Навіщо депутати офіційно засудили акцію на Банковій: аналіз ситуації

Парламент офіційно засудив дії активістів під час акції 20 березня під Офісом президента. Від голосування відповідної постанови народних обранців не спинив навіть локдаун, вони скликали позачергове засідання. Чому попри все Рада приділила таку увагу подіям на Банковій та як вплине проголосована постанова на справи активістів розбиралися в Парламент. UA.

Про що постанова, що засуджує акцію під ОП

237 нардепів у сесійній залі 30 березня натисли кнопки “за” на підтримку постанови про засудження подій, що відбулись біля Офісу президента під час мітингу "Свободу політв'язням" на честь дня народження засудженого активіста Сергія Стерненка. 

На початку документу наголошується на повазі до права на мирний протест, як одного з головних проявів демократії. Втім відзначається засудження будь-яких спроб “підміни цивілізованого виявлення незгоди з діями влади насильством та наругою над державними символами”.  

Окрім того, у постанові є звернення до правоохоронних органів щодо швидкого та неупередженого розслідування подій на Банковій. 

Зокрема народні обранці просять Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки та Державне бюро розслідувань вивчити обставини справи на  предмет організації та/або участі у реалізації зазначених подій будь-яких політичних партій чи пов’язаних з ними осіб. Також визначити ступінь вини учасників, організаторів та замовників події у завданні матеріальної шкоди державному майну та забезпечити притягнення винних осіб до відповідальності. А також правоохоронці мають щотижня надавати парламентському комітету з питань правоохоронної діяльності актуальну інформацію щодо перебігу розслідування.

А Державне управління справами має за три дні подати до Верховної Ради інформацію щодо розміру шкоди, завданої будівлі Офісу президента. 

Акція у підтримку Стерненка під Офісом президента Фото: Парламент.UA

Чи може парламент офіційно засуджувати протестний рух

Загалом практика офіційного засудження якихось вагомих подій в українського парламенту досить поширена. Наприклад, у вересні минулого року нардепи проголосували постанову, якою засудили події в Білорусі та визнали тамтешні президентські вибори ані вільними, ані чесними. А того ж 30 березня цьогоріч депутати підтримали постанову про засудження ескалації конфлікту на Донбасі. 

І хоча постанову про засудження саме акції протесту в Україні народні обранці голосували чи не вперше, закон їм цього не забороняє, а отже дозволяє. 

Тож Верховна Рада має право голосувати такі постанови, зазначив у своєму коментарі політолог Руслан Бортник. Хоча її й можна розглядати як певний тиск і на правоохоронців, і на активістів, однак у межах законних повноважень парламенту. 

Акція носила символічний характер та була такою собі демонстрацією хто є влада в країні. Тобто склалося враження, що держава слабка.

Постанова - це консолідована позиція більшості депутатів щодо суспільно-важливої події в країні. Вона має бути певним дороговказом для інших органів державної влади під час виконання своїх обов’язків щодо розслідувань подій на банковій.

Окрім репрезентативної та законотворчої функції парламент має ще й контролюючу. І, якщо парламент вирішить серйозно зайнятися цією справою, за результатами постанови можуть ще даватися окремі спецдоручення правоохоронним органам, може заслуховуватися їхнє керівництво на комітетах чи парламентських слуханнях, або можуть створити Тимчасову слідчу комісію, - зазначив Руслан Бортник.

Якими будуть наслідки парламентської постанови про засудження подій під ОП

Своєю чергою, народний депутат фракції “Голос” Ярослав Юрчишин, який брав участь у протестах на підтримку Стерненка на Банковій, голосував проти постанови та вважає її абсурдною. Окрім того, нардеп наголосив, жодних юридичних наслідків вона не матиме. 

По-перше, там некоректно вживається термін насилля, адже за свідченнями сторін ніхто не постраждав окрім дверей Офісу президента та його стін. Тому про яке насилля в принципі може йтися. По-друге, постанова однобока, адже там не йдеться про поведінку поліції, чому вона була такою та чи навпаки вона не допомогла ескалації конфлікту, та чи була вона взагалі по факту.

Тобто це політична позиція, яка вигороджує одну сторону, тобто поліцію, і фактичну без будь-яких судових рішень засуджує дії іншої сторони - мітингувальників. Мета була просто налякати суспільство, мотивувати не ходити на мирні акції протесту.

Юридично вона немає сили, але боюся вона може використовуватися в судах як додатковий аргумент проти громадських активістів, - наглосив нардеп Ярослав Юрчишин у коментарі.

Акція на підтримку Стерненка під Офісом президента (Фото: Парламент.UA)

Цією постановою Верховна Рада фактично лише висловила свою стурбованість тим що відбулось під Офісом президента, вважає політолог Ігор Чаленко. Однак відзначив, що вона не є виявом політичної волі. Відповідне позачергове засідання скликали на вимогу монобільшості, однак одноосібно партія “Слуга народу” не змогла забезпечити 226 голосів за постанову. Тож в результаті голоси зібрали виключно з допомогою двох парламентських груп та позафракційних. Тож навіть в такому голосуванні “монобільші” не змогли забезпечити більшість.  

Я вважаю, це позачергове засідання помилкою для влади. Оскільки те, що відбулося під Офісом президента - це ситуація, в якій кожен наступний крок призводить лише до погіршення. Як для влади, так і для опозиційних сил, які брали участь у цьому.

Ця тема, я вважаю, мала б піти в небуття, але як ми бачимо в середині влади є сили, які її підживлюють - згадаймо появу дверей з Офісу президента у студії “1+1”. Окремим силам у владі вигідно фактично роздмухувати це вогнище, але, я вважаю, його треба було б загасити. Це вигідно групі, яка орієнтована на силовиків, - розповів Ігор Чаленко.