Ботоферми в Україні: чому їх видаляє Facebook та кому вони потрібні

Facebook та Instagram у грудні 2020 року видалив низку сторінок, груп та облікових записів, пов'язаних з використанням чужих імен, поширенням неправдивої інформації, а також порушенням правил використання цих мереж.

Звідки беруться боти

Створення значної кількості фейкових облікових записів, груп та сторінок - популярний тренд не лише в Україні, але й у всьому світі, оскільки соцмережі - основне місце отримання інформації. Тому такі компанії займаються своєрідною "медіаактивністю": поширюють певну інформацію, часто навіть фейки, і таким чином формують суспільну думку.

Як це працює:

1. Створення нових акаунтів/груп/сторінок, або ж покупка уже готових.
2. Покупка проксі-листів. Якщо користуватись однаковими IP-адресами, то Facebook бачить підозрілу активність. У такому випадку висока ймовірність блокування чи видалення облікових записів з цією адресою.
3. Наповнення контентом. Сторінки "ботів" роблять схожими на реальних людей: додають фото, друзів, публікують різні дописи та поширюють якусь інформацію.
4. Робота з фейковими обліковими записами, групами чи сторінками: вподобання, коментарі, поширення тощо.

Часто за допомогою ботоферм популяризують певну інформацію чи товар. "Боти" активно підтримують чи критикують, вступають у "війни" у коментарях, поширюють дописи та створюють зацікаленість.

Приклад бота з Facebook

Приклад бота з Facebook

Ботоферма Порошенка

У грудні 2020 року видалили 27 облікових записів Facebook, 37 сторінок, 21 групу та 13 облікових записів Instagram. Їх створили в Україні та орієнтувались вони саме на українську аудиторію. Цю ботоферму пов'язали з партією "Європейська солідарність" і з громадською організацією "Справа громад" в Україні. Знищити її вдалось ще на етапі створення.

До поширення різної інформації, дописів з офіційних сторінок політичних партій та політиків, коментування та популяризації цих же ж дописів залучили підроблені облікові записи, сторінки та групи, названі містами України.

Новини розміщували українською та російською мовами, писали коментарі в підтримку "Європейської солідарності" та її кандидатів, п'ятого президента України Петра Порошенка (досьє Петра Порошенка), а також критикували президента Володимира Зеленського.

На рекламу у Facebook та Instagram витратили близько 300 доларів США, яку оплачували в доларах США, а також в рубінах.

Тимошенко і боти

У листопаді 2020 року Facebook видалила 46 акаунтів, 44 сторінки й одну групу в Facebook, а також три акаунти в Instagram за порушення політики компанії щодо скоординованої неаутентичної поведінки.

Мережа використовувала фейкові облікові записи. Вони створювали сторінки вигаданих людей, коментували публікації інших користувачів, розміщували інформацію в групах і керували сторінками, які позиціювалися як місцеві новинні ресурси. Охоплення ресурсів досягав 889 000 акаунтів, а на рекламу було витрачено 2 100 000 доларів.

"Ботоферма" поширювала новини та інформацію про актуальні події в Україні, що стосуються політики і виборів, переважно українською мовою. Серед них - коментарі з підтримкою Юлії Тимошенко (досьє Юлії Тимошенко) і партії "Батьківщина" і критикою політичних опонентів: президента Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

Виявити мережу допомогли публічні скарги користувачів. Хоча люди, які стояли за цією діяльністю, намагалися приховати свою особистість, розслідування викрило їхні зв'язки з MAS Agency, PR-агентством в Україні, і особами, пов'язаними з кампанією Тимошенко і політичною партією "Батьківщина".

Ботоферма для ГО "Антикорупційний блокпост"

Також в Україні видалили 13 облікових записів Facebook, 31 сторінку, шість груп та три облікові записи Instagram за порушення політики проти скоординованої не аутентичної поведінки. Ця мережа "ботів" орієнтувалась на внутрішній розвиток та виникла в Україні. Її роботу пов'язують з неурядовою організацією ГО "Антикорупційний блокпост".

Люди, які стояли за цією мережею, використовували підроблені акаунти, щоб розміщувати та коментувати власний вміст з метою популяризації. Вони також керували групами та сторінками, зокрема й новинними ресурсами. Деякі облікові записи та сторінки цієї мережі відключили через спам та неправдивість. Однак частина їхнього вмісту з’явилася на новинних вебсайтах в Україні.

Публікації в основному розміщували українською та російською мовами. Писали про економічні та політичні новини, корупцію в Україні, коментували свої ж дописи. Також у коментарях підтримували деяких політичних та громадських діячів, зокрема, ексглаву Державної податкової служби України, губернатора Одеської області, місцевих політиків. Критикували депутата від "Слуги народу" Олександра Дубінського (досьє Олександра Дубінського), Ігоря Уманського та Сергія Марченка.

На рекламу витратили близько 9,5 тисяч доларів США.

Ботоферми у Луганській області

Так, у грудні 2020 року було видалено 23 облікових записів Facebook, 25 сторінок, 11 груп та 19 облікових записів Instagram. Їх створили на території Луганської області з метою впливу на аудиторію у Молдові, Казахстані, Великій Британії, Іспанії, Киргизії, Україні, Білорусі, Німеччини та Росії.

Діяльність цієї мережі пов'язали з особами з Луганської області та асоціацією "Боротьба". Робота зосереджувалась навколо позаплатформенних доменів і була ще на початковій стадії створення аудиторії, перед тим, як усе це видалили.

Люди, які працювали над цією кампанією, використовували підроблені облікові записи для керування сторінками та групами, залучали людей до доменів поза платформою, що видавалися за незалежні новинні організації в країнах, на які вони націлювались. Також була здійснена робота з коментування дописів, щоб вони здавалися популярнішими, ніж вони були насправді.

Частина вмісту з цих платформ була передрукована медіаорганізаціями Німеччини та Росії. Ці облікові записи також використовували стокові зображення як свої фотографії профілю.

Новини вони публікували передусім англійською, німецькою та російською мовами. В основному - новини про актуальні події в країнах з цільовою аудиторією, включно з політичною ситуацією у Молдові, перемога Росії у Другій світовій війні; вигадані заяви про отруєння Солсбері у Великій Британії, позитивні коментарі про політиків СРСР, критика проєвропейських політиків у Молдові та результати виборів у США.

На рекламу у Facebook та Instagram витратили близько 4 тисяч доларів США.  Її оплачували доларами США та рублями.

Викриття ботоферм правоохоронними органами

У вересні 2020 року Служба безпеки України блокувала діяльність ботоферми, яка поширювала неправдиву інформацію серед українського суспільства на передодні місцевих виборів, щоб дестабілізувати ситуацію в країні.

Телекомунікаційні платформи використовувались для створення і просування фейкових акаунтів і спільнот в інтересах РФ та незаконних збройних формувань. За задумом кураторів, масове поширення неправдивої інформації серед українського сегменту мережі "Інтернет" на передодні місцевих виборів мало дестабілізувати ситуацію в країні.

Для організації протиправної діяльності організатори схеми використовували сім-картки українських і російських операторів мобільного зв’язку. Оплату від замовників отримували через заборонені російські платіжні системи.

У жовтні того ж року кіберфахівці блокували у Києві діяльність ще однієї ботоферми, яку спонсорували з території Російської Федерації. Злочинці використовували спеціалізовані апаратно-програмні комплекси для створення і просування фейкових акаунтів у соціальних мережах. Вони розповсюджували неправдиву інформацію для маніпулювання суспільною думкою напередодні місцевих виборів. Для організації протиправної діяльності організатори "ботоферми" використовували сім-картки українських операторів мобільного зв’язку.

Потужності ботоферми використовувались окремими політичними силами для чорного піару проти опонентів.

Також у Миколаєві та Івано-Франківську діяльність трьох "ботоферм", через які поширювали деструктивний контент напередодні місцевих виборів. Так, з початком передвиборчої кампанії правопорушники почали через дві "ботоферми" активно розміщувати матеріали для дискредитації дій державної та обласної влади.

Для поширення неправдивої інформації вони використовували низку бот-акаунтів. "Ботоферми" забезпечували технічну можливість віддаленої реєстрації облікових записів у загальнодоступних та соціально-орієнтованих ресурсах через російську вебплатформу.

Видалення новинних ресурсів

У вересні 2019 року Facebook видалив 168 облікових записів, 149 сторінок і 79 груп. Серед видалених ресурсів - Znaj.ua з 2,8 млн підписників, Politeka з 2,2 млн підписників та Hyser. Діяльність цих ресурсів пов'язали з української PR-компанією Pragmatico.

Для розповсюдження новин, управління групами/сторінками та підняття активності вони використовували фейкові акаунти. Однак Facebook видалив й особисті акаунти, які мали зв'язок з цими ресурсами.

На рекламу було витрачено витратили близько 1,6 млн доларів. Оплачували її у доларах.

Редакція порталу Znaj.ua після цього заявила, що вони не є ботами. Представники ресурсу повідомили, що вони можуть підтвердити свої особи, та наполягали на відновленні їхньої сторінки у Facebook. Свої зв'язки з PR-компанією Pragmatico вони не заперечували, зазначивши, що лише консультувалися з ними. Про вплив Pragmatico над сторінкою ресурсу у Facebook вони дізнались не з меншим подивом. Znaj.ua заявив, що ця інформація абсолютно не відповідає дійсності.

Все ж Znaj.ua продовжує працювати, навіть Facebook для них не перешкода. У ресурса є своя сторінка, хоч і з іншою назвою.

Новини вони наразі поширюють за допомогою меседжерів - Telegram та Viber. Там у них уже понад 118 тисяч підписників.

Politeka продовжує працювати за подібною схемою. У Telegram у них теж понад 100 тисяч підписників.

18 вересня 2019 року у мережі оприлюднили документальний фільм-розслідування "Я-бот", створений Слідство.Інфо/Hromadske.TV.

Журналіст-розслідувач Василь Бідун півтора місяця працював під прикриттям на київській ботофермі, що належала Pragmatico. "Боти" працювали на користь однієї з парламентських партій України та одного з кандидатів у президенти.