Рада продовжила "особливий статус" Донбасу: що це означає

За відповідне рішення проголосували 304 народні депутати
Ексклюзив
Рада продовжила "особливий статус" Донбасу: що це означає
Війна на Донбасі Фото: Операція об’єднаних сил

Верховна Рада України під час свого засідання 15 грудня продовжила на рік дію закону про особливий статус Донбасу, який вперше був ухвалений у вересні 2014 року, однак реально не працював жодного дня. Сам закон залишився без змін, а строк дії "особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" продовжили до з 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року.

Хто проголосував за продовження "особливого статусу" Донбасу

За рішення про продовження дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" проголосували 304 депутати.

Свої голоси "за" віддали:

  • 216 депутатів від "Слуги народу";
  • 26 депутатів від ОПЗЖ;
  • 22 депутати від "Європейської солідарності";
  • 19 депутатів від групи "Довіра";
  • 14 депутатів від групи "За майбутнє";
  • 7 позафракційних депутатів.

Водночас проти висловились:

  • 14 депутатів від "Голосу";
  • 12 депутатів від "Батьківщини";
  • 1 позафракційний депутат.
Голосування ВР

Скріншот

Як депутати аргументували голосування за "особливий статус"

Перед голосуванням голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко (досьє) заявив, що хоч продовження дії закону про "особливий статус" виглядає як формальність, воно потрібне для переговорного процесу у Тристоронній контактній групі в Мінську та Нормандської четвірки.

Він наголосив, що за рік, від торішнього продовження дії закону, багато що відбулося. Він згадав про "нормандську зустріч" у Парижі, розширення ТКГ та залучення до переговорного процесу українських депутатів, а також запровадження "всеохопного перемир'я", яке, за словами Корнієнка, зменшило кількість втрат на фронті.

Водночас депутат від "Голосу" Роман Лозинський назвав продовження дії цього закону "цементуванням мертвих Мінських домовленостей".

Його колега по фракції Інна Совсун також нагадала, що президент Володимир Зеленський (досьє) "відвів рік на те, щоб домовитися з Росією про закінчення війни на базі Мінських домовленостей".

Цей рік минув. Час визнати, що Мінські домовленості не працюють, а Володимир Путін – не тримає слово… Порушення суверенітету і порушення Конституції – це не формальність... Кремль здобуває позиційні перемоги, роздає тисячі паспортів жителям Донеччини і Луганщини. А ми тільки й чуємо, як до складу ТКГ за протекцією пана Єрмака призначають чергових збитих льотчиків від політики, дідусів своїх онучок та серіальних акторів другого плану, - заявила депутатка.

Про вплив голови Офісу президента Андрія Єрмака на Зеленського читайте у матеріалі Парламент.UA: (Не)замінний Єрмак: хто керує країною разом із Зеленським

Крім того, лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко (досьє) заявила, що "цей закон - це створення держави у державі".

У цьому законі є все: і проведення місцевих виборів на окупованих територіях під дулами важкої зброї, і дозвіл для терористичних угрупувань створити на нашій землі власні збройні сили, і формування на Донбасі тотально непідконтрольних Україні органів влади. Цей закон перетворює Донбас на плацдарм для захоплення України політичним шляхом, - сказала Тимошенко.

Що передбачає закон про "особливий статус" Донбасу

Як згадувалось раніше, закон так і не набув чинності, оскільки для надання повноважень "окремим районам" Донбасу, там мають бути проведені місцеві вибори за українським законодавством. За шість років жодних зрушень в цьому питанні так і не відбулось.

Якщо ж говорити про сам закон, то він передбачає розширення повноважень місцевої влади в окремих районах Донбасу після позачергових місцевих виборів.

Читайте також

Крім того, закон передбачає:

  • амністію для "осіб-учасників подій на території Донецької, Луганської областей";
  • гарантії вільного використання російської та інших мов;
  • особливий порядок призначення суддів та прокуратури;
  • економічну підтримку регіону, через запровадження "відмінного від загального економічного режиму", що має залучити інвестицій для інфраструктури;
  • можливість прикордонного співробітництва з "територіальними одиницями Російської Федерації";
  • можливість створення загонів "народної міліції", яка охоронятиме громадський порядок.

Варто зауважити, що для набуття чинності положень закону, вибори мають бути визнані ОБСЄ та Радою Європи.

У законі також сказано, що вибори мають відбутися за умови "виведення усіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України".

Чому закон не працює

Норми закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" ніколи не працювали через те, що за шість років на Донбасі так і не вдалось досягнути повного припинення вогню, що є умовою для проведення на окупованих територіях місцевих виборів за українським законом.

Водночас Верховна Рада щороку продовжує дію закону ще на рік на випадок, якщо ж вибори на Донбасі все ж відбудуться.

У 2019 році президент Володимир Зеленський після зустрічі "нормандської четвірки" допускав можливість суттєвого перегляду закону про "особливий статус". Тоді навіть припускали, що закон доповнять положеннями, передбаченими так званою "формулою Штайнмаєра", однак цього так і не відбулося.

"Формулою" пропонувалось запровадити "особливий статус" для окупованих територій відразу після місцевих виборів за українським законодавством, але на тимчасовій основі, а вже після визнання виборів міжнародними спостерігачами законними вже й на постійній.