Байден Джо

Джозеф Робінетт Байден-молодший - 46 глава Білого дому, затятий противник політики Трампа і фігурант політичних скандалів в Україні.

Місце народження

Джо Байден народився 20 листопада 1942 року в Скрантон, (штат Пенсільванія, США) в багатодітній католицькій родині. У 1952 р переїхав з батьками в штат Делавер. Має британське та ірландське коріння.

Освіта

Після закінчення школи Святої Олени в Вілмінгтоні і підготовчої школи "Академія Арчмер" у Клеймонті вступив до Делаверського університету, де в 1965 році, отримав ступінь бакалавра з історії та політології. У 1968 році Байден закінчив юридичну школу Сіракузького університету в штаті Нью-Йорк зі ступенем доктора права.

Родина

Перша дружина Байдена Нелія Хантер разом з їх дочкою Наомі загинула в автокатастрофі в 1972 році. Від першого шлюбу у нього залишилися двоє синів: Джозеф, генеральний прокурор штату Делавер та Хантер, співвласник компанії Burisma Holdings Limited, що видобуває нафту і газ в Україні.

У 1977 році Байден одружився із Джил Трейсі Джейкобс. У 1981 році у них народилася дочка Ешлі Блейзер.

Фото: Джо і Нелія Байден з синами Бо і Хантером

Кар'єра

• У 1968 році Байден брав участь в кампанії підтримки кандидата від республіканців на пост губернатора штату Делавер. Однак особиста неприязнь до президента-республіканця Річарда Ніксона вплинула на вибір особистого політичного курсу.
• У 1969 році Байден заснував приватну юридичну фірму і вступив у Демократичну партію.
• У 1972 році Джо Байдена вперше обрали до Сенату США від штату Делавер внаслідок несподіваної перемоги над чинним сенатором і колишнім губернатором штату Калеб Боггсом. На момент обрання йому було 29 років, а мінімального для сенаторів 30-річного віку він досяг незадовго до інавгурації.
• У 1987-1995 рр. - обіймав пост глави судового комітету в Сенаті. Він сприяв прийняттю ряду законів, спрямованих на боротьбу з сімейним насильством.
• Тричі (у 2001-2003 і в 2007-2009 роках) ставав головою сенатського комітету з міжнародних відносин.
• 4 листопада 2008 року обраний віце-президентом США разом з президентом Бараком Обамою.
• 15 січня 2009 року Байден пішов у відставку з Сенату.
• 6 листопада 2012 року тандем Обама-Байден переобрався на другий термін.
• Після обрання в 2017 році Дональда Трампа на пост президента, викладає студентам міжнародну дипломатію в Університеті Пенсільванії.
• У тому ж 2017 року, Джо Байден очолив дипломатичний центр "Penn Biden Center for Diplomacy and Global Engagement", що спеціалізується на зовнішній політиці і національній безпеці.
• 20 січня 2021 року посів пост президента США після перемоги на виборах в листопаді 2020 року.

За свою кар'єру Джо Байден був і наймолодшим сенатором і найстаршим за віком президентом США за всю історію країни. На момент інавгурації йому було 78 років. Отримав безліч державних американських і іноземних нагород, в тому числі "Президентську Медаль Свободи з відзнакою" (вища державна нагорода США для цивільних осіб) і "Орден Свободи" за особливі заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України.

Вибори 2020

Байден відомий як лобіст більшості воїн проведених США на догоду національних інтересів країни, при цьому він часто міняв риторику для досягнення політичних цілей "демократів".

Так, напередодні виборів 2020 року, Джо Байден виступив за негайне виведення американських військ з Афганістану і пообіцяв почати переговори з талібами відразу після вступу на посаду глави держави. Хоча, перебуваючи на посаді віце-президента, неодноразово висловлювався за продовження афганської кампанії. Очевидно, що подібний відступ був викликаний надмірною мілітаризацією Дональда Трампа протягом його президентства і передвиборною кампанією республіканців в 2020 році. В ході передвиборчої гонки, Байден заявив про необхідність присутності американських військових в інших "гарячих точках" хоча б на рівні сил спеціального призначення. Так само він вважає за необхідне зберігати присутність сил НАТО для протистояння Росії в Східній Європі.

Значний вплив на формування нової політичної доктрини демократів у виборах набув рух "Black Lives Matter". В кінці травня 2020 року, після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда від рук білого поліцейського Дерека Шовін, почалися масові протести. У боротьбі з соціальною несправедливістю по відношенню до чорношкірих, рух BLM об'єднало ряд соціальних груп і політичних активістів. Попри те, що протестні акції носили не зовсім мирний характер, Джо Байден висловив свою підтримку протестувальникам і пообіцяв акцентувати увагу соціальної політики США на проблемах афроамериканців, лгбт-спільноти, мігрантів і жінок.

Дональд Трамп, будучи традиціоналістом-республіканцем, намагався обходити гострі кути гендерної війни, проведена ним міграційна політика зводилася до будівництва стіни на кордоні з Мексикою, а сексистський гумор так само не додавав йому популярності в протестуючій Америці. І тут позиція протиставлення республіканцям непогано зіграла, Байден отримав підтримку навіть у штатах, що традиційно голосували за республіканців.

Внутрішня політика

Передвиборчі обіцянки Джо Байдена не були порожніми. За перші два дні на посаді президента Байден підписав 17 указів і більшість з них була спрямована на вирішення соціальних проблем. Так само Байден скасував ряд указів колишнього глави Білого Дому, Дональда Трампа. Новий президент США зупинив вихід з ВООЗ і Паризької угоди по клімату. Скасував будівництво стіни на кордоні з Мексикою і дозволив громадянам з ряду мусульманських і африканських країн в'їзд в США, при цьому ввів поправки в міграційне законодавство, спрямовані на спрощення отримання в США політичного притулку. Так само, в рамках боротьби з пандемією COVID-19, Байден зобов'язав американців носити медичні маски в держустановах і при перетині штатів. Запустив антикоронавірусну ініціативу "100 днів в масці" і створив посаду координатора з питань протидії COVID-19 та відповідального за виробництво вакцин.

Основні напрямки президентства Байден сформулював у зверненні до Конгресу 28 квітня. Акцент був зроблений на ролі федеральної влади в стимулюванні економіки США, в наданні економічної допомоги громадянам в період карантину, на боротьбі з расизмом і зміною клімату, модернізації інфраструктури і підвищенні конкурентоспроможності країни.

Зовнішня політика

З початком президентства Байдена міжнародні відносини з багатьма країнами і США зазнали змін в порівнянні з попередником. Зокрема Байден відновив ядерну угоду з Іраном, яку розірвав в односторонньому порядку Трамп. Байден визнав геноцидом масові вбивства етнічних вірмен в Османській імперії на початку XX століття, чим трохи зіпсував відносини з Туреччиною в рамках партнерства в форматі НАТО.

Передвиборчі обіцянки, що стосуються виведення американських військ з Афганістану так само не змусили чекати довгої реалізації: президент Джо Байден оголосив про остаточне виведення американських військ з Афганістану до 11 вересня 2020 року, до чергової річниці терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні. У відповідь на рішення про виведення американських військ "Талібан" погодився брати участь в прямих мирних переговорах з урядом Афганістану, які проходять з вересня 2020 року в Катарі. У лютому 2021 року, між США і талібами було підписано угоду про початок врегулювання збройного конфлікту в Афганістані, який вважається історичним. Але попри успіх угоди з тих пір в Афганістані різко побільшало збройних нападів, включно із нападами на мирне населення. Ісламісти, чий вплив у регіоні останнім часом сильно зріс, вже заявили, що не мають наміру брати участь в саміті з мирного врегулювання в Афганістані до тих пір, поки всі іноземні війська не покинуть країну. Втім, судити про те, чи закінчиться вивід іноземного контингенту з Афганістану новим спалахом насильства в країні ще рано. Експерти сподіваються, що ісламістське угруповання "Талібан" все ж змінить своє рішення.

Декларуючи на міжнародній арені пріоритет захисту прав людини в світі, Байден критикує національну політику Китаю і вводить санкції проти М'янми у відповідь на причетність вищих державних чинів країни до вбивства журналіста Джамаля Хашогджі.

Україна і Росія

У 2009 році, вже будучи віце-президентом США, Джозеф Байден відвідав з робочим візитом Україну. В ході переговорів з президентом Ющенком була досягнута домовленість про створення американо-української комісії зі стратегічного партнерства. Також обговорювалася і можливість вступу України в Північноатлантичний альянс. Однак у квітні 2010 року президент України Віктор Янукович підписав укази, якими ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, а зняття з порядку денного питання про вступ в НАТО було закріплено на рівні державного закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". При цьому США визнали відмову України від вступу в НАТО тимчасовим рішенням і проявили готовність підтримати зміну позиції України.

Як вже відомо, зміна позиції України, як і зміна політичного курсу країни не змусили себе довго чекати. 21 квітня 2014 року Байден знову прилетів до Києва, щоб висловити підтримку Вашингтона нової Української влади після подій Революції Переваги, а 7 червня 2014 очолив делегацію США на інавгурації новообраного президента України Петра Порошенка.

В цілому Джо Байден неодноразово висловлював підтримку, Україні як у вирішенні внутрішніх проблем, пов'язаних з корупцією і ситуацією на Донбасі, так і в протистоянні Росії.

Партнерство України і США з приходом Байдена до Білого Дому розширилося за багатьма напрямками, включно із боротьбою з коронавірусом і фінансовою допомогою від США та їх партнерів. Також на новий рівень вийшли переговори про вступ України в НАТО. Основною умовою для вступу України до Північноатлантичного альянсу Джозеф Байден назвав перемогу над корупцією в українському держапараті, що в нинішніх реаліях видається завданням нерозв'язним для України. Однак президент США запевнив, що зробить все можливе, щоб допомогти Україні в протистоянні прямій російській агресії. За словами Байдена, в розмові з російським президентом Володимиром Путіним в Женеві він неодноразово підкреслив, що Вашингтон підтримує своїх союзників, до яких Байден зараховує і Україну.

Щодо Росії Джо Байден продовжив застосовувати список політичних санкцій в контексті порушення прав людини в Російській Федерації. Черговий пакет санкцій Росія отримала після невдалої спроби отруєння Олексія Навального, а після укладення опозиціонера в колонію за сфабрикованим Кремлем справі Байден відкрито загрожує "страшними наслідками для містера Путіна".

Адміністрація Вашингтона гостро засуджувала переміщення російських військ на кордоні з Україною і в протидію російській агресії посилила військовий контингент в країнах Східної Європи в рамках партнерства НАТО.

Скандали

Восени 2019 року в переддень виборів в США розгорівся політичний скандал навколо розмови президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. В ході розмови Трамп тиснув на Зеленського, щоб той почав розслідування щодо Байдена і його сина. Розслідування повинно було торкнутися ролі Байдена в звільненні генерального прокурора України Віктора Шокіна, який розслідував діяльність компанії Burisma і діяльності Хантера Байдена. Дональд Трамп неодноразово закликав з'ясувати, яким чином молодший Байден отримав високу посаду в Burisma із заробітною платою в $50000 в місяць, не маючи при цьому ніякого досвіду в управлінні компаніями.

У свою чергу Джо Байден звинуватив Дональда Трампа в тиску на Володимира Зеленського для отримання компромату на його сина, який входив до складу правління холдингу Burisma, з метою використання отриманої інформації в передвиборній гонці.

Burisma - одна з найбільших приватних газодобувних компаній в Україні. Власник компанії Микола Злочевський, екс-міністр екології часів президентства Віктора Януковича. Ліцензії на розробку газових родовищ Злочевський, погоджував на рівні міністерства, яке він сам і очолював. У січні 2015 року Генеральна прокуратура під керівництвом Віталія Яреми оголосила Миколу Злочевського в розшук за підозрою в ухилянні від податків, відмиванні грошей і розкраданні державних ресурсів.