Голова Київського райсуду Одеси Сергій Чванкін незаконно "монополізував" автоматичну систему розподілу справ -ЗМІ

Експрокурора Сергія Чванкіна з суттєвими порушеннями призначили головою Київського райсуду Одеси у 2011 році і з того часу він фактично "монополізував" автоматичну систему розподілу справ.

Про це редакції видання 368.media анонімно повідомили судді та слідчі правоохоронних органів.

Хто такий Сергій Чванкін

Сергій Чванкін є випускником Одеської національної юридичної академії (ОНЮА) 2002 року, що не завадило йому вже у 2011 році очолити Київський райсуд. До 2008 року Чванкін працював в прокуратурі Київського району Одеси, а надалі був призначений суддею Суворовського райсуду, де будь-якою видатною діяльністю не відзначився.  Стрімкий ріст забезпечили тодішній нардеп Сергій Ківалов, а також відомий забудовник Аднан Ківан.

Разом з тим, указом президента Віктора Януковича Чванкіна за невідомі заслуги переведено до Київського райсуду, а вже 19 квітня 2011 року Вища рада юстиції рішенням (під головуванням  Володимира Колесниченка, близького товариша Сергія Ківалова) прийняла рішення № 6  про його призначення  головою. В.о. секретаря секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад в той період був кум Ківалова Володимир Завальнюк.

Згідно з чинною тоді редакцією ст. 20 закону "Про судоустрій і статус суддів" головою місцевого суду міг бути призначений лише суддя цього суду, і лише за поданням відповідної ради суддів. Вказане подання відсутнє в матеріалах особової справи Чванкіна.

Монополія в суді

За даними джерел 368.media, з перших кроків перебування на посаді Чванкін розпочав незаконне втручання у автоматизовану систему документообігу суду.

Чванкін, за змовою з керівником апарату суду, заборонив введення цивільних та адміністративних справ до автоматизованої системи в день їх надходженні до суду. При надходженні до суду позовів працівник суду ставив на них відмітку (реєстраційний штамп) про дату їх надходження. Така сама відмітка проставлялася працівником суду і на копії позовної заяви особи, яка здавала її безпосередньо до суду. В кінці робочого дня всі позовні заяви, що надійшли до суду, по визначеним Чванкіним категоріям справ,  передавались йому "на доповідь". Через 4-15 днів позови повертались до канцелярії суду з відповідними вказівками голови суду та вводились до автоматизованої системи для "подальшого авторозподілу". Такий час був необхідний Чванкіну для ведення через довірених осіб переговорів з представниками позивачів для розподілу справи на  конкретного суддю за ставкою хабаря від 500 до 1000 доларів або повідомлення за тією ж ставкою відповідачів про надходження, наприклад, клопотань про розкриття банківської таємниці.

Анонімно слідчі заявили редакції 368.media, що для порушення кримінального провадження у зв’язку з несвоєчасним авторозподілом справи без поважних причин достатньо лише одного встановленого випадку. Чисельність таких порушень в суді у період з 2011-2015 років вимірювалось тисячами.

Дана інформація була доведена до відома НАБУ, ВККСУ та інших органів суддею Київського райсуду Сергієм Ревою, але не отримала відповідної оцінки. Чванкін змінив тактику, проте від наміру "ручного" втручання в розподіл справ не відмовився, провівши його рішенням зборів суду, про що буде викладено далі.

Зачистка та приручення

На початку своєї діяльності  Чванкін "організував" скарги та травлю підлеглих суддів, які не погоджувались з його втручанням в розгляд конкретних справ; запровадив здійснення тотального слідкування за суддями через систему відеоспостереження та прослуховування розмов завдяки відеокамерам та мікрофонам, які встановлені у всіх приміщеннях Київського районного суду.

Надалі за допомогою згаданих Ківалова, Колісніченка, Завальнюка, він завів необхідні знайомства у Вищій раді юстиції.  Результатом такого знайомства стало закриття ініційованих ним же дисциплінарних проваджень, за виключенням провадження відносно судді Реви, якого у 2019 році нарешті було звільнено з посади за порушення присяги.

Вказане створило в уявленні суддів імідж Чванкіна як керівника суду, здатного розв'язувати будь-які питання в центральному органі судової системи, у тому числі уникнути відповідальності за очевидно незаконні судові рішення, або звільнити суддю з посади.

Саме у такий спосіб він "приручив" суддів, зробивши їх виконавцями не закону, а своєї волі. Судді, які не були згодні з таким стилем керівництва, перейшли до Апеляційного суду Одеської області.

Свавілля та саботаж

Безмежність свавілля Чванкіна полягала і в тому, що будь-який суддя був позбавлений можливості навіть ознайомитись із протоколами нарад і зборів суддів за період 2011-2013 років,  встановлена постановою Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року (справа №К/800/29868/14). Цим судовим рішенням скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та повністю задоволено позов Реви про визнання протиправною бездіяльність голови райсуду.

Разом з тим, рішення суду касаційної інстанції про зобов’язання Чванкіна надати позивачу можливість ознайомитись із протоколами нарад і зборів та зняти з них ксерокопії було виконано керівником суду лише  24 червня 2016 року, що також свідчить про нехтування та ігнорування Чванкіним виконання рішення суду.

У травні 2017 року Чванкін організував безпрецедентний саботаж розгляду кримінального провадження відносно Долженкова С.О., Альошина О.А., Власенка В.С. та інших (всього 20 осіб), у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК (так звана резонансна справа "2-го травня", коли у м.Одесі відбулись масові заворушення, під час яких загинула велика кількість людей). У порушення п.п.2.2.1,2.3.1 Положення про АСДС розподіл вказаної справи навмисно не був здійснений в день її надходження та реєстрації (22 травня 2017 року), за що відповідальність мали нести керівник апарату суду Федак С.І. та його голова райсуду.

На наступний день (23 травня 2017 року) судді, які спеціалізуються на розгляді кримінальних справ, за вказівкою Чванкіна, раптово захворіли або  пішли у відпустки на підставі його незаконних наказів. Унеможлививши у такій спосіб розподіл справи в суді, голова суду 23 травня 2017 року повернув справу до апеляційного суду, посилаючись на те, що в суді залишився лише один суддя відповідної спеціалізації.

Подання тодішнього голови апеляційного суду Одеської області Григорій Колесніков від 26 травня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності Чванкіна за організацію саботажу; суддів цього ж суду Борщова І.О. та Іванчука В.М. за ухилення від здійснення правосуддя, в якому детально викладені обставини дисциплінарного проступку суддів, з наданням належних та достатніх доказів, було розглянуто ВРП майже через два роки із закриттям провадження з надуманих підстав.

Розширення впливу

За часів президента Петра Порошенка був  підготовлений проєкт указу про об’єднання Київського суду та Приморського. Цей план не був реалізований, проте наміри щодо укрупнення  за рахунок об’єднання з іншим райсудом Чванкін не залишає  і при чинній владі.

Є певні сподівання, що робочі групи комітетів Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, та з питань правоохоронної діяльності, які працюють над зміною місцевих судів, до керівництва яких настирливо шукає підхід Чванкін, усупереч сталого підходу до оптимізації інших міст-мільйонників України, не знайдуть штучних підстав для укрупнення суду.

Складно повірити, але у Київському райсуді за часів Чванкіна стався штучний підпал архіву суду, внаслідок чого знищена значна кількість справ. При цьому керівник апарату Федак отримав звання "Заслужений юрист України" (єдиний керівнику апарату місцевого суду за часів існування незалежної України).

Крім того, у грудні 2020 року Рада суддів України прийняла приголомшливе рішення №70, згідно з яким нагородила Почесною грамотою Ради суддів України юридичну особу – Київський районний суд Одеси (чи варто згадувати ще і ще раз – єдиний випадок в Україні), що абсолютно логічним наслідком засідання окремих членів РСУ в "Садах Перемоги в  Одесі та регулярного відвідування міста за пропозицією Чванкіна.

Читайте також

На Закарпатті затримали п`яним за кермом місцевого суддю Сергія Савицького

Кандидатку на посаду судді Конституційного Суду України Тетяну Шинкар викрили на плагіаті