"ЗупиниЛося": найбільш неочікувано - коли люди лізуть битися

Щоденно на вулицях українських міст ми спостерігаємо різноманітні порушення з боку автомобілістів, серед яких є як пересічні громадяни, так і зірки чи політики. Про те, чому така ситуація склалася в Україні, як можна на це вплинути та чи є якісь помітні зміни у суспільстві за останні роки ми розпитали автор проєкту “ЗупиниЛося” Костянтина Андріюка.

Як народилась ідея проєкту "ЗупиниЛося"?

Ідея народилась у мене спільно з моїм колегою журналістом Сергієм Болотніковим і не була спонтанною, бо до цього все помалу йшло. З 2014 року я активно на аматорському рівні захопився громадською діяльністю - наведенням ладу навколо себе. Я працював на Почайній і почав упорядковувати все навколо свого "робочого місця": клеїв папірці автохамам, сварився з ними, розчищав зелені зони і викладав інформацію про свою боротьбу на Facebook.

Сергій, з яким ми робили спільний футбольний Youtube-канал, спостерігаючи за цим, запропонував створити проєкт для боротьби з хамством на дорогах. До того я займався схожим у проєкті “ДжеДАІ”. Ми зробили 12-14 випусків під назвою “Народний інспектор”. І я вже тоді побачив наскільки люди агресивні у простих, банальних ситуаціях. Тож, коли Сергій запропонував, я розумів, що це буде не просто і навіть на початку відмовлявся, та він мене все ж вмовив.

Ми зробили перші випуски і воно пішло, а з третього випуску навіть полетіло (під час зйомок випуску виникла конфліктна ситуація з іноземцями, яка викликала суспільний резонанс - ред.) і про наш проєкт дізналися.

Костянтин Андріюк (фото: Парламент.UA)

Десь півтора року тому Сергій пішов з проєкту і я залишився сам. Спочатку було трохи важко без підтримки. Ти приходиш на локацію один, а їх десятки і кожен тобі говорить практично одне й те ж, одну й ту ж маячню, а ти кожному маєш пояснювати і розповідати. Однак, станом на зараз, я чітко розумію що це за проєкт, для чого він, як комунікувати та досягати правильного результату. Після наших рейдів виростають антипаркувальні стовпчики, з’являються делініатори, приїжджає поліція і починає патрулювати це місце.

Що для вас було неочікуваним на початку проєкту?

Найбільш неочікувано - коли люди лізуть битися. Мені здається, що це дурість лізти битись за зауваження, через наліпку, яка не шкодить авто, коли тебе знімає камера. У людей якийсь фетиш на автомобіль і це тягнеться ще з радянського союзу. Батьки передають цей менталітет дітям. У союзі люди стояли у чергах на авто і здобували його у кращому разі за 3-5 років, а то й за 10. Вони здмухували з нього пилинки. Але це ж шматок заліза. До декого це вже доходить, але й досі залишається частина людей, які бояться покладеного перед ними пенька чи покришки, бо у них новий автомобіль. Мене вражає, що наїхати на людину для декого з них не проблема, а наїхати на пеньок страшно, бо можна пошкодити авто. На жаль, це показує наскільки ми поки відстала країна. У Європі основною цінністю є людське життя, а у нас на кожному кроці показують, що наше життя і здоров’я - це ніщо. Вони не цінують ні своє життя, ні своїх дітей, ні тим паче наше з вами.

Під час нашого рейду водій, їдучи трамвайними коліями, ймовірно нас впізнав. Він почав об’їжджати одну людину, яка йшла до нього з пеньком, об’їжджає другу, вдаряє Девіда (колишній військовий медик армії США, громадський активіст, волонтер Девід Пластер, який живе в Україні з 2011 року - ред.). Після того, як Девід впав (внаслідок інциденту Пластер дістав перелом ноги - ред.), водій просто натиснув на педаль газу і втік. Я не розумію, як у присутності свідків, під камери, коли твій номерний знак зафіксований, тікати з місця ДТП. Тепер це чоловік, оскільки почалася кримінальна справа, приходить зі своїм адвокатом на допит до слідчого. Там йому пояснили, що за певного збігу обставин, він може сісти у в’язницю.На відео ще й видно, що він їхав з дитиною. Тобто він, спізнюючись, показує своїй дитині, що от так можна збивати людей. Таких потрібно карати, і ми вимушені це робити.

Як ви ставитесь до “євроблях”, які спровокували хвилю нових порушень, та як можна вплинути на це явище?

Влада може це врегулювати, прийнявши закон, яким заборонити ввозити в Україну авто з іноземною реєстрацією старших за, наприклад, 7 чи 10 років від моменту оформлення. У Європі автомобіль, якому 20 років, не відповідає екологічним нормам і там це сміття, але там він не отруюватиме повітря, оскільки його власника оштрафують на чималу суму. Однак, як виявилось, їх дешевше “сплавити” нам ніж утилізувати. Це показує, що яка ми країна третього світу. Авто, якому 7 років коштуватиме дорожче, але їх купуватимуть люди, які розумітимуть чому. Водночас треба знизити тарифи на розмитнення. Таким чином влада і подбає про екологію і зменшить тарифи.

Костянтин Андріюк (фото: Парламент.UA)

Ситуація з “євробляхами” показує також ставлення наших громадян до таких питань, а також загравання влади з електоратом. Коли наводнили “євробляхами” країну, їм дали пільговий період на розмитнення і ті, хто хотів, це зробили. Однак, після ого, як цей період минув, люди побачили, що влада продовжує з ними загравати і нічого не відбувається, знову почали ввозити. Їх знову стає більше, бо влада не виконує свої обіцянки.

Чи були якісь ситуації, які закарбувались найбільше за час проєкту?

Ситуацій було дуже багато. Наприклад, запам’яталось, як тоді ще кандидатка у президенти Ольга Богомолець висаджується із авто перед Ocean Plaza другим рядом, навіть не у смузі транспорту, що також є порушенням. Хоча водій міг заїхати на паркінг торгового центру. Такими діями політики дають сигнал виборцям. Вони звикли жити тими радянськими традиціями “де мені треба” чи “де мені зручно”.

Також запам’ятався генерал СБУ, про якого робила розслідування команда Bihus.info, але його самого вони так і не зняли. Ми його відзняли, правда не знали, що це він. Також Ocean Plaza. У голові не вкладається, що людина на такій дорогій машині, з такими статками, маєтками та прислугою, не може заїхати на паркінг, де ціна 20 грн за 3 години. Йому це просто “в западло”. Вийшовши з авто вони побачили наші наліпки на припаркованих машинах, а коли ми підійшли він та його дружина поводились некоректно.

Ще ситуація - на Борщагівці водій об’їжджав затор, ми йому зробили зауваження, а він не зважаючи, що нас п’ятеро людей, виліз із авто і почав кричати, матюкатись та лізти битись до оператора. Він замахнувся, вдарив, його задули з газового балончика, після чого людина сіла в автівку і поїхала.

А скільки речей залишається за кадром. Це все наслідки слабких законів та наразі слабкої держави.

Я спілкуюсь також з евакуаторниками та поліцейськими, і вони також кажуть, що це жах.

Костянтин Андріюк (фото: Парламент.UA)

Якби у нас була, наприклад, прописана кримінальна відповідальність за пряму словесну образу поліцейського, а це все фіксується на нагрудні камери, і когось за це засудили, всі б одразу почали себе інакше поводити. У США ніхто не ризикує поліцейському “кривого слова” сказати. У нас люблять казати, що от в Америці поліція не бере хабарів. Їм їх не дають, бо громадян привчили, що за це можуть і застрілити на місці. У всьому світі розуміють, що з американськими поліцейськими краще не жартувати. А у нас всі хочуть мати крутих копів, які б знали закони і виконували свою роботу за 14,5 тис. грн у Києві.

Часто після ваших рейдів на локаціях з’являються антипаркувальні стовпчики чи делініатори. Чому для того, щоб такі елементарні речі з’являлись на вулицях міста, туди має приїхати “ЗупиниЛося”? 

Вочевидь, у цьому одна з місій нашого проєкту. На жаль, чималій кількості людей, які за це відповідальні, простіше робити відписки громадянам, ніж виконувати свою роботу. Тільки коли з’являється громадський осуд, резонанс, кожен чиновник розуміє, що він змушений на це реагувати, інакше це позначиться на їхній кар’єрі. Крім того, у нас дуже несвідомі люди, які в міру якихось обставин не хочуть на це звертати увагу і робити зауваження. Я вже зрозумів, що можна писати сотні листів і отримувати відписки, а коли починається громадський осуд, а ми це правильно подаємо - це допомагає. Громадська організація Девіда після наших рейдів збирає матеріали, скарги і надсилає у відповідні департаменти КМДА. Бо одна справа про це просто говорити, а інша це надсилати запити, отримувати відповіді, які документально підтверджені і це можна показати і змусити чиновників реагувати. Заглибившись у ці процеси, я зрозумів наскільки важко боротися проти цієї системи.

Крім того, я побачив дуже багато “хейту” від людей. Тобто коли ти заявив, що ти робиш, що ти активіст, тобі відразу кажуть зробити те чи інше - “ти ж активіст”. Часто ми щось робимо, а нам кажуть, що ми щось десь не доробили і що ми все одно винні. Тобто люди готові знівелювати досягнення побачивши якусь дрібничку.

Я давно для себе зрозумів, що ми можемо робити корисні речі. Якщо ми, умовно, зробимо 70% корисного і порівняємо це з нулем, то краще виберу те що зроблено.

Костянтин Андріюк (фото: Парламент.UA)

У нас було 4 суди по наїздах на пішоходів. Усі ми виграли. Зараз п’ята справа, по ситуації з Девідом, інша, оскільки попередні були адміністративними, а ця вже кримінальна.

Чи ви побачили якісь зміни у суспільстві за час існування проєкту?

Зміни колосальні. Дечого я навіть не очікував. Наша ідея була, щоб водії дивились на інших водіїв і бачили себе, так би мовити, з боку і розуміли як це виглядає і не хотіли б опинитись на їхньому місці. Водночас нам пишуть люди, що взяли на озброєння те що побачили у наших випусках, дехто вчить ПДР за нашими відео. Після випуску, де я шукав паркінги, багато людей написали, що вони дізнались де можна нормально запаркуватись у центрі. На жаль, люди часто просто не хочуть нічого шукати і у цьому їм потурає влада, яка не інформує населення. Всі ініціативи, які виникають у поліції чи ще у когось, просто гаснуть.

Водночас було дуже приємно, що після ситуації з Девідом, під наступним випуском багато людей цікавились як він, питали чи знайшли винуватця.

Також дуже багато людей пишуть, що хотіли б прийти на рейд, однак вже є досвід, що більшість з них хочуть просто попіаритись на готовому майданчику і нічого при цьому не робити. Ми чимало читаємо погроз в наш бік від “диванних Рембо”, але це все обмежується хіба середнім пальцем через вікно автомобіля. З іншого боку, є люди, які пишуть, що за порушення треба “різати шини”, але на пропозицію прийти та клеїти разом із нами наліпки, відразу знаходять безліч виправдань, щоб цього не робити.

У вас були спільні рейди підлітками з проєкту “Діло пішохода” чи “СтопХам.UA”. Як у вас стосунки з колегами? 

Уточню, ми не домовлялися з ними про рейди. Про “Діло пішохода” ми знали звичайно, оскільки вони стали маленькими національними героями. Так склалось, що ми хотіли провести рейд на Почайній, але там не було затору, тож ми змінили локацію і зустріли їх. Ми познайомились і продовжили рейд разом. Скажу загалом, що справа правильна, хлопці молодці, але є серйозні ризики через те, що вони неповнолітні. Якщо лізуть битись до дорослих людей, то в автохамів може з’явитись ще більша спокуса проявляти агресію до дітей. Хоча їм висловила підтримку Національна поліція і подякувала за громадянську позицію, я вважаю, що вони можуть продовжувати свою діяльність, але за підтримки батьків, щоб вони могли втрутитись у разі необхідності. Загалом, у їхній діяльності є великий позитив, бо багато людей, дивлячись на цих дітей, пишуть, що вірять, що в України є майбутнє.

З власником “СтопХам.UA” ми особисто знайомі. Наразі їхній проєкт трохи зачах. Насправді у нас різні напрямки, оскільки у них тільки їзда тротуаром. Це правильно, бо на тротуарі нічого не потрібно порушнику пояснювати, але вони тому й рідше виходили, бо не щодня у Києві гасають тротуарами.

Костянтин Андріюк (фото: Парламент.UA)

Нас часом, ті хто зовсім не розуміється, порівнюють із російським “СтопХамом” і я не маю наміру їх у чомусь переконувати. Однак ми різні. Для прикладу, я не бачив жодного їхнього випуску біля Держдуми, а ми провели 5 випусків під Верховною Радою. Після наших рейдів по всій вулиці Грушевського встановили антипаркувальні стовпчики, перевісили всі знаки.

Чи не думали ви зробити рейди іншими містами України?

Я практично до цього готовий. Єдине що трохи стримує - це багато організаційних моментів, часу і звичайно певні фінанси. Наприклад у деякі міста я не хочу їхати без охорони, бо там можуть бути конфлікти. Мені вони не потрібні, тому що під час конфлікту робота на локації практично зупиняється, приїздить поліція, порушники продовжують порушувати, а поліцейські зайняті нами. Тому у деякі міста необхідна охорона. Також питання житла. Хоча загалом ідея визріла. Ще є один стримувальний момент - щойно ми проведемо рейд в одному обласному центрі, нас завалять проханнями приїхати в інші, але ми будемо це робити, бо є колосальний запит.

Люди часом думають, що ми собі просто ходимо і так записуються відео, але це не так. На кожній локації треба готуватись, перевірити де які знаки і т.д. Тому, до турів в інші міста також потрібно готуватися. Крім того, треба розуміти чи справді масові порушення, а не поодинокі випадки. Тож людей які нас кудись кличуть, я закликаю присилати відразу фото- чи відеоматеріали з чіткими претензіями.

 Я думаю, що ми робитимемо рейди обласними центрами.

Ким фінансується ваш проєкт?

Є умовно три типи фінансування. Це монетизація Youtube, пряма реклама, яку ми даємо у випусках і добровільні пожертви. Якщо це все зібрати, то загалом вистачає на підтримку проєкту. Водночас якби це були надприбутки, то можна було б робити інші речі, наймати людей. Навіть поїздки в інші міста було б простіше. Загалом моє ставлення до цього - це не є бізнес. Треба зробити щось корисне для міста, а ті кошти, які прийдуть є винагородою за вже зроблену працю. Гроші тут не головне. Наприклад, мені пропонують рекламувати букмекерські контори, але я відмовляюсь.

Чи проводили ви статистику, на дорогих чи дешевих авто більше порушують?

Чіткої градації немає, але перекіс скоріше буде у бік саме дешевих авто. Для себе я це пояснюю тим, що люди на дорогих авто, якби вони на них не заробили, все ж мають щось у голові. Інакше вони б не змогли заробити такі статки. І коли вони бачать нашу діяльність, у них з’являється думка, що “дешевше” буде уникнути конфлікту. Однак, знаходяться різні.

У нас є класова нерівність, яку люди помічають. На дорогах часто, коли водії бачать збоку дороге авто, вони вважають, що там, мабуть, дуже серйозна людина і її варто пропустити, а ті, своєю чергою, бачать таке ставлення і стають ще нахабнішими.

Щоб ви порадили людям, які також хочуть якось впливати на ситуацію на дорогах?

Перше - об’єднуватись, організовуйтесь. Друге - діяти покроково і вивчати букву закону. Ви маєте розуміти як це працює і хто за що відповідальний. Третє - якщо порушники ніяк не розуміють, можна починати клеїти наліпки.