Крах України чи "все під контролем"? Держборг України стрімко зростає

Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на зростання сукупного державного та гарантованого державою боргу України, який зараз перевищує 90 млрд доларів. Свою лепту вніс і дефіцит інвестицій у реальний сектор економіки, фактична економічна стагнація у виробничих секторах тощо. "Парламент.UA" розбирався, наскільки сильно Україна загрузла у борговій ямі, як змінювалися цифри з 2014 року та які є реальні сценарії порятунку.

Яка в Україні ситуація з держборгом

Україна досі перебуває в борговій ямі. Як повідомив 7 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль, сукупний державний та гарантований державою борг України перевищує 90 мільярдів доларів, а це 2 трлн 364 млрд 931 млн гривень. Але, мовляв, все під контролем – в уряду є стратегія зі зміни структури державного боргу. Кабмін хоче збільшити власні внутрішні запозичення та зменшити частку зовнішніх запозичень.

В урядовому проєкті бюджету на 2022 рік прописано, зокрема, зменшення дефіциту бюджету до 3,5% та зменшення держборгу. Яким чином урядовці хочуть цього досягнути, поки не зрозуміло. Тим часом Кабмін продовжує сподіватися на співпрацю з Міжнародним валютним фондом стосовно продовження програми stand by. Наступний транш Україні становитиме приблизно 700 мільйонів доларів, повідомляли в МВФ.

Гроші (Фото: pexels)

Жарти жартами, а камінчик кредиту на шиї України за останні два роки суттєво поважчав. Якщо у "докоронавірусні" роки була тенденція до його зменшення, то з приходом китайського вірусу ми знову по вуха залізли у кредитне ярмо. І, на жаль, поки не збираємось з нього вилазити, – сказав у коментарі "Парламент.UA" голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, засновник Babitskyi Investment Management Роман Бабіцький.

За його даними, станом на кінець серпня гарантований та загальний держборг України становив 92,5 млрд доларів. З них внутрішні позики – 41%, зовнішні – 59%. Від початку року він зріс на 2 млрд доларів. Для порівняння, на початку 2019 року борг становив 67,2 млрд доларів.

Водночас зростання державного боргу не є унікальним українським випадком, запевняє нас провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов. Мовляв, США взагалі живуть у борг впродовж більшої частини свого існування. Натомість у більшості країн Європейського Союзу держборг давно перевищив нормативи монетарного союзу, внаслідок чого Європейський центральний банк також здійснює масштабну емісію євро.

Як змінювалася ситуація з держборгом України в останні роки

"Парламент.UA" звернувся з офіційним запитом до Міністерства фінансів, аби дізнатися, як змінювався державний борг України з 2014 року. Цифри – не тішать. Єдиний рік, коли загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зменшився, був якраз 2014-й. Відтоді ми бачимо лише поступове зростання. Наприклад, у порівнянні 2016 та 2017 років борг зріс на 5,3 млрд доларів, а з 2019 по 2020-й – на 5,8 млрд.

У Мінфіні нас запевнили, що показник відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП в середньостроковій перспективі перебуватиме в межах, визначених Бюджетним кодексом України. Також планується зменшення темпів його приросту.

Такі цифри – не тішать. Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський у коментарі "Парламент.UA" зазначив, що лише на обслуговування боргу у 2021 році уряд планує витратити 158,7 млрд грн бюджетних коштів. Це більше, ніж витрати на медицину чи освіту. Експерт каже, що витрати на держборг не дають Україні можливостей нормально функціонувати. Значну частину бюджетних надходжень доводиться спрямовувати на обслуговування та погашення держборгу.

Гроші (Фото: pexels)

На жаль, влада намагається розв'язати поточні фінансові проблеми не шляхом економічного розвитку країни, а нарощуванням державного боргу. Це вкрай негативна та небезпечна практика. Влада живе сьогоднішнім днем. Вона не думає, до чого призведе її політика в майбутньому. Для них головне протриматися зараз, а вже після них хоч потоп, – зазначив економіст.

Роман Бабіцький дивується, як уряд може вважати, що в них усе під контролем. Мовляв, якщо брати тільки зовнішній борг, то зараз боргове зобов'язання становить 82% від бюджету на 2021 рік. В експертному середовищі були припущення, що Кабмін спробує провести реструктуризацію боргу. Але поки таких заяв не було.

Що вплинуло на зростання держборгу

Одна з причин такого різкого стрибка є очевидною – пандемія COVID-19. Вона ще довго матиме свої наслідки. У Мінфіні нам пояснили, що необхідність фінансування дефіциту державного бюджету у наступних роках та підтримки суб’єктів підприємницької діяльності для подолання наслідків, зумовлених поширенням коронавірусу, на жаль, вплине на збільшення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу в найближчій перспективі.

Експерти сходяться на думці, що державі тяжко дається пандемія, і поки досі неможливо казати про повне "одужання" економіки. Голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України Роман Бабіцький зауважив, що навіть попри допомогу від МВФ до Дня Незалежності, цього року уряд навряд чи покращить боргову історію. Все, починаючи від часткової компенсації збитків під час локдаунів та закінчуючи реабілітаційними заходами, потребувало і потребує додаткового фінансування. А оскільки Україна живе в дефіциті, то і грошам, окрім як від кредиторів, взятися нізвідки.

Пандемія прискорила нарощування держборгу. Проте таке нарощування не було виправданим. Зараз величезних розмірів досягли валютні резерви Нацбанку – 28,7 млрд доларів, які сформовані коштом міжнародних позик. Ці гроші розміщені за кордоном, в основному вкладені в американські казначейські зобов'язання. Вони не працюють на економіку України. Розмір валютних резервів може бути скорочено принаймні вдвічі без жодних негативних наслідків для валютного курсу. Проте це дозволило б погасити частину боргів, – переконаний Олександр Хмелевський.

Безсумнівно, пандемія мала негативний вплив на економіку. Але інфантильно стратегічні урядові помилки виправдовувати цим фактором, зауважив експерт Андрій Мартинов. За його словами, український випадок ускладнюється не тільки пандемією, а і вичерпанням джерел отримання дешевих кредитів і рекордними витратами на оборону, які близькі до "натівського стандарту 3% ВВП".

Гроші (Фото: pexels)

Проблема тільки в тому, що державний борг у перерахунку в долари вже є вищим за 100% ВВП. Тож головні причини зростання державного боргу це: дефіцит інвестицій у реальний сектор економіки, фактична економічна стагнація у виробничих секторах, падіння світових цін на сировину, зростання світових цін на енергоносії, надмірні витрати на обслуговування зовнішнього боргу – головним чином облігацій внутрішнього займу, які є головним аварійним джерелом для оперативних витрат держбюджету, – вважає співробітник Інституту історії НАН України.

Які є сценарії розв’язання проблеми держборгу

Світ по-різному розв’язував ситуацію з борговими ямами. Зокрема, є багата історична практика реструктуризацій боргів. Навіть був випадок повного їх списання – в Ісландії у 2010 році ­– хоча там була й інша геополітична позиція. Натомість Аргентина, яка оголосила дефолт навесні 2020 року, домоглася списання 27 мільярдів доларів боргу, а решту боргу країні реструктуризували під 3% річних. Це сприяло виходу з кризи аргентинської економіки.

Олександр Хмелевський зауважив, що у 2020 році з початком пандемії перед Україною відкрилися можливості реструктуризації державного боргу та його часткового списання. Адже пандемія – це форс-мажор, який дає можливість не виконувати зобов'язання за контрактами. Проте реструктуризацію не підтримали МВФ та міжнародні кредитори. Замість списання боргів, Україні нав'язали нові позики.

На даний час влада України не розглядає варіанту реструктуризації держборгу, а продовжує затягувати країну в кредитний зашморг. Така політика врешті-решт призведе до фінансового краху України. Влада має кардинально змінити свою боргову політику. Більшість зовнішнього боргу має бути списана, решта – реструктуризована. Що стосується внутрішнього боргу, то його фінансування треба перекласти на Національний банк за пільговою ставкою. Це суттєво знизить витрати на обслуговування держборгу та скоротить сам борг, – вважає експерт.

Натомість Андрій Мартинов назвав два сценарії скорочення державного боргу: консервативний і радикальний. Перший передбачає створення умов для зростання економіки хоча б на 5-7% щорічно. Однак передумов для цього немає, каже експерт, як немає й офіційно затвердженої парламентом програми діяльності Кабінету міністрів. Радикальний метод, який, на думку Мартинова й обрав уряд, – "спалення державного боргу галопуючою інфляцією".

Я глибоко переконаний, що якщо шукати можливостей ­­– можна списати будь-який борг. Реструктуризація нам точно не зашкодить. Натомість уряд працює тільки на оптимізацію. Що є причиною цього, якщо не страх перед західними "партнерами", – для мене загадка, – резюмував Роман Бабіцький.

Читайте також

За рік держборг України зріс на 5,89 млрд доларів - Мінфін

На обслуговування держборгу спрямували кожну восьму гривню доходів - Рахункова палата