Ексклюзив
"Зелений" уряд скасував постанову про підвищення зарплат вчителям - Лілія Гриневич
Ексклюзив

"Зелений" уряд скасував постанову про підвищення зарплат вчителям - Лілія Гриневич

Досьє
4 Жовтня 2021, 12:01
Лілія Гриневич (Фото: Facebook)
На додачу, кошти спрямовані на підвищення кваліфікації вчителів торік забрали у освітян і віддали на ремонт доріг

Про те, чому у вчителів досі низькі зарплати, а школи не мають нових комп`ютерів для Парламент.ua розповіла міністр освіти та науки України у 2016-2019 рр., народна депутатка двох попередніх скликань, нині проректор Київського  університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич.

Яка зарплата у вчителя та чому молодь тікає зі школи

- На вашу думку, чому в українському суспільстві абсолютно знівельовано авторитет учителя?

Так, статус вчителя в українському суспільстві змінився. Насамперед, повага до цієї професії стала меншою. І цьому є декілька пояснень. Перше – соціальне становище педагога. Людина, яка прийшла в цю сферу, повинна мати змогу прогодувати свою сім’ю, мати кошти і можливості на те, щоб постійно підвищувати свою кваліфікацію, запобігати професійному вигоранню і відповідно до цього мати авторитет у громадах. Друге – у мене велике питання до наших ЗМІ, які, на превеликий жаль, чомусь завжди сконцентровані на висвітленні негативних історій, тим самим створюючи негативний імідж освітянам. Третє – наше суспільство дуже недооцінює роль вчителя, розглядаючи його не як партнера у вихованні та навчанні дітей, а як обслуговуючий персонал. Я вважаю, що ці три основні проблеми, які я окреслила, можна подолати. Але для цього має виконати свою роботу держава. В Законі "Про освіту" чітко вказано, якою має бути оплата праці вчителя, щоб забезпечити йому нормальний соціальний статус. Проте вимоги цього закону ігноруються. Також ЗМІ повинні писати не тільки негатив про освітню галузь, але й висвітлювати ту величезну позитивну роботу, яку виконують вчителі.

Лілія Гриневич (Фото: Facebook)

- Яка зарплата педагога зафіксована в Законі "Про освіту"?

У законі сказано, що середня зарплата вчителя має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат. І в перехідних положеннях самого документа чітко вказано, яким чином держава має прийти до такого рівня оплати, бо це не можна зробити одномоментно. В законі чітко прописано, що у 2023 році заробітна плата педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії  має складати чотири прожиткових мінімуми. До речі, у 2019 році Кабінет міністрів розробив постанову з чіткими послідовними кроками про те, яким чином держава має прийти до цього рівня оплати у 2023 році. Вона була прийнята тогочасним урядом. Проте вже наступний уряд, який формував бюджет 2020 року, цю постанову скасував. І тут є ще один важливий момент: у постанові йшлося про педагогів, у яких найнижчі заробітні плати в освітній галузі – молодих вчителів і вихователів дошкільних закладів. Їм конче необхідно підвищити рівень зарплат, тому що наразі мало молодих  талановитих людей обирають цю професію. І їх можна зрозуміти, бо на старті молодий вчитель заробляє надзвичайно мало, отримуючи на руки від 5 до 6 тис. грн. А ви ж розумієте - поки людина зробить кар’єру, підніметься по кваліфікаційних категоріях, напрацює стаж, за який ідуть доплати, пройде декілька років. Й тому багато молодих вчителів почувають себе розчарованими і йдуть зі школи. А в цій професії, як і в інших, має завжди бути приплив нових сил. І бажано, щоб ці сили були талановитими, вмотивованими, а не просто відсиджувалися на посаді вчителя.

Як в уряді кошти на підвищення кваліфікації педагогів віддали на дороги

- Технічне забезпечення вчителів. Наскільки я розумію, наразі навіть столичні школи не можуть похвалитися достатнім технічним рівним, як того вимагають сучасні підходи до навчання. Який вихід з цієї ситуації ви бачите?

- Так. Звісно вимоги до обладнання освітнього простору значно зросли. Мультимедійна дошка і комп’ютер стали вже вимогами до робочого місця вчителя. Проте вчителі, у більшості, ще не забезпечені всіма технічними засобами, які допомагали б їм у роботі. За моєї каденції в Міністерстві освіти і науки України ми розпочали системну роботу по матеріально-технічному забезпеченню шкіл. І розпочали її саме з реформи "Нової української школи" (НУШ), виділивши цільову субвенцію якраз на переобладнання тих класів, які мали працювати за новим державним стандартом. І це перезавантаження навчального середовища вже можна спостерігати в початковій школі.  З 2017 року на ці потреби МОН виділяло по 1 мільярду на рік. Також виділялися кошти на комп’ютеризацію, інтернетизацію закладів освіти, обладнання природничо-математичних кабінетів.

Лілія Гриневич (Фото: Facebook)

І тут є ще один важливий момент. Ми живемо в той час, коли доводиться періодично переходити на дистанційне навчання. Це величезна проблема, бо технічне забезпечення сільських і міських шкіл дуже різне. Діти з незаможних сімей не мають вдома  хорошого інтернету, ноутбуків чи смартфонів, через що,  відповідно, не мають і доступу до якісного навчання. Тому з боку держави потрібні серйозні і цілеспрямовані фінансові вливання у школи, особливо в сільській місцевості. До речі, я досі не розумію, чому кошти з ковідного фонду, які у 2020 році зняли з підвищення кваліфікації вчителів, направили на ремонт доріг, а не на технічне забезпечення шкіл. Цього року, на щастя, вже виділили кошти, які будуть спрямовані на закупівлю комп’ютерів для вчителів, бо саме для них на сьогоднішній день це надзвичайно важливий інструмент в роботі. Але, як на мене, і цього замало. Якщо ми знову  перейдемо на дистанційне чи змішане навчання, то навчальні планшети треба було б закупили і для дітей. Як це роблять в більшості країн світу.

Чому гальмує реформа освіти в Україні

- На вашу думку, чому пілотний проєкт НУШ, який стартував цього року у середній школі, розпочався не дуже вдало? В чому прорахунки нинішнього керівництва МОН?

Насправді від цього пілоту залежить дуже багато. Від того, як в цих 140 школах в п’ятих класах вчителі-предметники зможуть перейти на новий держаний стандарт базової освіти, залежить успішність введення НУШ в усіх школах по всій країні. Проблема в тому, що пілотним школам не виділили відповідні фінансові ресурси на обладнання, не забезпечили їх підручниками, за якими вони можуть навчати дітей. Також досі непередбачені надбавки вчителям-пілотникам 5-тих класів, як свого часу ми це зробили для вчителів, які пілотували НУШ в початковій школі. А це 30% надбавки до основної ставки. Це все зона відповідальності МОН.

Тут ще потрібно розуміти масштаб. Коли ми починали пілот в початковій школі, то мова йшла про обладнання одного класу, в якому навчалися діти молодших класів. Зараз йдеться про обладнання кабінетів за предметами,  і на це теж обов’язково мають бути виділені ресурси. Тому в цих пілотних школах відчувається певний рівень тривожності. І зараз дуже важливо не зруйнувати віру батьків, вчителів в те, що можна успішно запроваджувати новий стандарт базової освіти. Міністерству потрібно більш активно підтримувати ці пілотні школи.

Читайте також

- Чому сучасні діти не хочуть ходити до школи? Що, на вашу думку, треба змінити, аби учні вчилися із ентузіазмом?

- Проблема в методах навчання. Вчителів багато,  серед них є й ті, які не хочуть змінюватися, причому категорично. Але більшість наших досліджень результатів НУШ у початковій школі показує, що діти, які навчаються за новим стандартом із залученням нових активних методик, більш вмотивовані навчатися в школі.

Якщо говорити про базову школу, то це вікова категорія дітей,  з якими треба працювати вже інакшими методами. Тут також не підходить просто трансляція знань зверху вниз. З цими дітьми потрібно застосовувати методики проблемно-пошукового і  дослідницького навчання,  мультимедійні технології, влаштовувати дискусії  і навчати їх формувати свою думку. І те, що вчителі через карантин навчилися краще користуватися комп’ютером і різними навчальними платформами, є безумовним плюсом. Адже дозволяє навіть за відсутності карантину застосовувати підходи змішаного навчання, що допомагає виділити більше часу на уроці для безпосереднього спілкування.

Лілія Гриневич (Фото: Facebook)

Треба пам’ятати, що сучасні діти не такі, які були 10 років тому. Вони живуть в мінливому світі, де на них спрямований великий потік інформації. Вони мають доступ до чудових фільмів у 3D форматі, мають можливість грати в  комп’ютерні ігри з яскравим дизайном, про це не треба забувати. Навчальний процес повинен їх захоплювати спілкуванням, використанням елементів ігрових методик, ситуаційними завданнями. І лише тоді, через таке активне навчання дитина буде вмотивована ходити до школи. Також велику увагу потрібно приділяти розвитку так званих "м’яких навичок", які дозволяють дітям краще спілкуватися одне з одним, працювати в команді, володіти своїм емоційним станом. Для них важливо стати більш життєстійкими у сучасному технологізованому суспільстві і у непередбачуваному майбутньому.

Чому дистанційка та примусова вакцинація не вирішать проблем школи під час пандемії

- Чи є майбутнє у дистанційної освіти? Чи залишиться школа у її класичному вигляді після закінчення пандемії коронавірусу?

- Дистанційне навчання ні в якому разі не може замінити очне. Бо освіта - це не тільки передача знань і умінь, це ще й соціалізація дитини, її вміння налагодити спілкування з іншими. Дистанційне навчання є  вимушеною мірою з огляду на ситуацію, що склалася в пандемією коронавірусу. Але деякі елементи дистанційного навчання можна успішно застосовувати разом з  очним  навчанням, щоб ефективніше використовувати час. Наприклад, запропонувати дітям подивитися певний навчальний фільм дистанційно, а потім обговорити його на уроці. І це якраз один із інструментів, які можуть мотивувати дітей до навчання.

У нашій країні досі немає результатів правдивого моніторингу щодо того, як дистанційне навчання вплинуло на дітей і на їхню успішність. У країнах, які провели подібні дослідження, дуже занепокоєні його результатами, бо стало зрозуміло, що навчальні досягнення дітей різко знизилися. У Великобританії, наприклад, виділено кошти для оплати додаткових занять з учнями, щоб усунути їх прогалини в навчанні.

- Ваше ставлення до примусової вакцинації вчителів?

- Мені дуже дивно, що наразі наш уряд відмовився від формату змішаного навчання і запропонував лише такі крайнощі – або 80% вчителів вакцинуються і школа працює, або якщо менший відсоток вакцинованих педагогів, то всі "сидять на дистанційці". Раніше школи мали право практикувати змішане навчання і ділити дітей на групи, і це давало змогу учням з певною періодичністю приходити до школи. Тепер такої можливості немає. Такий поділ на підгрупи, особливо актуальний у великих класах. Якщо хтось хворіє у класі, то зараз  на самоізоляцію примушений іти весь клас, а при змішаному навчанні могла б іти тільки підгрупа учнів.

Примусова вакцинація вчителів не вирішить цієї проблеми. Адже будуть хворіти діти, а тому потрібні гнучкіші формати роботи шкіл. Також важливо, щоб при запровадженні примусової вакцинації вчителям забезпечили належний медичний супровід і не постраждали ті, хто можуть мати протипоказання для вакцинації.

Читайте також