Чому прихильники Трампа захопили Капітолій та чи вплине це на Україну

У Вашингтоні 6 січня прихильники Дональда Трампа захопили будівлю Конгресу США, де в цей час відбувалося обговорення підсумків виборів. Внаслідок сутичок загинули п'ять людей.

Після заворушень Конгрес все ж затвердив обрання демократа Джо Байдена президентом.

Як протестувальники захопили Капітолій

Після промови Трампа на мітингу частина його прихильників штурмом, до якого правоохоронці виявились не готовими, захопили Капітолій.

Ми ніколи не здамося, ми ніколи не поступимось. Ви не поступаєтесь, коли йдеться про крадіжку, - сказав зокрема Трамп у своїй промові.

Служби охорони евакуювали сенаторів і конгресменів. Протестувальники, незгодні з результатами виборів і перемогою Байдена, на декілька годин захопили будівлю.

Спочатку повідомлялось про чотирьох загиблих, пізніше у лікарні помер постраждалий поліціянт. Понад 50 людей заарештували. Одна із загиблих, яка отримала вогнепальне поранення у самому Капітолії, виявилося ветеранкою армії США, де прослужила 14 років.

Після повідомлень про захоплення Капітолію його прихильниками, Трамп закликав протестувальників залишатись мирними, а також підтримати поліцію Капітолію і правоохоронців.

У столиці США запровадили комендантську годину, а до міста направили Національну гвардію і спецпідрозділи ФБР, звільнили будівлю Конгресу від протестувальників.

Через заворушення у Капітолії порушили щонайменше 25 справ про випадки внутрішнього тероризму.

Після цих подій троє високопосадовців служб безпеки, відповідальних за охорону Капітолію, пішли з посад.

Крім того, на тлі сутичок у Вашингтоні четверо посадовців адміністрації Трампа подали у відставку.

Що вирішив Конгрес США щодо виборів президента

Через декілька годин після заворушень і зачистки будівлі Капітолія законодавці обох палат Конгресу - Палати представників і Сенату, повернулися до обговорення результатів президентських виборів і затвердження перемоги Джо Байдена.

Під час дебатів заперечення частини республіканців, які намагались оскаржити перемогу Байдена, відхилили переважною більшістю, зокрема й іншими республіканцями.

Так, віцепрезидент Майкл Пенс, який раніше демонстративно відписався від Трампа у Twitter, заявив, що насильство було "темним днем ​​в історії Капітолію США", а відновлення засідання назвав ознакою "міцності та сили американської демократії".

Після дебатів Конгрес затвердив обрання Джо Байдена президентом країни. Тепер Трамп не може оскаржити результати голосування. Інавгурація Байдена має відбутися 20 січня.

Крім того, палата представників Конгресу США оприлюднила офіційний проєкт резолюції про імпічмент Трампа, якого звинувачують у тяжких злочинах та проступках.

Дональд Трамп (фото: DW)

Як відреагували колишні президенти США та у світові лідери на захоплення Капітолію

Після заворушень Дональд Трамп пообіцяв не чинити перешкод при передачі влади своєму наступнику Джо Байдену.

Попри те, що я абсолютно не згодний із результатами виборів, і факти це обґрунтовують, проте 20 січня відбудеться впорядкований перехід, - зазначив Трамп

Колишні президенти США – Барак Обама, Джордж Буш, Білл Клінтон і Джиммі Картер жорстко засудили події у Вашингтоні.

Буш-молодший, сказав, що спостерігав за подіями з жахом і відразою, нібито це відбувалося у якійсь "банановій республіці, а не у демократичній державі". На його думку, захоплення Капітолію підриває репутацію американського народу і самої країни.

Своєю чергою, Обама звинуватив Трампа у підбурюванні до насильства, а самі події у Вашингтоні назвав "моментом великої ганьби та безчестя для нації".

Клінтон заявив, що до цієї кризи призвела "отруйна політика" Трампа, яка "розпалювалась більш ніж чотири роки".

Картер назвав події у Вашингтоні національною трагедією.

Президент України Володимир Зеленський засудив агресію проти Конгресу США, а також відзначив "стійкість Конгресу Сполучених Штатів", який зміг швидко відновити роботу.

Читайте також

Вибори у США: чого чекати Україні

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон підкреслив важливість мирної та впорядкованої процедури передачі влади. Його канадський колега Джастін Трюдо заявив, що у його країні "глибоко стривожені та засмучені" подіями у столиці США.

Крім того, чимало інших країн засудили заворушення та заклики сторони до стриманості.

Варто зауважити, що соцмережі Twitter, Instagram та Facebook тимчасово заблокували акаунти Трампа.

Що кажуть експерти про ситуацію із нападом на Конгрес

Політолог Володимир Фесенко у коментарі Парламент.UA висловив думку, що захоплення Капітолію опосередковано спровокував саме чинний президент США Дональд Трамп.

По-перше, специфіка його спілкування зі своїми прихильниками. Особливо постійне просування тези про фальсифікацію виборів, хоча жодного підтвердження, зокрема судовими рішеннями, цього не було. Однак Трамп нав’язливо повторював цю тезу. По-друге, він пішов на мобілізацію своїх прихильників на захист своєї позиції. І треба розуміти, що частина прихильників Трампа - це люди схильні до конспірологічного мислення, які не вірили раціональним аргументам, - зауважив політолог.

Фесенко вважає, що Трамп сформував "політико-психологічні засади" ситуації, а далі це вже було збігом обставин.

Є версії, що могли підбурювати. Трамп вважає, що це антифа, хоча нема підтверджень У нас популярний "російський слід". Однак, я вважаю, що це все наслідок специфічної американської ситуації... Поєдналось все: і феномен "трампізму", який фактично назбирав людей, які не довіряють державі та схильні вірити конспірологічним схемам, і психологічний наслідок епідемії та карантину, а також політичний розкол, який відбувся у США. Трамп став його каталізатором, - сказав експерт.

Схожої думки дотримується політолог Кость Бондаренко. Він зауважив Парламент.UA, що в американському суспільстві є світоглядний розкол, який на сьогодні вже не зводиться до протистояння двох осіб, а показує, що є дві концепції розвитку Америки. На думку Бондаренка, після інавгурації Байдена такий розкол не зникне.

Водночас політологи зійшлись на думці, що втручання у ситуацію у Вашингтоні Росії мало ймовірне, а такі версії це суттєве перебільшення.

У нас у будь-якій провокації бачать "російський слід". Тим більше, що у США коло недоброзичливців не обмежується Росією, - сказав Кость Бондаренко.

Як вплине ситуація у США на Україну

Політолог Володимир Фесенко зауважив, що події 6 січня у Вашингтоні не матимуть прямих наслідків для України, однак вони можуть з’явитись, якщо ситуація матиме продовження. За словами Фесенка, це може призвести до ослаблення США, як ключової держави у сучасних міжнародних відносинах.

Кризові тенденції певною мірою проявилися. Поки вони не призвели до серйозної політичної кризи, однак, якщо вони продовжуватимуться та призведуть до послаблення США, то безумовно це послабить наші позиції у боротьбі з Росією, - сказав Фесенко.

Своєю чергою, політолог Кость Бондаренко висловив думку, що не варто говорити про далекосяжні наслідки для України.

Чи захоплювали Капітолій раніше

Це не вперше, коли Конгрес, який вважається символом американської демократії, зазнає нападу.

Найвідоміший напад на Капітолій - це захоплення Вашингтона британськими військами під час англо-американської війни 1812-1815 років.

Британські війська, щоб помститись за підпал американцями міста Йорк у 1813 році, підпалили Капітолій, який на той момент ще будувався, після вторгнення у Вашингтон 24 серпня 1814 року. Однак завдяки зливі будівля вціліла.

Це стало єдиним випадком захоплення та окупації Вашингтону іноземною державою. У 2014 році посольство Великої Британії у Вашингтоні офіційно вибачилось за цю подію.

Читайте також

Зеленський планує відвідати США - замглави ОП

4 липня 1915 року, через сторіччя після нападу Британії, колишній професор німецької мови у Гарвардському університеті Ерік Мюнтер підірвав три динамітні шашки в приймальні Сенату. Вибух пошкодив будівлю, але ніхто не загинув.

1 березня 1954 року четверо пуерто-риканських націоналістів влаштували у будівлі Конгресу стрілянину, внаслідок якої п'ятеро конгресменів дістали поранення.

Лідерку групи Лоліту Леброн засудили до 50 років, а трьох її соратників - до 75 років тюремного ув'язнення. Однак їх звільнили 1979 року через пом’якшення вироку президентом Джиммі Картером.

7 листопада 1983 року на другому поверсі Сенату пролунав вибух. За кілька хвилин до нападу охороні Капітолію стало відомо про атаку. Нападник стверджував, що це відповідь на військові дії США на Гренаді та Лівані. Обійшлось без жертв.

У 1988 році агенти ФБР заарештували сімох членів ліворадикальної групи "Змова опору" за напад на Капітолій та окремі вибухи на військовій базі Форт-Макнейр та на Вашингтонській військово-морській корабельні у 1983 та 1984 роках.