Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Український правознавець, суддя Конституційного Суду України
Лемак Василь – відомий фахівець з питань теорії та історії держави і права, вчений та викладач, член-кореспондент Національної академії правових наук, один із небагатьох суддів КСУ без корупційних придатків.
Народився 15 лютого 1970 року в селі Вільхівка Іршавського району Закарпатської області
Дружина – Лемак Мар’яна Янівна, старший викладач Ужгородського національного університету.
Дочка - Лемак-Демида Яна Василівна, проживає у власній родині.

• Василь Лемак автор понад 150 наукових праць з питань права (фото: mediacenter.uzhnu.edu.ua)
Потрапивши в Конституційний Суд України, Василь Лемак влився в ряди "меншості", що не захищає маєтки, розкішні авто, багатомільйонні рахунки, інші корупційні надбання та корпоративні інтереси більшості суддівської касти, яка довела країну до прірви беззаконня. Правознавець із Закарпаття не зрадив принципам чесного судочинства та дотримання закону, не використав ті безмежні шанси на збагачення, що відкривались на новій посаді. За роки роботи в КСУ він не забруднив своє ім’я, широко відоме і визнане в світовій юридичній спільноті. Проаналізувавши його голосування відносно всіх резонансних рішень Конституційного Суду (щодо антикорупційного законодавства, НАБУ, Е-декларування), стає очевидним, що Лемак не помилився жодного разу, послідовно відстоював принципи верховенства права, справедливості, відповідності до Конституції.

Так, у грудні 2018 року він не підтримав рішення більшості КСУ про відмову у відкритті провадження щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Суддя висловив окрему думку, в якій вказав на формалізм і небажання колег займатись цим занадто політизованим питанням. Зокрема Лемак написав, що Конституція гарантує право власності на землю, а система мораторію блокує розвиток ринкових відносин в аграрній сфері і порушує права людини, на що вже вказував в травні 1918 року Європейський суд з прав людини, фіксуючи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
В лютому 2019 року Конституційний суд розглянув подання про скасування статі 368-2 ККУ, що передбачала покарання за незаконне збагачення. Більшість КСУ з радістю і полегшенням визнала цю статтю неконституційною. Чотири судді були проти скасування цієї норми, і один з них - Василь Лемак.
В червні того ж року, на подання Запорізького заводу феросплавів, який контролюється олігархом Коломойським (досьє Коломойського Ігоря), КСУ визнав неконституційною норму закону, що давала право НАБУ подавати до суду позови про визнання угод недійсними. Зазвичай НАБУ на підставі цієї норми оскаржувало відверто незаконні контракти, що завдавали державі шалених збитків. Тепер Конституційний Суд визнав, що ВРУ безпідставно надала такі повноваження НАБУ, а позови до суду має подавати виключно Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Громадськість була обурена, адже завдяки таким повноваженням НАБУ вдалось зупинити шахрайських угод на суму понад 6,3 млрд гривень (згідно з інформацією Центру протидії корупції). Василь Лемак голосував проти такого рішення КСУ. В окремій думці він зазначив, що повноваження НАБУ щодо звернення в суд жодним чином не обмежують виключних повноважень прокуратури і конституційних прав суб’єктів господарювання.
В жовтні 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення про скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, скасування незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом, скасування недостовірного декларування. Чотири судді голосують проти і серед них Василь Лемак. Розуміючи, що КСУ послідовно руйнує всі надбання, отримані правовою системою з 2014 року, ця четвірка (Головатий, Лемак, Колісник та Первомайський) в листопаді 2020 року приймає рішення блокувати роботу КСУ, тимчасово відмовившись від участі в засіданнях (без них не буде необхідного кворуму).
Оскільки ці рішення Конституційного суду суттєво підірвали авторитет країни на міжнародній арені, президент Зеленський (досьє Зеленського Володимира) розпочинає кампанію за відсторонення голови КСУ і переформатування Суду в цілому. Станом на початок лютого 2021 року боротьба триває.