"Білоруські плівки" у справі Шеремета: як нова інформація вплине на розслідування

Тепер правоохоронці спробують "зліпити" аудіозаписи із підозрюваними Антоненком, Кузьменко та Дугарь
Ексклюзив
"Білоруські плівки" у справі Шеремета: як нова інформація вплине на розслідування
Фото: УНІАН

У період новорічних свят український медіапростір сколихнула нова інформація у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Так, 4 січня видання "Беларускі Народны Трыбунал" оприлюднило аудіозаписи від 11 квітня 2012 року з кабінету голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева. Матеріали свідчать, що КДБ Білорусі вело підготовку операції по усуненню своїх політичних опонентів на території інших держав. До “списку” жертв зокрема потрапив і Шеремет, який на той час жив та працював у Росії.

Вбивство Павла Шеремета

Фото: УНІАН

Про що йдеться на аудіозаписах

Аудіо та документи журналістам передав колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі "Алмаз" старший лейтенант Ігор Макар.

Аудіозапис висвітлює нараду, присвячену початку діяльності секретного 7-го відділу антитерористичного підрозділу КДБ РБ "Альфа". Як повідомляють журналісти, підрозділ створили у 2012 році для вирішення "брудних" завдань, в тому числі по терору та усунення політичних конкурентів.

Із запису випливає, що білоруський президент Олександр Лукашенко наказав КДБ організовувати політичні вбивства і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів США.

На запису наради чутно як учасники обговорюють різноманітні способи вбивств: отрути, вибухівку та навмисне пошкодження автомобіля, а також майбутніх жертв, що перебувають за межами Республіки Білорусь. Поміж інших на записі озвучено і спосіб вбивства Шеремета.

Опубліковано також і розшифровки аудіозапису та документи, що свідчать про стеження спецслужб за Павлом Шереметом.

Кого поліція звинуватила у вбивстві Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві. О 7:45 на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка підірвався автомобіль із журналістом. На місці вибуху знайшли частини з протипіхотної міни МОН-50. Як з’ясували слідчі, вибухівку встановили під днище авто вночі, а вранці активували дистанційно.

Через майже 3,5 роки 12 грудня 2019-го року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (досьє) заявив, що правоохоронці затримали фігурантів справи вбивства Шеремета. Тоді влаштували гучну пресконференцію за участі не тільки голови МВС, а й президента Володимира Зеленського (досьє) і тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки.

Читайте також матеріал Парламент.UA: Зеленський, Аваков? Хто відповість, якщо підозрювані у вбивстві Шеремета невинні

На лаві підсудних опинились троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster, лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо “Ліса” та військовий медик Яна Дугарь.

Обвинувачені у справі Шеремета Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко і Яна Дугарь

Слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями та культивуючи велич арійської раси”, організував убивство журналіста. Він немовби залучив до злочину Кузьменко, Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями.

Слідчі стверджують, що Дугарь проводила розвідку напередодні злочину, а Антоненко супроводжував Кузьменко, яка закладала вибухівку під авто.

Тоді основним мотивом вбивства Шеремета слідство назвало “дестабілізацію ситуації в Україні”.

Однак пізніше 21 травня 2020-го року затриманим змінили підозри. Тепер організаторами слідство називає невстановлених осіб. Антоненко та Кузьменко тепер проходять у статусі виконавців злочину, а Дугарь — пособниці.

Як відреагували у поліції на аудіозаписи

У Національній поліції України заявили, що ще у грудні минулого року отримали інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета.

На сайті Нацполіції зазначається, що у грудні 2020 року слідство отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що "представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета у 2016 році".

Документи та аудіозаписи надійшли у розпорядження слідства і "становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину".

На цей час слідство Нацполіції отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій, - повідомили у Нацполіції.

Водночас заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко (досьє) сказав, що версія про причетність спецслужб Білорусі до вбивства Шеремета не вплине на хід справи підозрюваних у цьому злочині.

Нова інформація, яка сьогодні розповсюджена у ЗМІ, стосується питання, хто був можливим замовником вбивства Павла Шеремета. Це жодним чином не стосується того, хто був виконавцем, - сказав Геращенко.

Заступник голови МВС наголосив, що двом фігурантам - Антоненку та Кузьменко, оголосили підозру саме у виконанні вбивства.

За словами Геращенка, поліція планує допитати чоловіка, що розповсюдив запис переговорів білоруських силовиків.

Що зміниться у справі Шеремета після оприлюднення аудіозаписів

У коментарі Парламент.UA адвокат підозрюваної Юлії Кузьменко, член Асоціації правників України Тарас Безпалий пояснив, що у зв’язку з оприлюдненням аудіозаписів про ймовірну причетність білоруського КДБ, єдине що може зробити українська прокуратура - змінити обвинувачення. Однак, на його думку, українські правоохоронці будуть намагатись за будь-яку ціну прив’язати нову інформацію до підозрюваних, щоб приховати свою “помилку”.

Схожу думку висловив адвокат, засновник юридичної компанії "Міллер" Масі Найєм. Він зауважив Парламент.UA, що до того, як говорити про перспективи у справі Шеремета потрібно перевірити факти, які наче б то раптово з‘явились, оскільки наразі вони ще не мають авторитетного підтвердження.

Щоб дати коректну відповідь на це питання - треба, для початку, дати відповідь на інше питання: чому слід білоруських спецслужб не брався за версію державного обвинувачення? В мене немає цієї відповіді. Тому зрушення в справі можуть не відбутись. І саме тому цілком очевидно, що тепер версія НПУ нею ж буде ліпитись на двосторонній скоч до нових плівок, - сказав Найєм.

Він також зауважив, що єдині докази, які можуть бути поза сумнівом, це саме покази конкретних замовника та виконавців.

Малоймовірно, що хтось зі сторони ймовірних білоруських замовників скаже, що "так, це я замовив он тому хлопцю і тим двом дівчатам". А зі сторони версії НПУ - про білоруський слід навіть немає мови, - додав Найєм.

Водночас адвокат Тарас Безпалий зауважив, що у разі, якщо підозри щодо Антоненка, Кузьменко та Дугарь не підтвердяться, то, згідно з українським законодавством, відповідатимуть слідчі та прокурори, які вели справу. Однак президент Зеленський, очільник МВС Аваков та колишній генпрокурор Рябошапка, хоч і брали участь у пресконференції та публічно висловлювались щодо справи, не ухвалювали жодних рішень, тож їх може чекати тільки персональна політична відповідальність.

Він також зауважив, що у випадку доведення невинуватості, фігуранти справи можуть звернутись до Європейського суду з прав людини задля відшкодування моральної шкоди через затримання та перебування під вартою.

Крім того, Безпалий додав, що адвокати мають намір залучити “інформатора”, який надав журналістам аудіозаписи, як свідка у справі.

Як відреагували соцмережі на нову інформацію у справі Шеремета

Публікація аудіозаписів щодо можливої причетності білоруських спецслужб до вбивства журналіста сколихнула українські соцмережі.

Так, одеський активіст Сергій Стерненко вважає, що правоохоронці продовжать звинувачувати нинішніх фігурантів.

Якщо навіть справжні вбивці здадуться та зізнаються у вбивстві Шеремета, Аваков продовжуватиме казати що винні Дугарь, Антоненко та Кузьменко, а Зеленський як завжди жалюгідно промовчить, - написав Стерненко.

Журналіст Аркадій Бабченко також переконаний, що опублікування аудіозаписів не вплине на хід справи про вбивство Шеремета.

Тут спливають плівки. І з'ясовується, що вбивство вже чотири роки тому планував КДБ Білорусі. Таким чином, за словами заступника міністра, ми маємо тих же виконавців, але інших замовників. Схема змінюється, - написав Бабченко.

Адвокатка Євгенія Закревська порівняла поведінку правоохоронців у цій справі зі справою Катерини Гандзюк.

Записи білоруських КДБшників про Шеремета чомусь сколихнули в пам'яті, як наполегливо менти намагалися нам (стороні потерпілих) згодувати Новікова як злочинця, який облив Катю кислотою, - зауважила адвокатка.


Варто зауважити, що білоруські відомства, а саме МВС, МЗС та саме КДБ ніяк не відреагували на публікацію аудіозаписів.