Вітренко Юрій

Вітренко Юрій – син скандально відомої в 90-ті роки лідерки Прогресивної соціалістичної партії України, колишній член Наглядової ради державного концерну "Укроборонпром" та топменеджер НАК "Нафтогаз України", що "прославився" багатомільйонними преміями.

Місце народження

Народився 17 вересня 1976 року в Києві.

Освіта

1997 рік – закінчив магістратуру Київського національного економічного університету за спеціальністю "Управління міжнародним бізнесом".

1997–2000 роки - навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин, кафедра міжнародних економічних відносин.

Родина

Батько – Юрій Миколайович, практично все життя працював в Міністерстві економіки України, остання посада – заступник міністра.

Мати – Наталія Михайлівна, український політик, нардеп 2 і 3 скликань, лідерка ПСПУ, кандидатка в президенти України в 1999 та 2004 роках.

Після розлучення батьків проживав разом з батьком.

Дружина – Ірина Віліанівна Шафранова-Вітренко, успішна бізнесвумен, познайомились ще під час навчання в університеті.

Подружжя виховує трьох дітей: Христину (2004 р. н.), Григорія (2007 р. н.) та Маргариту (2015 р. н.).

Кар’єра фінансиста

• Юрій був надзвичайно активним та наполегливим студентом. Під час навчання в КНЕУ проходив практику в Університеті науки і техніки штату Айова (США), брав участь у міжнародних студентських конференціях. Та й працювати почав ще задовго до отримання диплому.
• 1992 – 1993 роки – у вільний  від навчання на стаціонарі час працював в Українській фінансовій групі.
• 1995 – 1996 роки - працював спеціалістом управління зовнішньоекономічної діяльності міжнародних розрахунків в ПАТ "Укрінбанк".
• 1998 – 2002 роки – займає різні посади в підрозділі менеджмент-консалтингу провідної міжнародної компанії у сфері надання аудиторських і консультаційних послуг "PricewaterhouseCoopers". Основні напрямки роботи: фінансовий менеджмент, фінанси, інформаційні системи для фінансового менеджменту.
• 2001 рік – одночасно з роботою в "PricewaterhouseCoopers" займався науковою діяльністю, обіймаючи посаду молодшого наукового співробітника у відділі стратегії міжнародної інтеграції Інституту економічного прогнозування НАН України. Але згодом звільнився, зробивши вибір на користь компанії "PricewaterhouseCoopers". Продовжив навчання в різних європейських структурах для отримання міжнародних дозволів та сертифікатів.
• 2002 рік - після складання 14-і кваліфікаційних іспитів і отримання необхідної практики став членом "Асоціації Присяжних Сертифікованих Бухгалтерів" (АССА) – однієї з найвідоміших міжнародних організацій з бухгалтерського обліку.
• 2004 рік - закінчив програму "MBA" міжнародної бізнес-школи "INSEAD" (Франція, Сінгапур). Після закінчення бізнес-школи пройшов практику в інвестиційному банку Merrill Lynch.
• 2005 рік – асоційований член (ASI) Лондонського інституту цінних паперів та інвестицій (Securities & Investment Institute), сертифікат 3-го рівня, цінні папери, похідні фінансові інструменти (Certificate in Investments, Securities & Financial Derivatives).
• 2005 – 2006 роки – робота в інвестиційно-банківському підрозділі лондонського відділення банку Merrill Lynch. За цей час брав участь в ряді угод по злиттю і поглинанню компаній на ринку України, Росії та Східної Європи.
• У 2006 році працював над створенням роздрібного банку. Однак проєкт не мав успіху через зміни в планах партнерів з розвитку цього проєкту.
• 2008 – 2010 роках обіймав посаду старшого віцепрезидента і головного операційного директора фонду приватних інвестицій "Амстар Європа".
• 2010 році заснував інвестиційну компанію AYA Capital, через яку намагався реструктурувати борги держкомпанії "Вугілля України" різним банкам.
• З 2014 року працює в НАК "Нафтогаз України", інших державних підприємствах та в міністерстві енергетики.

Робота в державних підприємствах та органах влади

Кар’єра Юрія Вітренка в НАК "Нафтогаз України" почалась в 2002 році. Як помічник заступника голови правління взяв участь у проєкті з розробки стратегії НАК "Нафтогаз України" та в проєкті зі створення вертикально інтегрованої нафтової компанії. Того ж року в "Нафтогазі" почав працювати його товариш Андрій Коболєв. Вітренко перервав роботу в цій компанії двічі, коли в 2003-2004 роках вчився по програмі "МВА", і в 2005-2006 роках, коли працював у Лондоні, в банку Merrill Lynch.

Юрій Вітренко і Андрій Коболев (фото з відкритих джерел)

2006 – 2007 роки – працює спочатку радником, а потім головним радником голови правління НАК "Нафтогаз України". Вітренка запросили провести економічні розрахунки та відповідні перемовини з ВАТ "Газпром" щодо ціни газу та тарифу на транспортування. Біографія Юрія Вітренка вказує, що він в 2007 році висловився проти підписаного з Росією нового газового  контракту і звільнився за власним бажанням. В січні 2008 року в "Дзеркалі тижня" розмістив статтю, де обґрунтував свою позицію.

В 2008 році його запрошують позаштатним радником голови правління НАК "Нафтогаз України" для організації реструктуризації міжнародних боргів НАК "Нафтогаз України", що було вирішене шляхом випуску єврооблігацій.

2010 рік – керівництво "Нафтогазу" змінюється після обрання Януковича (досьє Януковича Віктора) президентом. Андрій Коболєв звільняється і до 2014 року працює в компанії Вітренка  AYA Capital, якого і надалі залишили позаштатним радником керівника "Нафтогазу".

В 2014 році, одразу ж після Революції гідності, Андрій Коболєв очолює НАК "Нафтогаз України" і одразу ж залучає до роботи свого товариша. Юрій Вітренко отримує посаду директора з розвитку бізнесу.

Ситуація в "Нафтогазі" була катастрофічною. Компанія повинна була виплачувати "Газпрому" п’ятирічні євробонди за невигідний контракт. Чистий збиток в 2014 році склав 85 млрд грн, або 5% ВВП України.

Нова команда проводить ряд реформ, що позбавило Україну залежності від російського газу. Видобуток власного газу в 2018 році досягнув рекордних 15,5 млрд кубів. Компанія стає найбільшим платником податків до бюджету.

Ініційовані проти Росії провадження в Стокгольмському арбітражі стали найбільшими в історії, і саме команда Юрія Вітренка готувала документи та юристів. В результаті, у грудні 2017 року та у лютому 2018 року були ухвалені рішення на користь України (щодо контракту за принципом "бери або плати" і по транзитному договору). А в березні 2019 року Нафтогаз здобув проміжну перемогу в арбітражному трибуналі в Гаазі в позові проти Росії про стягнення збитків у зв'язку з втратою активів в анексованому Росією Криму, які оцінюють щонайменше у 5 млрд доларів.

В листопаді 2018 року Юрій Вітренко призначений виконавчим директором НАК "Нафтогаз України".

Квітень 2019 року – на зборах акціонерів його призначили головою наглядової ради ПАТ "Укрнафта".

Жовтень 2019 року – президент Володимир Зеленський (досьє Зеленського Володимира) призначив Юрія Вітренка членом наглядової ради державного концерну "Укроборонпром".

На цей час поглиблюється конфлікт між колишніми друзями Коболєвим і Вітренком.

Досьє Юрія Вітренка інформує, що червні 2020 року його відкликають з позиції представника акціонера в "Укрнафті", а в липні того ж року він покидає посаду виконавчого директора "Нафтогазу".

В грудні 2020 року Кабмін затверджує Юрія Вітренка заступником міністра енергетики і покладає на нього тимчасове виконання обов’язків міністра. Але ВРУ двічі не дає голосів за його призначення (в грудні 2020 року – міністром енергетики, в січні 2021 року – міністром і віцепрем’єром).

У лютому 2021 року Юрій Вітренко запропонував прем'єр-міністру України Денису Шмигалю невідкладно розглянути питання щодо звільнення голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, а також змінити керівництво. Вітренко назвав декілька причин, які, як він вважає, є підставами для звільнення Коболєва і Наглядової ради "Нафтогазу".

А уже 28 квітня 2021 року Кабмін призначив виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка головою "Нафтогазу", звільнивши таким чином з посади Андрія Коболєва.

1 листопада 2022 року Вітренка звільнили з посади голови НАК "Нафтогаз" України.

Критика та скандали

Перші критичні матеріали щодо Юрія Вітренка відносяться до 2013 року. Фінансист розробив схему швидкого заробітку і навіть погодив її з президентом Януковичем. Його компанія "AYA Capital" мала за 30% скупити в банків борги державного підприємства "Вугілля України" і отримати баришу близько 2 млрд гривень з державної казни. Проте Євромайдан зруйнував ці плани, а то не виключено, що було б на одного втікача в Росію більше.

Працюючи в "Нафтогазі", Юрій Вітренко відмовився декларувати свої прибутки. Він заявив, що декларування відноситься лише до чиновників, що мають державні повноваження.

Під час конфлікту з Коломойським (досьє Коломойського Ігоря) щодо "Укрнафти", ЗМІ звинуватили Коболєва і Вітренка в тому, що люди олігарха не були вчасно відсторонені від керівництва компанією. Це дозволило Коломойському в 2015 році вивести з "Укрнафти" майже 12 млрд гривень.

Ряд видань послідовно критикують Вітренка за організацію постачання газу з Європи. Мовляв, це той самий російський газ, але для України він дорожчий, ніж міг бути при постачанні напряму з Росії, бо на цьому ще заробляють європейські посередники.

Найбільший скандал вибухнув у 2018 році. Громадськість дізналась, що після перемог в Стокгольмському арбітражі Коболєв і Вітренко виписали на команду премію 46 мільйонів доларів (6 мільйонів – особисто Вітренку). ЗМІ ініціювали хвилю обурення, коли Вітренко переводив на рахунки дружини в Ліхтенштейн 1 млн 900 тис. євро і 2 млн 900 тис. доларів США (частину премії). Але гнів громадських організацій за неприпустимі розміри преміювання анітрохи не збентежив Юрія Вітренка. А коли в грудні 2019 року "Газпром" виплатив Україні останню частину боргу по арбітражу, він забрав свою остаточну частку державними облігаціями.

Після конфлікту з Коболєвим і звільнення, Юрій Вітренко заявив в інтерв’ю, що колишній товариш просто заздрив йому і саме завдяки Вітренку "Нафтогаз" досягав успіхів в останні роки, а Коболєв лише привласнював собі всі лаври переможця.