Чому перенесли впровадження е-квитка у Києві та що трапилось з Kyiv Smart City

У Києві вкотре відклали перехід на єдиний електронний квиток у громадському транспорті. Водночас днями, неочікувано для киян, припинив працювати мобільний застосунок Kyiv Smart City, а всі його сервіси, зокрема й е-квиток перенесено у новий застосунок, “Київ Цифровий”.

Чому перенесли введення єдиного е-квитка у Києві

Це відтермінування вже не перше. Київська міська адміністрація визначила нову дату запуску електронного квитка у транспорті на 1 липня 2021 року.

У Києві тестувати е-квиток почали ще 1 листопада 2018 року. Міська влада планувала до осені 2019 року врахувати всі нюанси та повністю перейти на е-квиток.

Однак у жовтні 2019 року у КМДА заявили, що метрополітен, на відміну від наземного транспорту, виявився не готовий до повного запуску е-квитка, тож перехід відклали на квітень 2020-го.

Весною 2020 року в Україні ввели локдаун. Метрополітен закрили, а інший транспорт працював з обмеженнями, тож перехід відклали до 1 липня, а потім ідо 1 січня 2021-го.

Водночас досі не вирішені деякі проблеми з пільговими категоріями пасажирів. З 2015 року, за законом, компенсувати проїзд для пільговиків повинні місцеві бюджети. У Києві мають близько 480 тисяч пенсіонерів, а також близько 240 тисяч киян – ветерани, військові, чорнобильці, діти війни. Після запуску е-квитка Київ не оплачуватиме проїзд пільговиків з інших регіонів України.

У КМДА назвали це “соціальною несправедливістю”, однак підкреслили, що столичний бюджет не може покрити такі витрати. Тож мерія звернулась до Кабміну із проханням розробити відповідні зміни до законодавства. Однак наразі уряд не представив проєкту закону.

Фото: Flickr

Водночас варто зазначити, що електронний квиток частково працює у Києві. Розрахуватись за проїзд за допомогою картки можна розрахуватись у метро, а також у комунальному наземному транспорті. Не вирішеним залишається питання маршруток, які належать приватним перевізникам.

На думку урбаніста Дмитра Макагона, саме ці перевізники перешкоджають введенню єдиного е-квитка.

Треба розуміти, що це другий за популярністю вид транспорту після метро у Києві. Щодня там проходить близько 10 млн необлікованої готівки. Тож такий ринок ніхто не хоче віддавати. Ми навіть бачили, як це призводить до відкритих “розборок” з вогнепальною зброєю, як трапилось у Броварах. Там обертаються колосальні гроші, а якщо ж у маршрутках можна буде розрахуватись карткою, то підрахунок цих коштів стане прозорішим, - сказав він.

Водночас щодо причини, яку озвучує влада, Макагон зауважив, що питання пільговиків не було вирішене й до цього, хоча окрім маршруток, весь інший транспорт вже приймає оплату проїзду е-квитком.

Фото: УНІАН

Чому без попередження змінили додаток Kyiv Smart City

Мобільний застосунок Kyiv Smart City, у якому зокрема можна було розрахуватись у метрополітені та комунальному транспорті, без попередження припинив працювати, і користувачі отримали повідомлення про перенесення сервісів у новий додаток.

Відтепер щоб користуватися Kyiv Smart Card слід завантажити новий застосунок “Київ Цифровий”, куди мають автоматично перенестись поїздки та QR-квитки. Увійти у свій обліковий запис в новому застосунку можна за допомогою номеру телефону. Потім програма запропонує просканувати штрихкод Kyiv Smart Card або ввести номер вручну, а також ввести чотиризначний PIN-код.

Заступник директора комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” КМДА Євген Коробенко заявив, що “Київ Цифровий” - це офіційний цифровий застосунок міста Києва.

Місто та кияни не мали свого застосунку. Програмний код, авторські права на нього, логотип і торгова марка Kyiv Smart City належали не місту Київ, а сторонній організації. Місто не мало можливості розвивати застосунок і додавати нові сервіси, - написав Коробенко.

Він зауважив, що коли раніше у користувачів періодично виникали проблемі із застосунком, це викликало незадоволення і про це повідомляли міську владу.
Однак, за його словами, міська влада могла лише просити у власника застосунку щось виправити.

Прохання виконувались, або ні. Погодьтесь, це не зовсім здорова ситуація.
Адже користувачів застосунку не дуже цікавить, хто саме його обслуговує. Головне, щоб все працювало як належить, - наголосив Коробенко.

За його словами розробкою нового застосунку займалася команда комунального підприємства ГІОЦ, а додаткові кошти на розробку з міського бюджету не виділялися.

Своєю чергою, на сторінці Kyiv Smart City заперечили та зауважили, що їхній додаток “не є продуктом окремої приватної особи”.

Розробка і подальша реалізація відбувались на міському рівні за бюджетні кошти! Саме тому додаток завжди знаходився на балансі міста і тільки міста, яке повинно було своєчасно проводити оновлення та виправляти помилки, які у багатьох із вас постійно виникали, - йдеться у повідомленні.

Розробники також обурились тим, що Комунальне підприємство міста ГіОЦ “позичило” вигляд додатку та написали в додатку від імені команди Kyiv Smart City “абсолютно некоректне за своєю суттю та за формою “послання-прощання” користувачам. На сторінці додатку було повідомлення “Команда дякує вам, вмикає гімн Києва та вирушає в далечінь під гарну музику”.

Як в інших містах України вводять е-квиток

У більшості українських містах процес переходу на електронний квиток відбувається простіше, однак у більшості також є проблема саме з приватними перевізниками.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків обіцяв ввести електронний квиток у всьому транспорті до кінця 2019 року. Однак терміни кілька разів переносили то через проблеми з тендерними закупівлями, то через брак коштів.

Вже у 2020-му Марцінків повідомив, що у місті ввели картку “Галка” у комунальному транспорті. Її можна поповнювати через термінали EasyPay, а також через сайт galcard.if.ua. Пільговим категорія громадян і учням видають картку, що дає змогу користуватися безкоштовним проїздом.

Мер Вінниці Сергій Моргунов обіцяв впровадити систему електронного квитка в громадському транспорті у 2019 році. Вже з 1 вересня розрахуватися за проїзд можна було “карткою вінничанина”.

Фото:УНІАН

Обіцянку впровадити електронний квиток виконали мер Чернігова Владислав Атрошенко та мер Ужгорода Богдан Андріїв. Крім того, у Чернігові на початку 2019 року у міському транспорті запустили систему оплати проїзду за допомогою банківської карти, Apple Pay та Google Pay.

В Ужгороді з лютого 2020 року пасажири можуть оплатити проїзд за допомогою банківських карт, смартфонами та QR-квитками.

У Львові, хоча й система е-квиток не працює, у транспорті можна розрахуватись через додаток Privat24. Також можна придбати квиток, який дає можливість протягом певного часу пересідати на різні види транспорту.

Загалом перехід на єдиний е-квиток дозволить оплатити проїзд транспортною карткою, QR-квитком або іншим електронним способом у всьому громадському транспорті. Транспорт має бути обладнаний спеціальними валідаторами, до якого пасажиру потрібно піднести картку або квиток.