Фаріон Ірина

Фаріон Ірина —  українська мовознавиця, педагогиня, докторка філологічних наук, депутатка Львівської обласної ради двох скликань, лауреатка ряду престижних премій.

Місце народження

Народилась 29 квітня 1964 року у Львові

Освіта

• 1987 рік – закінчила філологічний факультет (українська філологія) Львівського державного університету імені Івана Франка.
• 1996 рік — захистила кандидатську дисертацію на тему "Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII – початку XIX ст. (прізвищеві назви)" і здобула ступінь кандидата філологічних наук.
• 2015 рік – захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV–XVII ст.", доктор філологічних наук, професорка Національного університету "Львівська політехніка".

Родина

З чоловіком розлучена, у них доросла дочка Софія (1989 року народження), що працює в молодіжній організації ВО "Свобода" і у 2017 році народила доньку Єву.

Про свого нинішнього обранця Фаріон жодної інформації не надає, відомо лише, що він теж політик.

Кар’єра до вступу у ВО "Свобода"

• 1978 рік – вступила в комсомольську організацію, була активісткою, старанно виконувала різноманітні комсомольські доручення.
• 1981 -1982 – з першої спроби до університету не вступила, рік працювала бібліотекаркою Обласної бібліотеки для юнацтва.
• 1986 рік – ще до закінчення університету влаштувалась лаборанткою на кафедрі загального мовознавства, згодом очолила Центр україністики на кафедрі фольклористики де працювала до 1991.
• 1988-1989 роки – перебувала у лавах КПРС.
• 1990 – 1995 роки – одночасно з роботою в університеті мала години на кафедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва, де читала курси української мови і української літератури.
• Після захисту кандидатської дисертації перейшла на роботу до Національного університету "Львівська політехніка", де працює по сьогоднішній день.
• 1998 рік – Фаріон започаткувала зі студентами НУ "Львівська політехніка" проєкт політичного плаката і малюнка "Мова – твого життя основа". Він тривав упродовж десяти років (1998–2008), як результат роботи – видано чотири збірки мовних плакатів. За один із плакатів у 2003 році проти Фаріон навіть намагались порушити кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. На ньому було зображено поїзд, що рухається в Росію і фразу "Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!".
• 1998 – 2004 роки – була головою мовної комісії "Просвіти" Національного університету "Львівська політехніка".
• 2004 рік – стала лауреаткою премії Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді.

Політична і наукова діяльність після 2005 року

• 2005 рік був переломним для Фаріон. Вона стала членом Всеукраїнського об’єднання "Свобода". Досить швидко палкого борця за українську мову делегують до складу керівних органів, і вона стає одним з ідеологів партії.
• 2006 і 2007 роки – Фаріон двічі балотувалась до парламенту по списку "Свободи", обидва рази займала третю позицію партійного списку, проте її політична сила в ті роки не подолала прохідного бар'єра.
• Зате з місцевими виборами все складалось непогано. У 2006 році була обрана депутаткою Львівської обласної ради.
• 2008 рік — стала лауреаткою Всеукраїнської премії ім. Б. Грінченка за просвітницьку діяльність
• 2010 рік — на виборах до Львівської обласної ради перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників області.
• Лютий 2010 року – звернулась з відкритим листом до новообраного президента Віктора Януковича з приводу недопустимості загрози державному статусові української мови.
• Травень 2010 року — Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом "бойкотувати і не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежності — мову та історію".
• Лютий 2011 року — на сесії Львівської облради Фаріон виступила з проєктом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Згодом від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України.
• 2011 рік — стала однією з ініціаторів заснування Львівською облрадою Премії імені Степана Бандери, яку можуть присуджувати політичним і громадським діячам України за видатні заслуги перед країною.
• 2012 рік – втретє балотувалась до парламенту і на цей раз була обрана депутаткою ВРУ 7-го скликання. У Верховній Раді займалася питаннями науки і освіти. Але через два роки політику довелося скласти депутатські повноваження через призначення позачергових виборів після перемоги Євромайдану.

Ірина Фаріон і Олег Тягнибок у Верховній Раді (фото: facebook.com/farioniryna)

• 2014 рік —  на перевиборах до Ради на тому ж окрузі, де вона перемогла два роки назад, Фаріон посіла лише третє місце.
• 2014 – 2019 роки —  створила телевізійний культурологічний проєкт на парламентському каналі "Рада" "Велич особистости" з метою популяризації видатних постатей України в різних царинах життя (створено 160 програм).
• Грудень 2019 року — започаткувала на телеканалі НТА інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт "Ген українців" — з метою висвітлення життя видатних українців.
• Крім політичної та громадської діяльності, Фаріон знаходила час і для наукової роботи. Її доробок у цій царині налічує п’ять монографій, понад 200 статей.

Ірина Фаріон започаткувала інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт "Ген українців"

Чутки, скандали, критика

Ірина Фаріон – чи не найскандальніша політикиня в Україні, яка упродовж останніх десяти років не перестає дивувати відвертим русофобством, закликами до розправи з російськомовним населенням, гучними конфліктами з різними представниками ЗМІ.

Скандал 2010 року зробив з неї "зірку" всеукраїнського масштабу. Тоді Фаріон у дитячому садочку забороняла дітям вживати русифіковані варіанти українських імен, а ті, хто називає себе "Алена", "Маша", "Миша", за її словами, "повинні пакувати валізу і їхати у Московію". Скандал набув настільки значного розголосу, що на неї батьки подали до суду, а міське управління освіти заборонило їй відвідувати навчальні заклади. У відповідь мстива Фаріон добилась звільнення начальниці управління освіти Львівської міськради.

В 2012 році вона домоглась звільнення водія львівської маршрутки, який відмовився на її вимогу виключити російськомовну музичну передачу.

Фаріон у программі "Люта українізація" з Антоном Мухарським

У тому ж році Партія регіонів звернулась у Генпрокуратуру з проханням дати оцінку висловлюванню Фаріон: "Звідки взялась російська мова? Хто її засіяв, на якому г*вні, пробачте, вона виросла?"

Після отримання статусу депутатки ВРУ у 2012 році вона розійшлась так, що навіть затьмарила партійного лідера Тягнибока і інших скандальних колег по фракції. Вона стала вимагати, щоб усі виступи у Раді російською мовою їй перекладали на українську.

У березні 2013 року комуніст Зубчевський виграв суд проти Фаріон, який зобов’язав її виплатити компенсацію за образи. Фаріон відмовилась платити і назвала Зубчевського нечистю.

8 травня 2013 року – Фаріон виступила на мітингу в пам’ять жертв Другої світової війни і заявила, що радянська "перемога" ніколи не стане українською "перемогою".

У тому ж році журналісти оприлюднили матеріали, що люта націоналістка Фаріон у 1988 році вступила у КПРС. На вимогу ЗМІ прокоментувати інформацію, вона заявила, що "орлиця не звітує перед гієнами". Пізніше депутатка визнала, що отримала партквиток заради кар’єри, а згодом заявила, що вступила в компартію з метою розвалу її зсередини.

Коли Фаріон дізналась про трагедію в Одесі, загибель десятків людей у Будинку профспілок, то не змогла стримати радощів: "Браво, Одеса". "Нехай горять чорти в пеклі", - цитати з її дописів у соцмережах.

Щодо різних скандальних висловів Фаріон, то їх назбиралось на добрий десяток сторінок. Лише деякі з них: "Янукович – дрімучий неук"; Володимир Зеленський – бидляк, а його прихильники – дебіли; "Гордон – не журналіст, а шарлатан і аферист", "він – сутенер нечистої сили". Коли Дмитро Разумков заявив, що не вбачає загрози у навчанні іноземною мовою у вишах, Фаріон написала: "Ось цей бидлюк – нова загроза Україні. Воно гірше за клоуна, бо деколи клепку вмикає. І то українофобську". Як видно з цих цитат, стиль політичної дискусії у професорки-філологині досить примітивний – груба брудна лайка, шалена русофобія, радикальний націоналізм – як інструмент розв'язання всіх проблем України.

Після зміни влади у 2019 році Фаріон не залишилась непомітною серед інших критиків Зе-команди. Коментуючи виступ нардепа від "Слуги народу" Євгена Шевченка на російському телеканалі, вона назвала його викінченим ідіотом, падлюкою та тварюкою. Знайшовши в дописі міністерки освіти Ганни Новосад 9 помилок, Фаріон назвала її бідою для освіти і науки. Всіх, хто розмовляє російською мовою, навіть тих, хто воює на Донбасі за Україну, вона вважає москалями і вказує, що російськомовних українців немає.