Зеленський, Аваков? Хто відповість, якщо підозрювані у вбивстві Шеремета невинні

21 жотвня відбулось чергове засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Суд продовжив запобіжні заходи підозрюваним. Таким чином Андрій Антоненко залишиться на 60 діб під вартою, Юлія Кузьменко - під цілодобовим домашнім арештом, а щодо Яни Дугарь продовжують діяти особисті зобов’язання.

В очікуванні рішення суду під будівлею Шевченківського районного суду зібрались прихильники підозрюваних, які не вірять у їхню винуватість і вимагають від слідства надати вагоміші докази ніж ті, що оприлюднювались раніше.

Рішення суду також викликало бурхливу реакцію присутніх у залі засідань чинних та колишніх народних депутатів. Підтримати підсудних, а також із заявами про взяття на поруки до залу прибули зокрема Яна Зінкевич (депутатка 9-го скликання від “Європейської солідарності”), Роман Костенко (депутат 9-го скликання від “Голосу”), Андрій Тетерук (депутат 8-го скликання від “Народного фронту”), а також військові та волонтери.

Як загинув Павло Шеремет

У Києві 20 липня 2016 року о 7:45 на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка підірвали автомобіль із журналістом. На місці вибуху знайшли частини з протипіхотної міни МОН-50. Як з’ясували слідчі, вибухівку встановили під днище авто вночі, а вранці активували дистанційно.

Як Дугарь, Антоненко й Кузьменко опинились на лаві підсудних

12 грудня 2019-го року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (досьє Арсена Авакова) заявив, що правоохоронці затримали фігурантів справи вбивства Шеремета. Тоді навіть влаштували гучну пресконференцію за участі не тільки голови МВС, а й президента Володимира Зеленського (досьє Володимира Зеленського) і тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки.

Суспільство має розуміти грань між патріотизмом і зрадою. Підозрювані - люди відомі, - сказав тоді Аваков.

На лаві підсудних опинились троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster, лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо “Ліса” та військовий медик Яна Дугарь.

Тоді слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями та культивуючи велич арійської раси”, організував убивство журналіста. Він немовби залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями.

Слідчі стверджують, що Дугарь проводила розвідку напередодні злочину, а Антоненко супроводжував Кузьменко, яка закладала вибухівку під авто.

Тоді основним мотивом вбивства Шеремета слідство назвало “дестабілізацію ситуації в Україні”.

Але 21 травня 2020-го року підозрюваним змінили підозри. Тепер організаторами слідство називає невстановлених осіб. Антоненко та Кузьменко тепер проходять у статусі виконавців злочину, а Дугарь — пособниці.

Як відбувається суд

13 грудня суд обрав затриманим запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. З того часу Антоненку продовжують запобіжний захід.

21 травня підозрюваним змінили підозри.

22 травня адвокати повідомили, що Нацполіція завершила досудове слідство щодо трьох підозрюваних. Матеріали справи планують передати до суду.

13 липня Київській апеляційний суд пом'якшив запобіжний захід Яні Дугарь. З неї зняли електронний браслет та дозволили пересуватися країною.

11 серпня змінили запобіжний захід і Кузьменко - з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

25 серпня Шевченківський райсуд Києва призначив до розгляду справу щодо обвинувачених у вбивстві журналіста. Тоді ж і стало відомо, що її розглядатиме суд присяжних.

Спочатку суд відібрав 5 кандидатів у присяжні, після чого автоматизована система вибрала серед них 3 основних і двох запасних. Пізніше суд замінив одного з присяжних.

Паралельно із розвитком подій у судах, справа спровокувала чималий суспільний резонанс. Усі засідання супроводжувались протестами. На підтримку затриманих влаштовували мистецькі акції.

Чи когось покарають

У разі доведення вини фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

23 червня до Європейського суду з прав людини направили заяву від Антоненка, у якій наголошується, що його затримали незаконно. Повідомлення дійшло до суду лише у середині вересня.

Захист Антоненка зауважив, що поліція затримала його 12 грудня не пізніше 15:00, проте в документах вказано – 23:05. Водночас підставою затримання стала постанова слідчого судді, яку винесли приблизно о 19:00 того ж дня. Правозахисники кажуть: до цього часу підозрюваний вже понад 3 години був затриманий.

А якщо їх визнають не винними

В українському законодавстві є низка статей, які визначають відповідальність і мають убезпечувати громадян від помилкового або навмисного переслідування з боку правоохоронців та державних органів.

Зокрема, стаття 372 про “Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності” передбачає покарання у вигляді обмеженням або позбавленням волі до п'яти років.

Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, — йдеться у статті.

Крім того, в Україні діє закон "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду".

Однак, у цьому конкретному випадку відповідальність може впасти не тільки на рядових слідчих чи прокурорів. До можливого безпідставного переслідування та потенційного порушення прав людей долучились президент та низка топ чиновників.

У грудні 2019 року на брифінгу за участі Зеленського про розслідування зокрема звітував начальник кримінальної поліції Євген Коваль.

Слідство володіє інформацією набагато більшою, ніж ми тут оприлюднили, - заявив Коваль.

Крім того, там виступив голова Нацполіції Ігор Клименко.

Тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка зазначив, що затримання Антоненка, Дугарь та Кузьменко - це “лише перші кроки, адже це лише виконавці, а не замовники”.

Україна ще має почути, хто був ініціатором цього жахливого злочину, — додав він.

Вже після звільнення Рябошапка заявив, що на пресконференцію він прийшов за ініціативою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і що Зеленському слід було утриматись від участі у тому брифінгу.

Під час сьогоднішнього засідання, суд відмовив у допитах посадовців, про які просив захист обвинувачених, зокрема, Зеленського, Авакова, та двох колишніх генпрокурорів.

Варто нагадати, що 10 жовтня 2019-го, за 2 місяці до резонансного брифінгу, президент Зеленський заявив, що звільнить керівництво МВС, якщо у справі щодо вбивства Шеремета не буде результатів. І незадовго після того у справі з'явилися неабиякі "зрушення".