Жоден з керівників ОП та суддів КС добровільно не подали декларації про доходи - Ситник

На тлі призупинення обов’язкового електронного декларування через повномасштабну війну РФ проти України наразі жоден з представників керівництва офісу президента добровільно не подав свої відомості до державного реєстру декларацій.

Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник у інтерв’ю "Є питання".

"Дві декларації подано (від ОП – ред.), але це декларації, пов’язані зі звільненням. Тобто, керівники офісу на сьогодні декларацій не подавали", – заявив він, відповідаючи на запитання.

За словами Ситника, аналогічною є ситуація і з декларуванням суддів Конституційного суду. З них теж ніхто не захотів добровільно подати свої дані.

Невисока статистика декларування також серед народних депутатів України, міністрів та очільників ОВА/ОДА.

"З депутатів тільки 28 подали щорічні декларації. Якщо ми говоримо про керівників військових адміністрацій чи державних обласних адміністрацій, то з 30 таких посадовців чинних лише п’ять подали свої декларації. А ми знаємо прекрасно, який обсяг коштів освоюється кожен день, у тому числі й благодійних. Це було б дуже ефективно, мати ці декларації і в ході фінансового контролю перевіряти доброчесність використання цих коштів … Якщо ми говоримо про членів уряду, то лише один міністр – міністр освіти – подав декларацію", – розповів заступник голови НАЗК.

При цьому Ситник вказав на більш високі показники подання декларацій серед чиновників нижчого рівня. За його словами, серед усіх декларантів уже близько 60% добровільно внесли свої дані.

"Тобто, чиновники більш низького рівня не вбачають ніяких проблем, ніяких ризиків у тому, щоб подати цю декларацію. Ризики і проблеми бачать тільки ті, чиї посади пов'язані з більшими корупційними ризиками. Ми говоримо про тих людей, які займають високі посади і чомусь постійно намагаються видумати якісь аргументи щодо невідновлення декларування", – зазначив Ситник.

Він додав, що багато депутатів і інших високопоставлених осіб розраховують на неможливість проконтролювати їхні доходи й витрати, поки не буде відновлено обов'язкове електронне декларування. Однак це не так, оскільки НАЗК також має інший інструмент, що продовжує ефективно використовувати, – моніторинг способу життя.

"Якщо ми знаходимо різницю між видатками і доходами, і ця різниця не пояснюється законними джерелами, то ми складаємо обґрунтований висновок. Один з останніх таких висновків стосувався народного депутата від "Слуги народу" Павла Халімона (йдеться про можливе незаконне збагачення на 10 млн грн – ред.). Зараз уже зареєстроване кримінальне провадження генеральним прокурором за цим фактом", – уточнив Артем Ситник.

Нагадаємо, НАБУ і САП проводять розслідування стосовно придбання елітної нерухомості народним депутатом Павлом Халімоном.

Вже колишній заступник керівника голови парламентської фракції "Слуга народу" Павло Халімон опинився у центрі скандалу, придбавши будинок на Печерських пагорбах у центрі столиці. При цьому коштував будинок суттєво нижче його ринкової вартості.

Великий будинок із земельною ділянкою в центрі Києва офіційно було оформлено на іншу особу, проте журналістам вдалося з'ясувати, що Халімон постійно проживає в цьому маєтку.

В червні 2022 року власницею будинку стала Анастасія Котеленець. Відповідно до договору купівлі-продажу, будинок разом із земельною ділянкою площею в 10 соток коштував 10 млн 300 тис. грн, із яких вартість будинку становила 6,5 млн грн, а ділянки – 3,8 млн грн. Продавцем виступив архієрей Православної церкви України Олександр Драбинко.

Проте, як виявилось,  це далеко не єдине майно Котеленець. Так, у 2021 році вона придбала 45 земельних ділянок у Чернігівській області загальною площею близько 80 гектарів Ціна купівлі виявилась не мала: наприклад, за одну ділянку площею 2 гектари Анастасія сплатила 29,8 тис. грн, за іншу аналогічної площі – 30 тис. грн. Цікаво, що жодних офіційних даних  про те, ким працює Котеленець немає, відомо лише що вона закінчила навчання у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП).

Читайте також

Боротьба з корупцією не на часі? Як війна вплинула на щорічне декларування посадовцями