Вакарчук Святослав

Вакарчук Святослав – український співак, композитор, багаторічний лідер на музичному просторі України, кандидат фізико-математичних наук, колишній керівник партії "Голос", руйнівник стереотипів, що зумів не лише двічі "увійти в одну річку", але й двічі з неї вийти

Місце народження

Народився 14 травня 1975 року в місті Мукачево, Закарпатської області, після чого родина одразу переїхала до Львова.

Освіта

• 1996 рік – закінчив фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (спеціальність – теоретична фізика). Паралельно в тому ж університеті вивчав економіку і отримав диплом економіста-міжнародника.
• 1996 рік – Святослав став аспірантом кафедри теоретичної фізики, проте через успішну музичну кар’єру лише влітку 2009 року таки захистив дисертацію "Суперсиметрія електрона в магнітному полі". Отримав звання кандидата фізико-математичних наук.
• 2015 рік – Вакарчук став учасником  програми Yale World Fellows Єльського університету (США), направленої на створення мережі нових світових лідерів і розширення міжнародного взаєморозуміння.

Родина

Батько – Вакарчук Іван Олександрович, вчений фізик, Герой України. Починав шкільним учителем, пізніше став ректором Львівського національного Університету ім. Івана Франка, а в 2007 – 2010 роках займав посаду міністра освіти та науки України. Помер в 2020 році.

Мати – Світлана Олександрівна, викладачка фізики, пізніше доцентка Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.Гжицького.

Брат – Олег Іванович, успішний банкір, працює і проживає у Києві.

З дружиною, Лялею Фонарьовою, розійшовся у 2021 році. Фонарьова закінчила у Лондоні школу стилістів “Toni&Guy”, в Україні працювала з Мариною Одольскою, Олександром Пономарьовим. З групою "Океан Ельзи" познайомилась після переїзду їх до Києва. Спочатку працювала у них стилістом, потім арт-мереджером. З 2007 року співпраця припинилась і Ляля займалась просуванням власної марки одягу та ресторанною справою. З кінця 90-х Вакарчук і Фонарьова проживали в цивільному шлюбі, а в 2015 році узаконили свої відносини. Спільних дітей у подружжя немає, виховали дочку Фонарьової Діану, яку Вакарчук називає і своєю дочкою.

19 серпня 2021 року Вакарчук вперше став батьком. У нього народився син Іван від нової коханої, імені якої він не називає.

Святослав Вакарчук з колишньою дружиною (фото: facebook.com/sviatoslav.vakarchuk)

Творчість та громадська діяльність

Влітку 1994 року – Вакарчук приєднався до львівського рок-гурту "Клан тиші".

Жовтень того ж року – гурт розпадається. Вакарчук пропонує Павлу Гудімову, Юрію Хусточці та Денису Глініну об’єднатись в новий колектив.

12 жовтня 1994 року – гурт взяв назву "Океан Ельзи", а Святослав Вакарчук став вокалістом, автором більшості текстів і музики та незмінним лідером гурту.

"Океан Ельзи". Кінець 1990-х. (фото: facebook.com/sviatoslav.vakarchuk)

Грудень 1994 року – "Океан Ельзи" записав свої перші чотири пісні.

1996 рік – перші гастролі групи Вакарчука. Після виступів у великих містах України, "Океан Ельзи" побував у Польщі, Франції та Німеччині.

Квітень 1998 року – група остаточно перебралась у Київ, де побачив світ перший альбом "Там, де нас нема".

2000 рік – перший виступ "Океану Ельзи" в Росії на рок-фестивалі "Нашествие". Але справді широку популярність у цій країні група Вакарчука отримала після виходу на екрани шовіністичного фільму Олексія Балабанова "Брат-2", в якому дві пісні "Океану Ельзи" стали саундтреками. Після цього, практично всі виступи колективу у РФ стали аншлагами, а пісні Вакарчука незмінно перебували у верхівках російських хіт-парадів.

Справжній прорив до слави і популярності група Вакарчука зробила в 2001-му. Тоді вийшов альбом "Модель", який шанувальники "Океану Ельзи" вважають найкращим в дискографії. Але за кількістю продажів рекорди побив четвертий альбом під назвою "Суперсиметрiя", що вийшов в 2003 році і став двічі платиновим. "Gloria" - п'ятий альбом, який з'явився в 2005-му, в перші години продажів теж стає платиновим. Випущений 100-тисячним накладом, він був миттєво розкуплений.

У 2007-му Вакарчук і "Океан Ельзи" випускають ще один альбом, який присвячують пам'яті Сергія Товстолужського, котрий працював в групі саунд-продюсером і покінчив життя самогубством. Альбом "Міра" найбільш роковий з усіх.

2008 рік – вийшов сольний проект Святослава Вакарчука "Вночі", дві ліричні пісні з якого "Така, як ти" та "Не опускай свої очі" стали хітами на довгі роки.

2010 рік – побачив світ сьомий альбом "Океану Ельзи" під назвою "Dolce Vita".

2011 рік -  Святослав Вакарчук продовжує свою сольну кар'єру і незабаром пропонує слухачам новий проект "Брюссель". Для презентації альбому співак вирушає в концертний тур і знімає кліпи на дві композиції - "Airplane" і "Адреналін".

2013 рік – вийшов ще один сольний альбом Вакарчука "Земля", над яким він працював майже два роки в Брюсселі разом з відомим продюсером Кеном Нельсоном. Пісні "Обійми" та "Стріляй" одразу стали хітами.

2014 рік – музиканти знову зібрались разом і відіграли ювілейний концерт "Океан Ельзи" - двадцять років разом!". Послухати улюблений гурт прийшло майже 75 тисяч прихильників.

2016 рік – вийшов у світ дев’ятий студійний альбом "Океану Ельзи" під назвою "Без меж". У кількох піснях акцент зроблено на військову тематику.

2017 рік – з успіхом пройшов гастрольний тур "Океану Ельзи" по Канаді і США. Але згодом Святослав Вакарчук на кілька років змінює музику на політику. На радість фанам в 2020 році співак знову повертається до творчості і знімає кліпи на нові пісні "Коли ми станемо собою", "Знову", "Без тебе мене нема". А у 2022 році "Океан Ельзи" знову планує великий тур на підтримку нового альбому.

Кадр з відеоверсії нового альбому "Оранжерея" (фото: facebook.com/sviatoslav.vakarchuk)

Те, що Вакарчук надзвичайно затребуваний артист, не заважає йому активно займатись громадською діяльністю.

2003 рік - Святослав став почесним послом культури в Україні.

2005 рік - він став послом доброї волі для Програми розвитку ООН. Разом з членами групи "Океан Ельзи" він активно підтримував Міжнародну організацію з міграції та кампанію MTV Europe People Are Not For Sale.

Серпень 2005 року – Вакарчук отримав звання "Заслужений артист України"

2009 рік – заснував благодійний фонд "Люди майбутнього" для підтримки культурних та науково-освітніх програм.

Грудень 2011 року – у Львові відкрили пам’ятник Володимирові Івасюку. Ініціював його встановлення та профінансував Святослав Вакарчук.

Листопад 2013 року – рішуче виступив на підтримку студентів, побитих ОМОНом на Майдані Незалежності.

Грудень 2013 року – на підтримку євромайданівців організовує на центральній площі столиці грандіозний концерт "Океану Ельзи", який прийшли послухати понад 200 тисяч людей.

22 січня 2014 року -  Вакарчук закликав Віктора Януковича зупинити кровопролиття у центрі столиці.

2014 рік – став лауреатом Премії імені Василя Стуса.

1 травня 2015 року - Святослав Вакарчук отримав звання "Почесного громадянина міста Львова".

14 травня 2015 року Київська міська рада надала Вакарчуку звання "Почесний громадянин Києва".

Січень 2016 року – Вакарчука нагородили Орденом Свободи. У своєму виступі співак жорстко розкритикував владу. Зокрема він сказав, що серед захисників Вітчизни на сході кіборги є, а у владних кабінетах немає жодного.

У тому ж році Святослав став членом Ініціативної групи Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

30 травня 2018 року – співак записав відеозвернення на підтримку незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

Політична активність, критика і скандали

Перший інтерес у співака до політики проявився ще в кінці 90-х, коли він в 1999 році брав участь у концертному турі на підтримку Леоніда Кучми.

2004 рік - Вакарчук взяв активну участь в Помаранчевій революції, публічно виявивши підтримку опозиційному кандидату в президенти України.

Після перемоги Віктора Ющенка на виборах, в 2005 році, співак став радником президента України з питань культури. На дострокових парламентських виборах 2007 року увійшов під N15 в список пропрезидентського блоку "Наша Україна - Народна самооборона", активно виступав за появу в Україні соціально-відповідальної політики і політиків. Отримавши в листопаді 2007-го мандат нардепа, став членом Комітету ВР з питань свободи слова та інформації.

Грудень 2008 року – Верховна Рада достроково припинила депутатські повноваження Вакарчука згідно його заяви. Свій вчинок він пояснив тим, що Рада не виконала свого основного завдання – будувати Україну як європейську державу.

Після перемоги Євромайдану, в 2014 році, були сподівання що Вакарчук повернеться в політику. Проте того року так не трапилось. Але в 2015 році, коли стало відомо про навчання Вакарчука в Єльському Університеті, досвідчені експерти зрозуміли, що декого з впливових міжнародних політиків не влаштовує нове керівництво країни. З наближенням президентських виборів 2019 року, деякі ЗМІ та політтехнологи почали працювати над створенням потрібного іміджу Вакарчука, стали розганяти його рейтинг, організовувати ефіри. Проте співак не наважився висунути свою кандидатуру, обмежився кількома заявами і закликом "Голосувати не по приколу".

Коли президент Володимир Зеленський оголосив дострокові парламентські вибори, Вакарчук уже діяв набагато активніше.

16 травня 2019 на Старокиївській горі співак представив свою політичну партію "Голос" і заявив, що йде на дострокові вибори у Раду як лідер цієї партії.

У травні 2019 року Вакарчук заявив, що йде на дострокові вибори у Раду як лідер партії "Голос"

У підсумку, на парламентських виборах влітку 2019 року партія "Голос" отримала у Верховній Раді України IX скликання 17 депутатських місць за партійними списками. За нову політичну силу проголосувало всього 5,82% виборців, хоча ще в травні рейтинг був біля 10%. Втрата підтримки сталась через невдалу виборчу кампанію партії та провальні теледебати Вакарчука з Тимошенко, під час яких лідерка "Батьківщини" була набагато переконливішою.

Вакарчук на трибуні Верховної Ради (фото: facebook.com/sviatoslav.vakarchuk)

У Раді 9-го скликання Вакарчук якось одразу втратив інтерес до політики. Його команда, досить активна і згуртована, потерпала від апатії свого лідера. Врешті це зрозумів і сам Вакарчук. Він передав керівництво партією Кірі Рудик, а сам вдруге достроково склав депутатські повноваження.

Щодо скандалів, то найбільшим стала саме ця його друга втеча з парламенту. У ВВС про це образно написали, використавши назви пісень Вакарчука – "Здався без бою" й попросив "Відпусти".

Також під час останнього перебування у Раді Вакарчук двічі їздив у Мінськ виступати на корпоративах. Шквал критики спричинив запити колег, але співак відповів, що Конституція дозволяє депутату займатись творчою діяльністю, а бог забороняє йому цього не робити.

Коли фракція "Голосу" ініціювала збір підписів за відставку Авакова, Вакарчук свій підпис не поставив, що спричинило справедливу критику з боку однопартійців.

Деякі журналісти звернули увагу, що після 2014 року Вакарчук хоч і не їздив у Росію, проте уникав різких висловів в адресу сусіда-агресора. Навіть коли в Росії ввели проти нього персональні санкції, він відреагував без жодних критичних висловів.

А в березні 2020 року скандальновідомий Андрій Портнов ініціював розслідування правоохоронних органів щодо можливого приховування в офшорах доходів артиста від оподаткування. Вакарчук відмовився від коментарів, заявив, що завжди платив податки, а коментувати провокації не буде.