Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Український військовий, колишній міністр оборони та керівник Управління державної охорони
Гелетей Валерій – правоохоронець, екскерівник Київського УБОЗу, генерал-майор міліції та генерал-полковник ЗСУ, тричі очолював УДО.
Народився 28 серпня 1967 року в селі Верхній Коропець Мукачівського району на Закарпатті.
Старший брат Володимир Гелетей – колишній працівник Закарпатського УБОЗу, перейшов на роботу в СБУ.
Дочка Володимира – дружина старшого сина Віктора Балоги.
Дружина – Анжела Олександрівна, домогосподарка. Згідно з інформацією ЗМІ родичка Василя Дурдинця, колишнього міністра та віцепрем'єра, впливового політика 90-х.
Сини – Олександр (1994 р.н.), та Віктор (2003 р.н.).

Валерій Гелетей (фото: https://www.facebook.com/v.geletey)

Валерія Гелетея депутати Верховної Ради затверджують на посаді міністра оборони (фото: https://www.facebook.com/v.geletey)

Валерій Гелетей (у центрі) у звільненому Слов'янську (фото: https://www.facebook.com/v.geletey)
Ще з кінця 90-х в різних інтернет-виданнях з'явилася інформація, що правоохоронець Гелетей підтримує неформальні дружні зв’язки з лідерами організованої злочинності Володимиром Кисілем та Борисом Савлоховим.
В 1999 році Гелетей купив квартиру на проспекті Тичини, проте житло у 2005 році продав, прописався у гуртожитку та став на квартирну чергу. І в тому ж році отримав квартиру на бульварі Шевченка площею майже 100 квадратних метрів. Менш ніж через місяць квартира вартістю майже пів мільйона доларів була приватизована за мізерну суму. Проте на цьому "поліпшення" житлових умов правоохоронця не закінчилось. Згодом він декларує будинок на 650 квадратних метрів, "дачний будинок" площею 275 квадратних метрів. До речі, один з його будинків знаходиться в Конча-Заспі, на місці дитячого табору, де під виглядом реконструкції оздоровчого закладу нахабно побудували котеджне містечко. А у 2015 році в інтернеті з’явились публікації, що Гелетей купив за 23 мільйони фунтів стерлінгів садибу в графстві Лінкольншир (Великобританія). Однак ні подальшого підтвердження цієї інформації, ні спростувань в ЗМІ більше не було.
У 2007 році майже всі телеканали та впливові ЗМІ слідкували за конфліктом у стінах Генпрокуратури. Коли керівником цього відомства Ющенко призначив Шемчука замість звільненого ним Святослава Піскуна, новий Генпрокурор спробував прорватись на робоче місце з бійцями УДО. Піскун апелював до міністра внутрішніх справ Василя Цушка, який не забарився з великим загоном представників "Беркуту" та "Титану". Ледве не дійшло до стрілянини, проте Гелетей вчасно схаменувся і відступив.
Критичні публікації викликали укази Ющенка щодо військових звань Гелетея. За два роки він з полковника став генерал-полковником. Нардеп Сівкович назвав це "явним перебором" і заявив, що роздачею звань Ющенко переплюнув навіть Леоніда Кучму.
Коли Гелетей став міністром оборони, він пафосно пообіцяв парад перемоги у Севастополі. Проте його керівництво військовим відомством стало суцільним скандалом. Міністр демонстрував повну некомпетентність, відсутність контактів з підрозділами. Бійці не мали найнеобхіднішого, виділені кошти розкрадались, процвітала корупція. Одночасно Гелетей конфліктував з командирами добровольчих батальйонів, що на початку АТО несли на собі основний тягар бойових дій. Як наслідок – трагедія під Іловайськом, втрата Луганського аеродрому, оточення під Ізварине та інші поразки.
2016 року ексміністр побився із тогочасним народним депутатом Володимиром Парасюком.