Смерть "Мінську": коли та чому можуть посилитись обстріли на Донбасі

Що зміниться для України після зустрічей Зеленського з Меркель та Байденом
Ексклюзив
Смерть "Мінську": коли та чому можуть посилитись обстріли на Донбасі
Війна на Донбасі (фото з відкритих джерел)
6 Вересня 2021, 12:54
читать на русском

За останні два тижні президент України Володимир Зеленський встиг зустрітися з федеральною канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом США Джо Байденом. На обох зустрічах обговорювали Нормандський формат, "Північний потік-2", Кримську платформу та врегулювання війни на Донбасі. І, попри заяви Офісу Президента про стратегічне значення цих зустрічей, особливих змін після них на горизонті не видніється.

Парламент.UA розповідає чи варто очікувати посилення обстрілів на Донбасі, чому мінські домовленості - вмерли та що зміниться після зустрічей Зеленського з Байденом та Меркель.

Що зміниться після перемовин Зеленського з Джо Байденом та Ангелою Меркель

Пріоритетною темою зустрічі Зеленського з Меркель було врегулювання конфлікту на Донбасі. Канцлерка підтримала позицію українського президента щодо відмови вести прямі переговори з ватажками так званих ЛНР та ДНР. Ба більше, вона заявила, що хотіла б провести ще одну зустріч на рівні лідерів Німеччини, Франції, України та Росії, але лише за умови, якщо вдасться створити "гарний порядок денний". Що саме мала на увазі Меркель під цими словами — невідомо.

Також вони обговорювали "Північний потік-2", який уже з 2022 року може запрацювати на повну силу, тим самим скоротивши транзит газу через Україну на 40-80%. Президент Зеленський наголосив на тому, що "Північний потік" є зброєю, яка загрожує не лише Україні, а і усій Європі. За традицією, Меркель висловила занепокоєння, втім пообіцяла дати більше гарантій того, що чинний транзитний договір між Україною та Росією буде продовжено, як мінімум, до 2024 року, а також не виключила введення нових санкцій проти РФ. І вірогідність того, що вона таки дотримається свого слова є, адже незабаром стікає її термін перебування на посаді канцлерки. І краще закінчити політичну кар'єру як людина, яка змогла трішки збити пиху з Росії, ніж людиною, яка "прокидала" Україну.

Володимир Зеленський та Джо Байден (Фото: Офіс президента)

США ж своєю чергою під час зустрічі президентів пообіцяли також ввести санкції проти Росії у випадку запуску "Північного потоку-2". Щодо інших тем зустрічі, то усе, що ми отримали від США — підтримку. Підтримку щодо прагнень України відновити свою територіальну цілісність, підтримку євроатлантичних прагнень та підтримку у звільненні полонених.

Зеленський також заявив, що запропонував Байдену, аби США долучилися до врегулювання конфлікту на Донбасі, але, судячи з усього, жодної відповіді не отримав. Крім того, Америка виділила Україні безпекову допомогу на 60 млн доларів, 45 млн — гуманітарної допомоги, та майже 500 млн — на реформи.

На думку політолога Миколи Спірідонова, ці зустрічі хоч і не принесли особливих результатів, провальними все ж таки не були, адже Зеленський отримав певну зовнішню легітимізацію.

Загалом цей результат досягнутий: ні німці, ні американці не показують йому "червону картку", на відміну від Лукашенка, наприклад, Зеленського сприймають як одного з кандидатів на наступних виборах. З іншого боку, жодних зрозумілих результатів продемонстровано не було. Сполучені Штати Америки перед самим візитом вирішили додатково надати Україні ще 60 мільйонів доларів, але ця сума, у порівнянні з поточними витратами, скромна. Я навіть не певен, що вона набагато перевищує бюджет самої поїздки делегації до США, - пояснив Спірідонов для Парламент.UA.

Він також додав, що американський кредит на придбання їхніх же товарів — спірне досягнення, але позиції Зеленського всередині країни візит до США не послабив, хоча цього й очікували його політичні опоненти.

Що буде з Мінськими угодами

Щодо Мінських угод, то тут навряд відбудуться якісь зміни, при чому незалежно від зустрічей, адже вони минули і скоріше заводять у глухий кут питання закінчення війни на Донбасі, ніж допомагають його розв'язати. Навіть фізична відсутність голови української делегації у Тристоронній контактній групі Леоніда Кравчука, який досі перебуває у лікарні, жодним чином не вплине на хід подій.

Єдине, про що можна стверджувати точно, на думку речника ТКГ у Мінську Олексія Арестовича — російський довготривалий план нав'язати нам Мінські угоди в їхньому трактуванні провалився.

Олексій Арестович

Олексій Арестович. Фото: УНІАН

Є різні формати підтримки Нормандського формату чи його зміни. Це складний процес, хоча б з тієї точки зору, що Росія має погодитись на це. Різноманітні механізми створення тиску на РФ будуть удосконалюватися, - зазначив  Арестович в коментарі Парламент.UA.

Проте, як саме удосконалюватись, хто і як тиснутиме на Росію Арестович не уточнив.

До речі, у спільній заяві президентів після зустрічі Байдена та Зеленського у Вашингтоні 1 вересня про Мінські домовленості не згадують взагалі. Є згадки про Кримську платформу як про інструмент вирішення кримської кризи, а про Мінськ — ні слова. Дипломатичною мовою це означає, що США будуть підтримувати Україну в удосконаленні цих домовленостей.

Меркель же була по-німецьки лаконічною — проблеми Мінських угод "мають структурний характер". Простими словами, скоріш за все, ні Німеччина, ні тим паче США не мають уявлення, як з ними далі бути. І якщо Штатам простіше — вони не беруть участі у врегулюванні конфлікту на Донбасі, то Німеччина, яка є безпосередньо однією зі сторін, рано чи пізно має таки сформулювати якусь позицію з цього приводу. Та дуже вірогідно, що це уже буде головним болем не Меркель.

Чи варто очікувати осіннього "загострення" на Донбасі

Наприкінці серпня Росія активізувалася на Донбасі, про що свідчить обстріл мирної Авдіївки. Найімовірніше це робилось спеціально перед зустріччю Зеленського з Байденом, аби зірвати переговорний процес.

Водночас ймовірність того, що обстріли з боку Росії на цьому не закінчаться, достатньо висока, адже в РФ незабаром вибори до Держдуми. Голосуватимуть на цих виборах і жителі тимчасово окупованих територій, які мають російські паспорти. В принципі у цьому і була суть видачі цих паспортів останні роки.

Обстріли з надією на відповідь від України лише посиляться, адже тоді буде легше маніпулювати виборцями, мовляв дивіться, що Україна робить, ідіть на вибори до Держдуми, голосуйте за "Єдину Росію" і усе зміниться.

Думки про те, що через вибори може початись загострення, притримується і політолог Петро Олещук.

Я думаю, вони ще неодноразово будуть використовувати загострення як засіб відповідного тиску. В контексті виборів це цілком може бути метою мобілізації електорату. Військовий тиск — це, в принципі, основний метод ведення переговорів з боку Росії, - зазначив Олещук для Парламент.UA.

Підбиваючи підсумки зустрічей Зеленського з Меркель і Байденом можна впевнено сказати, що Зеленський легітимізувався, а обстріли на Донбасі залежать взагалі виключно від волі Путіна. "Північний потік-2" як був, так і лишається болючим питанням, а мінський процес давно зайшов у глухий кут. Ну, і, звісно, усі дуже "глибоко занепокоєні" Україною.

1