Поки Мінцифри готує правову оазу для айтівців, силовики рекетують IT компанії: розслідування

Міністерство цифрової трансформації у своїх цілях на 2024 рік задекларувало збільшити IT сектор до 10% ВВП. Водночас з ринку регулярно надходять сигнали про тиск з боку силових структур - МВС та СБУ. Парламент.UA опитав гравців ринку та представників влади аби розібратися у тому, що ж відбувається у сфері українських ІТ-технологій насправді.

Чому контролювальні органи буквально полюють на успішні ІТ компанії?

У вересні 2020 до офісу Олексія Верби навідується загін спецпризначенців. Успішну ІТ компанію штурмують люди в масках, у повному екіпіруванні - зі зброєю та величезними молотами. Працівників кладуть обличчям в підлогу, вилучають всі ноутбуки та особисті телефони та допитують кожного співробітника. Команда Олексія - програмісти. Вони розробляють ігрові платформи що працюють в інших країнах. Здебільшого - це програмне забезпечення на замовлення онлайн казино. Після обшуку минає три місяці, суд приймає рішення: жодних законів ІТ-компанія не порушила. Всю вилучену техніку повертають, але на той час компанія уже працювала на Кіпрі.

Стало зрозуміло, що нам не дадуть в нашій рідній країні нормально працювати. Було прийнято рішення про повне вивезення всієї команди з сім'ями й домашніми тваринами. Назовсім. Понад 500 осіб. Влада Кіпру сказала - звичайно, ми хочемо, щоб ви у нас платили податки та залишали гроші тут. Тому дозволили переїзд, попри карантин, надавши гарантії безпеки. Ось так вчиняють держави, зацікавлені у своєму розвитку. Зараз ми на Кіпрі спостерігаємо величезний приплив людей з України - переїжджають фахівці цілими групами, - каже Олексій Верба, співвласник IT компанії Soft2bet.

За інформацією Парламент.UA саме після ситуації з Soft2bet, велика букмекерська компанія Parimatch не чекаючи обшуків, теж зібралася і відразу переїхала до Кіпру. У Києві лишився тільки невеликий офіс представництва.

Наступна історія - про власника обміну валют. Віталій Науменко володіє компанією з обміну валют. Такою ж, як ви бачите в місті на кожному кроці. Однак, його підприємство має додатковий сервіс - обмінює криптовалюти на звичні гроші. Силовики знають, що для держави криптовалюта поки що не існуюча категорія. Знають вони також і те, що за ці "неіснуючі" валюти запросто можна купити будинки і яхти. Віталій упевнений, що власне сам обшук і є метою силовиків, тобто цікавить їх зовсім не розслідування якогось злочину.

За 1000 доларів свій суддя підпише все що йому принесуть. Пишеться "ухвала", що була проведена операція і є вірогідність шахрайства. Шахрайство потім не підтвердиться, але цього досить щоб провести обшук. У момент проведення обшуків приїжджає невідомий молодий чоловік і починає погрожувати: "Я знаю що у вас є, я у вас заберу машини квартири, бізнеси, і все-все". Попогрожував і поїхав, - розповідає Віталій Науменко, власник онлайн обміну валют.

Власник обмінника вже стикався з візитами силовиків та знав що робити. То ж разом з партнером Віталій починає боротьбу. Одразу підключаються адвокати - справа швидко розсипається в суді. В підсумку виявляється, що правоохоронці не мали жодних доказів протиправної діяльності. Судячи з усього розраховували перелякати "клієнта" та отримати від нього "відкупні".

Мета наступна: заскочили, клієнт перелякався і пішов домовлятися. А я не пішов. І на погрози не відреагував. У моєму випадку було занесено в поліцію 20 000 $ - у них це називається "на хід ноги". Забрали вони з мого офісного сейфа 140 000 $ готівкою. Математику бачите самі: 20 000 $ вклали, 120 000 $ - чистий прибуток. Ось такий простий бізнес без податків, - зазначає Науменко.

Замість плюса у 120 000 $ поліціянти потрапляють на мінус 20 000 $ неповоротних "інвестицій". По-перше - під час обшуку Віталій змушує слідчо-оперативну групу переписати та занести в протокол унікальний номер кожної без винятку вилученої грошової купюри. По-друге - айтівці займають позицію "не домовлятися" за жодних умов.

Ми пішли повністю за законом. На нас виходили пізніше з пропозицією вирішити все за половину. Тобто 70 000 $ вони повертають і зникають, 70 000 $ залишають собі. Ми відмовилися. Ну а за що? Для мене це питання політичне. Я не домовляюся за корупційними схемами і все, - каже власник онлайн обміну валют.

Через три місяці після обшуків Віталій виграє суд про повернення вилучених коштів та майна. Забирає зі сховища речдоків всю свою техніку і з депозитарію власні 140 000 $. Редакція Парламент.UA вивчаючи судові реєстри, встановила особу співробітника поліції, згаданого Віталієм. Це 32-річний майор відділу захисту економічної безпеки поліції міста Києва. Його прізвище та ім'я ми свідомо не називаємо - з міркувань безпеки. Однак, гарантуємо правдивість оприлюднених даних.

Пірнаємо в аналіз декларацій, поданих цим майором за три останні роки. Поліціянт без докорів сумління оформляє прямо на себе два автомобілі - Porsche Cayenne 2013 року випуску (купує у 2018 році) і Lexus ES 250 2016 року випуску (набуває у 2019 році). За часом поява останньої машини збігається з "походом у гості" до обмінника криптовалюти.

Порівнюємо ключові параметри капіталу: нерухомість, транспорт та грошові кошти. Пропонуємо вам порівняльні таблиці по роках. Всі дані з офіційних декларацій. Приріст майна - стрімкий. Ключові категорії - транспорт, нерухомість і грошові кошти.

Непогана динаміка для державного службовця з зарплатою в 500 $. Але найцікавіше, що навіть після гучного скандалу цього майора не звільняють. Навпаки - підвищують з міського рівня до посади заступника начальника. Ось таке покарання.

Чи справді явище має масовий характер? Ми звернулися до першовідкривача ринку криптовалюти в Україні, засновника компанії kuna.io Михайла Чобаняна. За його словами, тиск на IT сектор з боку силовиків дійсно перетворюється в системну проблему.

Бачу статистику, бачу, що "ходити в гості" стали значно частіше. Є такий відомий персонаж Микита Книш, у нього був обмінник. Так ось до них приходили правоохоронці, а один співробітник погрожував пістолетом, обіцяв розстріляти. Мета у таких набігів завжди одна - відібрати "кеш", відібрати обладнання і чекати поки до них прийдуть домовлятися. Недбайливі правоохоронці готові повернути власність компанії та співробітників за хабар, - розповідає Чобанян.

Чобанян знає багатьох гравців цього ринку, то ж володіє інформацією. У більшості випадків, каже - це свавілля. Вони буквально вигадують теми для атаки, приміром, зараз найпопулярніша підстава для пограбування - фінансування тероризму, робота з ЛДНР. Для цього силовики часто використовують просто якусь секретну заяву - ніби якийсь інформатор зливає органам інформацію та вони перевіряють.

У мене був досвід у 2015 році, мені інкримінували роботу в банківській сфері без ліцензії, підробку банківських рахунків, підробка грошей - це найближче, що на той момент було до криптовалюти. Ось знайшли вони таке обґрунтування і провели обшук, вилучили абсолютно всю техніку, кеш не знайшли тому, що у мене його тоді не було. І все - тиша. Минуло два роки, я, зрозуміло, нічого нікуди не заносив і через два роки мені подзвонили, сказали, що справа закрита - приїжджайте, ми вам повернемо всю вашу техніку, - ділиться Чобанян.

З кожного обшуку правоохоронці в середньому виносять добра на 40000 доларів. Це комп'ютери, телефони, готівка. До початківців з обшуками не приходять, а без техніки підприємство зупиняється. Відповідно власник розуміє - або він іде за 10-15 тисяч доларів домовляється і підприємство знову працює, або він іде до крамниці й витрачає 30-40 тисяч доларів на покупку нової техніки, - пояснює Михайло.

Для того, щоб людину приплести до тероризму, не потрібно морочитися з організацією якихось липових транзакцій. Досить оголосити підозру. У суді вони кажуть: "На комп'ютері буде підтвердження злочинної діяльності, тому треба терміново провести обшук". Щоб закошмарити фірму, силовикам треба відкрити кримінальну справу, отримати ухвалу суду і потім йти "колядувати", - додає засновник kuna.io.

Основна стратегія захисту - не мовчати, пояснює Чобанян. Бо єдине чого бояться свавільники - це стати відомими. Потрібно працювати з адвокатами, працювати зі ЗМІ, виходити на ток-шоу, об'єднуватися з іншими потерпілими, щоб мати більше голосів, об'єднуватися в асоціації.

Кому вигідно аби замість кремнієвої долини держава перетворилася на силіконове дно?

Аби зрозуміти хто стоїть за кіберрекетирами говоримо з вихідцем із системи. Ексспівробітник СБУ Микита Книш тепер сам спеціалізується на захисті компаній від неправомірних дій вчорашніх побратимів з силових структур.

На щастя, ситуація не безнадійна, хоча наразі й досить складна. Пан Зеленський підписав закон про створення БЕБ (бюро економічної безпеки). Це передбачає відбирання повноважень у підрозділів "К" (СБУ) і КЗЕ - захисту інтересів держави у світлі економічної безпеки. Ось ці підрозділи займалися і займаються відбиранням грошей у населення. Зараз у них залишилася певна кількість днів до закриття. Вони скоро втратять функції нагляду і не зможуть проводити слідчі дії по економічних злочинах. Тому вони повідкривали багато кримінальних справ, щоб встигнути пограбувати якомога більше громадян в останній раз, - розповідає Книш.

Микита Книш особливими компліментами колишніх колег не обдаровує. Говорить, що, на жаль, історії айтівців можуть бути реальними. Є такі підприємства у сфері ІТ до яких з обшуками навідуються на регулярній основі - раз на два місяці. Найбільше правоохоронців кіберпорядку цікавить питання походження грошей. Біткоїн в Україні не заборонений, але і не дозволений - цим невеликим люфтом у трактуванні й маніпулюють.

Суди неохоче приймають пояснення від криптотрейдерів у стилі: "В мене було сто доларів США, я перевів їх на біткоїни, поторгував і заробив".

Навіть якщо це так, то людям доводиться доводити що вони заробили чесно. Активізація силовиків пов'язана зі зміною в структурі захисту від економічних злочинів і вони грабують як в останній раз. З великою часткою ймовірності можу підозрювати, що працівники з розформованих частин перейдуть до нових підрозділів і продовжать свою діяльність, - зазначає експерт з кіберзахисту.

Ексспівробітник СБУ радить нікому не платити хабарів, виходити в публічний простір і називати прізвища людей які фальшують кримінальні справи.

Парламент.UA звернувся за коментарем до міністерства цифрової трансформації. Який захист передбачила держава для ІТ сектору, на той випадок коли на компанію відбуваються атаки з боку правоохоронців?

Наразі команда проєкту Дія City працює над розробкою законопроєкту, який посилить правовий захист ІТ-компаній від неправомірних дій правоохоронних органів. Зміни, які пропонується внести у КПК, передбачають, що вилучення, чи обшук будуть неможливі без направлення попереднього запиту. Окрім цього планується підвищити санкційність проведення слідчих дій стосовно резидентів Дія Сіті - вони будуть можливі лише з санкції як мінімум прокурора області. Документ знаходиться в процесі розробки та може зазнати певних змін.

У Міністерстві цифрової трансформації пояснюють, проєкт Дія Сіті складається з трьох законопроєктів. Наразі два з них - рамковий та податковий - пройшли перше читання, а третій - щодо змін у КПК - знаходиться на етапі фінальної підготовки до подання у ВРУ. Лише після ухвалення всіх цих документів проєкт Дія Сіті буде запущено. Утім, чи були вже прецеденти, коли комусь змогли надати допомогу саме відбитися від наїздів з боку правоохоронців у міністерстві не зазначають.

Ми орієнтуємося, що вже з початку 2022 року ми зможемо поділитися успішними кейсами, щодо захисту наших резидентів. Безпідставні обшуки є недопустимими. Якщо компанія стикається з подібними порушеннями й неправомірними діями силових структур, вона може звернутися до Генеральної прокуратури, судів, до Офісу Бізнес-омбудсмена, комітету з питань правоохоронної діяльності або юридичних компаній, що мають високий рівень компетентності у даних питаннях, - заявили в Міністерстві цифрової трансформації.

Чи настане армагеддон в ІТ-секторі у 2024 році?

Ніби-то саме для розвитку IT-сектору Мінцифри розробляє платформу Дія Сіті і працювати IT-компанії офіційно зможуть лише через неї. Але чи позитивні наслідки матиме така ініціатива?

Ми запитали в аналітиків ринку.

З допомогою силовиків багато не заробиш. Може сотні тисяч, але ніяк не мільйони. Потрібне "віджимання" по-крупному. Для цього влада пішла далі, розробивши новий законопроєкт, щоб всі ці бізнеси поставити за рамки закону і почати "віджимати" через Дію Сіті разом зі змінами до Податкового кодексу. Вони не займаються дрібницями. Навіщо? Можна ж по дорослому, весь ринок відразу забрати на урядовому рівні, - розповідає Юрій Смєлянський, виконавчий директор ГО "Комісія з науки IT".

Йдеться про два закони - "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4303 від 02.11.2020 року та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 5376 від 14.04.2021 року.

Юрій з колегами у комісії провели аналіз згаданих законопроєктів. Детальний звіт ви можете прочитати за посиланням, але ключове і ризиковане для ринку в них те, що реформувати збираються добре механізм, що добре працює, каже Юрій Смєлянський.

Сектор IT дійсно може служити своєрідним зразком конкурентного ринку. Тому що велика кількість дрібних виконавців робіт, це ФОПи, які в основному працюють на спрощеній системі оподаткування. А звідки приходять замовлення, в цьому секторі економіки не має жодного значення. Це все вже працює і працює досить добре. Є принцип "не чіпай те, що працює", - каже він.

В офісі президента вирішили провести експеримент над економічним сектором, що добре працює. Якщо дивитися на назву основного законопроєкту, то він створений для того, щоб стимулювати розвиток цифрової економіки України. Другий законопроєкт допомагає цьому процесу через внесення змін до податкового кодексу та створення інших податкових умов. Але в законі немає визначення, що таке цифрова економіка. А тому, під цю назву можна притягнути будь-що. Момент другий: розробники законопроєкту хочуть загнати всі компанії, та навіть дрібних розробників на єдину платформу Дія Сіті.

Працювати у сфері IT буде можливо тільки на платформі Дія Сіті. Для того, щоб отримати податкову пільгу, ви повинні увійти в Дію Сіті. Але увійти в Дію Сіті ви можете виключно як юридична особа. Ось перший удар по ФОПах. Якщо ти працюєш на себе - ти зобов'язаний платити підвищені податки. Ринок фрилансу офіційно згортається. Все це в цілому робиться з однією метою: взяти IT-бізнес під повний тотальний контроль. А це контроль вже за свідомістю суспільства за роботою суспільства з інформацією в цілому, -  зазначає виконавчий директор ГО "Комісія з науки IT".

Аналітики "Комісії з науки IT" звертають увагу, що існує ризик, що з 2022 року буде створено умови, коли тиск на вільних економічно активних людей буде збільшений, зокрема з боку силовиків. Хто не захоче працювати через Дію Сіті - буде менше заробляти. А потім - усіх візьмуть під контроль.

Хто зможе спрогнозувати, скільки компаній та незалежних спеціалістів доживуть до закінчення реформ? Вони зникнуть через масову еміграції до більш комфортних країн, або через самі реформи? Редакція відкрита для коментарів з боку силових структур.