморіального фонду Джона Сміта.
• У 2013 році стажувався в Стенфордському університеті США в рамках Draper Hills Summer Fellowship.
• У 2013 році презентував книгу "Американська сага Павла Лазаренка".
• У 2013-2014 проходив стажування у Фонді підтримки демократії (NED) у Вашингтоні за програмою президента Рейгана і конгресмена Фассел.
• У 2014 році вийшла книга Лещенко "Межигірський синдром. Діагноз влади Віктора Януковича".
• З листопада 2014 року - народний депутат Верховної Ради України VIII скликання від партії "Блок Петра Порошенка".
• 28 лютого 2019 року разом з Мустафою Найємом і Світланою Заліщук подав заяву про вихід з фракції БПП.
• У 2019 на позачергових виборах балотувався до Верховної Ради України, проте в парламент не пройшов.
• У грудні 2019 року був призначений членом наглядової ради АТ "Укрзалізниця".

Журналістика і депутатська діяльність

Журналістську діяльність Сергій Лещенко почав у 2000 році на "Новому каналі" в програмі новин "Репортер".

З 4 вересня 2000 року стало кореспондентом "Українська правда", одного з перших в Україні інтернет-видань, заснованого Георгієм Гонгадзе та Оленою Притулою.

У 2002 році Лещенко отримав посаду заступника головного редактора "Української правди", яку займав до 2014 року. Став відомий завдяки своїм журналістським розслідуванням про корупцію представників влади. Деякі з розслідувань журналіст проводив разом зі своїм колегою Мустафою Найємом, який також свого часу був спеціальним кореспондентом "Української правди".

Інтернет-видання після викрадення і вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе отримувало фінансову підтримку від американського Фонду розвитку демократії та фонду Сороса. У біографії Лещенко також чимало різних премій, гонорарів і стипендій від закордонних організацій, отриманих за час його журналістської діяльності. Його антикорупційні розслідування були відзначені премією Герда Буцеріуса, премією Фундації Репортерів (Польща), премією Національного демократичного інституту США.

У 2004 році Сергій Лещенко зайняв друге місце в конкурсі "Краще журналістське розслідування 2004" (спільний проект Інституту масової інформації, Посольства Франції в Україні та Могилянської школи журналістики).

У 2005 році став лауреатом загальнонаціональної програми "Людина року" в номінації "Журналіст року в галузі друкованих ЗМІ".

У 2006 році - лауреат щорічної премії імені Олександра Кривенка "За поступ у журналістиці".

У 2006 році Лещенко був названий "Персоною року" в конкурсі "Лідери українського інтернету", організованому журналом Internet.ua.

У 2010 році разом з Мустафою Найємом, Світланою Заліщук, Тетяною Чорновіл став одним з активістів журналістського руху "Стоп цензурі!" на захист свободи слова, яке підтримувалося фондом Сороса "Відродження".

У 2011 році Лещенко отримав журналістську премію Східного партнерства від організації Fundacja Reporterow за статтю-розслідування "Офшорний дах для Януковича та Клюєва".

У січні 2011 року журналіст В'ячеслав Піховшек у своїй статті "Вбити журналіста. Хто і як дестабілізує президентство Віктора Януковича" припустив можливість вбивства Сергія Лещенка з метою дискредитації президента Януковича. Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" і сам Лещенко назвали таке припущення прихованою загрозою вбивства.

У 2012 році Сергій Лещенко проходив стажування в Великобританії в рамках стипендіальної програми Меморіального фонду Джона Сміта (John Smith Fellowship).

У 2012 році став членом ще одного грантового проекту - руху "Чесно".

У 2013 році отримав норвезько-німецьку премію імені Герда Буцеріуса "Вільна преса Східної Європи". Роком пізніше, у 2014 році, таку ж премію отримав його друг і колега Мустафа Найєм.

Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Джордж Сорос (фото: facebook/Sergii Leshchenko)

У 2013 році журналіст стажувався в Стенфордському університеті США в рамках річної програми Draper Hills Summer Fellowship. У цьому ж університеті раніше проходила стажування Світлана Заліщук, а пізніше і Мустафа Найєм.

У 2013 році Сергій Лещенко презентував книгу "Американська сага Павла Лазаренка" про колишнього українського прем'єр-міністра, засудженого в США до восьми років в'язниці за фінансові злочини. Грант на видання книги було надано фондом Сороса. Документальна книга заснована на матеріалах слідства, зібраних по справі Лазаренка правоохоронними органами США.

У 2013 році, коли в Україні почався Євромайдан, Лещенко перебував у Вашингтоні, де проходив 5-місячне стажування в Національному фонді підтримки демократії (NED) у Вашингтоні в рамках програми імені президента Рейгана і конгресмена Фассела. В Україні він зміг приїхати лише на місяць в грудні 2013.

Після повернення до Києва після втечі Віктора Януковича журналіста викликали на допит як свідка у справі президента-втікача, зокрема, по "Межигір'ю". Матеріали та документи з журналістських розслідувань Лещенко були долучені до кримінальної виробництва проти Януковича і його соратників.

Після Євромайдану журналіст написав книгу "Межигірський синдром. Діагноз влади Віктора Януковича", яка була видана у 2014 році.

Восени 2014 року на позачергових парламентських виборах Сергій Лещенко був обраний депутатом Верховної Ради України VIII скликання від партії "Блок Петра Порошенка". Разом з ним за списками цієї політичної сили до парламенту пройшли Мустафа Найєм і Світлана Заліщук. У Верховній Раді очолив підкомітет з питань запобігання та протидії корупції.

У лютому 2015 року Лещенко разом з Найємом запропонували законопроект, який скасовує узгодження тексту інтерв'ю зі співрозмовником, називаючи це елементом цензури.

17 червня 2015 року Сергій Лещенко разом зі Світланою Заліщук взяв участь в "Марші рівності" в Києві. Через рік, у 2016 в ЛГБТ-прайді брали участь вже сім нардепів, в тому числі Мустафа Найєм.

Сергій Лещенко (фото: facebook/Sergii Leshchenko)

У 2015-2016 роках нардеп Лещенко викладав в школі журналістики Українського католицького університету у Львові, а також читав антикорупційний курс лекцій в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

У 2015 році Лещенко, Найєм і Заліщук створили в парламенті міжфракційне об'єднання "Єврооптимісти", до якого увійшли понад 20 депутатів.
Влітку 2016 року разом з Мустафою Найємом і Світланою Заліщук вступив в партію "Демократичний альянс".

Критикуючи політику Петра Порошенка, Лещенко, проте до останнього залишався членом фракції БПП. 28 лютого 2019 року "трійця" Лещенко-Найєм-Заліщук вийшла з фракції "Блок Петра Порошенка".

Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Мустафа Найєм (фото: facebook/oleg.fedonyuk)

На виборах президента у 2019 році підтримував кандидата Володимира Зеленського. Активно співпрацював зі штабом "Слуги народу".

На позачергових парламентських виборах у 2019 році балотувався до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець, однак до парламенту не потрапив.

18 грудня 2019 року Кабінет міністрів України призначив Сергія Лещенка членом наглядової ради акціонерного товариства "Укрзалізниця". 27 січня 2020 очолив комітет з питань комплаєнсу й антикорупції наглядової ради "Укрзалізниці ".

На питання про свою зарплату Лещенко уникає відповіді, пояснюючи це тим, що не має права розголошувати цю інформацію. Згідно сайту Національного агентства з питань запобігання корупції Лещенко задекларував в березні-лютому 2020 року по 332 тис. гривень як гонорар від АТ "Українська залізниця". У квітні 2020 колишній нардеп задекларував 323 тис. гривень від американської компанії з управління інвестиціями в США Eaton Vance Corp. Вид доходу Лещенко вказав як "гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами".

У листопаді 2020 року під час ефіру на телеканалі "Наш" Сергій Лещенко не зміг відповісти на запитання телеглядача про ширину залізничної колії в Україні. Телеглядач зазначив, що питання не містить вузькоспеціальні знання, і цю інформацію знає будь-який залізничник. Лещенко назвав це тролінгом.

Скандали

Скандал з квартирою Лещенко

У вересні 2016 році борець з корупцією сам виявився замішаним в корупційному скандалі. Стало відомо про те, що Лещенко придбав квартиру вартістю 300 тисяч доларів площею 192 кв.м в новобудові в центрі Києва. За його словами, половину суми - 150 тис. доларів йому зайняла власниця "Української правди" Олена Притула, інші - це особисті заощадження і гроші його дружини Анастасії Топольської.

У відповідь на цю інформацію вдова засновника "Української правди" Мирослава Гонгадзе написала коментар на сторінці Лещенко в Facebook, що діти Георгія Гонгадзе не отримали жодної гривні від заснованої їхнім батьком "Української правди".

Лещенко закликав Національне агентство по запобіганню корупції та НАБУ провести перевірку придбання квартири. У 2017 році Печерський суд закрив "квартирну справу", не знайшовши в діях Лещенко складу злочину.

Ворог Трампа

31 травня 2016 року Сергій Лещенко оприлюднив так звану "комірну книгу" Партії регіонів. В "чорної бухгалтерії" фігурував політтехнолог і глава штабу Дональда Трампа Пол Манафорт, який був радником Януковича і послуги якого оплачувала Партія регіонів. Зрештою, Манафорт був засуджений за фінансові махінації на 7,5 років, з яких відсидів близько двох.

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом нардепа Борислава Розенблата щодо Сергія Лещенка та Артема Ситника про розголошення інформації про Манафорта, що спричинило втручання у вибори США і завдало шкоди інтересам України.

11 травня 2019 року адвокат президента США Трампа Рудольф Джуліані скасував заплановану поїздку в Київ і зустріч з Володимиром Зеленським, пояснивши це тим, що не хоче опинитися "в середовищі людей, які є ворогами президента США, а в деяких випадках і ворогами США. Є людина, яка допомагала демократам під час виборів 2016. Його ім'я - Лещенко, який оприлюднив "чорну книгу". Лещенко звинуватив в ситуації генпрокурора Юрія Луценка. У відповідь Луценко назвав нардепа "політичним скунсом".

Бійка у Верховній Раді

9 лютого 2017 на ранковому пленарному засіданні в сесійній залі Верховної Ради сталася бійка між депутатами БПП Сергієм Лещенком і Іваном Мельничуком. В результаті бійки Лещенко позбувся рукава на піджаку. За його словами, Мельничука образив його поста в Facebook, про те, що деякі депутати від БПП не ходять на засідання антикорупційного комітету ВР.

Виступ дружини у Москві

9 травня дружина Лещенка діджейка Анастасія Топольська, відома під псевдонімами Dj Nastia та SHEIS, виступила в московському танцювальному клубі "Мутабор". На своїй сторінці в Instagram Топольська опублікувала допис з геолокацією цього клуба та відео у сценічному костюмі.

Водночас Лещенко щодо цього інциденту мовчав та навіть блокував людей у Facebook за прохання відреагувати на виступ. Згодом він пояснив, чому його дружина їздить до окупантів.

Лещенко заявив, що таким чином Топольська підтримувала людей, які є прямими жертвами режиму президента РФ Володимира Путіна.

Що стосується конкретно заходів, які відбувалися в Росії, то насправді вона в країні, яка утискає цю культуру і представників цієї культури… Тому що в Росії цей захід, який відбувався, він відбувався в тому числі за участі широкого залучення представників ЛГБТ-спільноти – меншості, яка потерпає від Путіна, від Кадирова, - зазначив Лещенко.

За його словами, "є можливість для певних інформаційних кілерів, які виконують замовлення олігархів", з якими той "воює".