Найкращим піаром для України буде, коли компанія Ілона Маска виведе на орбіту наш супутник - нардеп Роман Грищук

Донедавна у космічній галузі України переважно працювали державні підприємства під управлінням Державного космічного агентства. У 2019-му президент Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності". Одним із авторів законопроєкту був парламентарій від "Слуги народу", колишній гравець КВК, керівник студії "Мамахохотала" Роман Грищук.

Романе, ви - член Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Вас призначили в цей комітет чи ви самі захотіли?

Це було моє власне бажання. Тому, що в парламенті я представляю найбільший студентський округ України. Це Солом’янський район Києва, в якому розташовані великі виші – наприклад, Національний авіаційний університет, Національна академія внутрішніх справ, Київський національний університет будівництва і архітектури, Київський політехнічний інститут та інші.  По-друге, мені цікава тема шкіл, середньої освіти, позашкільної освіти. Тому в мене не було якихось сумнівів, в який комітет йти. Я свідомо обрав освіту.

Але також ви цікавитесь космічною галуззю і були одним з авторів закону, що спрощує доступ приватних компаній до ринку космічних послуг.

Це, до речі, було одним пунктів моєї передвиборчої програми – реформувати космічну галузь, скасувавши монополію держави.

Дещо незвично для передвиборчої кампанії. Зазвичай українські кандидати обіцяють електорату підвищення пенсій та зниження тарифів на комуналку.

Так, я чи не єдиний зараз в парламенті депутат, в якого в передвиборній програмі були пункти, що стосувалися розвитку космосу. Але в мене дуже освідчений виборець. Щобільше, в авіаційному університеті та в КПІ є профільні факультети. Є активні мешканці району, з якими ми обговорювали ці пункти програми. Один з них Андрій Колесник колишній керівник підрозділу агентства з аналітики та прогнозування космічної діяльності, зараз працює моїм помічником після того, як я увійшов у тимчасову слідчу комісію по космічній діяльності (Роман Грищук - член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проєктів "Либідь" та "Циклон-4" – ред.)

Один з пунктів моєї передвиборчої програми ми вже виконали – законодавчо дозволили приватним компаніям вести космічну діяльність та здійснювати космічні запуски в Україні. Тому що всі роки незалежності зберігалася державна монополія на космос. Тобто у нас не міг з’явитися свій Ілон Маск. Не зважаючи на те, що космосом на заході займається велика кількість приватних компаній.

Друга частина, що була в моїй програмі, - вступ нашої країни до Європейської космічної агенції. Це ще в процесі виконання.

Роман Грищук (Фото: Мамахохотала)

Як ви вважаєте, на космічній галузі в принципі можна заробляти?

Звісно можна.  Адже це й космічне приладобудування, виробництво якихось комплектуючих для космічних систем, ІТ-технології, системи обробки даних – те, що можуть робити наші спеціалісти. Один з прикладів, як українська компанія заробила, -  нещодавно був запущений європейський геостаціонарний телекомунікаційний супутник  SES-17. Для нього основну частину нової системи охолодження розробила харківська компанія "ФЕД" разом з ХАІ.

Чому наша держава раніше так мало уваги приділяла  розвитку космічної галузі?

Так, останній раз аж за часів Кучми космічна галузь  була в пріоритеті, зважаючи на його біографію. Але й тоді не змогли виділити значних дотацій.

Погано, що й досі ми живемо без космічної програми з чіткими показниками, чого ми хочемо досягти. Та сподіваюсь, до кінця року нам вдасться її затвердити і профінансувати в повному обсязі.

Згідно з проєктом закону, на розвиток космічної галузі уряд передбачив 40,78 млрд грн. З них 15,76 млрд грн – бюджетних коштів, а решта 25,02 млрд грн – з інших джерел. І розрахована ця програма на п’ять років. А якщо у наступної Ради космос не буде в пріоритеті?

Для того і створюється програма, щоб навіть при зміні влади все продовжувалося і було довгострокове планування. Звісно є ризик, і програма може бути недофінансована, але, сподіваюсь, цього не станеться.

Президент Володимир Зеленський дав завдання створити ракету-носій легкого класу. Що для цього робиться наразі?

Так, в космічній програмі закладений цей пункт – створення за кошти державного бюджету космічного ракетно-космічного комплексу  легкого класу морського базування до кінця 2024 року. Та чи встигнуть, не знаю, бо знов ж таки ще не затверджена сама космічна програма.

Роман Грищук і Володимир Зеленський (Фото: Слуга народу)

А український приватний сектор здатний створити ракету?

Теоретично так. Адже ми це вже хоча б на законодавчому рівні дозволили.

Влітку 2020-го року  Державне космічне агентство запустило онлайн-програму Yangel Big Bang для відбору українських стартапів. І серед стартаперів, які брали участь, були такі, що навіть замахнулися на ракети-носії космічного призначення.

Але якщо говорити не про теорію, а практику, думаю, для цього має бути державно-приватне партнерство.

І така болісна тема – імпортозаміщення. Адже ще за радянських часів наші підприємства працювали з російськими. Що робиться в цьому напрямку?

-Як приклад - маршовий двигун, який використовується на першому ступені ракети-носія. У нас закладено в космічній програмі його створення. І тут треба сказати, що нам потрібні інші конструкційні матеріали ніж ті, що поставлялися з Росії, потрібні інші постачальники. Це ті технології, яких зараз в Україні немає. Я спілкувався з представниками ДКАУ, вони вважають, що цю задачу виконати абсолютно реально.

Роман Грищук (Фото: Фейсбук)

Сьогодні українська космічна галузь конкурентоспроможна чи ми десь на периферії?

Точно не на периферії. У нас великий потенціал, у нас є спеціалісти надвисокого класу, технології, які виводять Україну в топ космічних держав. Та на жаль, були роки, коли у нас обсяг фінансування було на рівні, яке відповідає місцю аж у 7-ому десятку країн, які впроваджують космічну діяльність. Зараз маємо це виправляти.

Під час візиту до США Володимир Зеленський зустрівся з керівником NASA Біллом Нельсоном. Як це позначилось на українській космічній галузі? Чи просто гарний піар?

-Здається, останнім з наших президентів там був Леонід Кучма, на одному з підрозділів NASA. А Зеленський був у штаб-квартирі, і як раз там було обговорення про співпрацю. Думаю, така зустріч і є стимулом для затвердження власної космічної програми, для запуску нашого супутника нарешті.

Та думаю, найкращим піаром буде, коли 10 січня  компанія Ілона Маска SpaceX виведе на орбіту наш супутник "Січ-2-30", який почне збирати дані, спостерігаючи Землю з космосу. Останній раз ми запускали власний супутник 10 років тому, і з того часу користуємося даними, які купуємо у  інших держав.

Читайте також

Нині другу "Мрію" будувати економічно недоцільно - генконструктор ДП "АНТОНОВ" Олександр Двейрін