Січневий локдаун: чому заклеєні вітрини не поборють коронавірус

У п’ятницю, 8 січня, в Україні почав діяти жорсткий карантин, який триватиме 17 днів — до 24 січня 2021 року. Таким чином влада хоче стримати поширення коронавірусної хвороби після новорічних свят. І хоча нові обмеження не такі жорсткі як навесні, українці обурені деякими його тонкощами. "Парламент.UA" розповідає, що ж для бізнесу вигадав уряд, які нюанси викликають питання у громадськості та як порушують вимоги влади.

Вимоги до роботи бізнесу під час січневого локдауну

Найперше і чи не найважливіше — уряд знову заборонив працювати закладам харчування. Так, кафе, бари, ресторани, їдальні тепер можуть продавати тільки "навинос" та доставку. Заборонили і роботу кінотеатрів, театрів та торговельних центрів: там працюють лише продуктові магазини та аптеки.

Під забороною також — фітнес-зали та басейни, "прикрили" і непродовольчі ринки (продовольчі працюють з обмеженнями), різдвяні ярмарки та, увага, всі масові заходи.

У звичайному режимі продовжують роботу супермаркети, якщо в них не менш як 60% площі відведено для торгівлі їжею, лікарськими засобами, засобами гігієни та зв'язку. Окрім їжі, там можна буде придбати ветеринарні препарати, корми, насіння і засоби для рослин, а також побутову хімію та друковану пресу. А ось інші групи товарів можна продавати лише для доставки.

Також під час локдауну працюють аптеки, банки, поштові відділення, готелі та АЗС (без зон харчування). Перукарням та салонам краси дозволили працювати, але лише за попереднім записом, щоб не було черг. Також під час карантину залишаються доступними місця для технічного обслуговування та ремонту авто, відбуватимуться спортивні заходи професійних клубів без глядачів. Громадський транспорт може перевозити пасажирів у межах кількості сидячих місць.

Чому українці обурені новим карантином

Цього разу влада заздалегідь оголосила про запровадження карантину, що дало змогу українцям і бізнесу зокрема підготуватися. Хоча в січні не був зупинений громадський транспорт, але деякі обмеження виявилися більш жорсткими, ніж навесні. Йдеться про товари, заборонені до продажу на час карантину. Так, під час весняного карантину продовжували працювати супермаркети, де поруч з продуктами можна було придбати також і побутові товари. Зараз можна торгувати лише обмеженим переліком товарів.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський пояснює, що якщо вам треба терміново купити шкарпетки чи чашку, то ви не зможете цього зробити. Він каже, що насправді люди приходять у супермаркети не за одним товаром, а купують різні.

Від того, що частина товарів заборонені до продажу, кількість відвідувачів не зменшиться. Влада за рік не створила достатню кількість місць у лікарнях для хворих, не забезпечила лікарні необхідним обладнанням та ліками, зарплати медикам так і не підвищили. Проте намагається боротися з епідемією різними заборонами, — вважає експерт.

Нові обмеження викликають відторгнення у багатьох українців, каже експертка з комунікацій Олена Гончарова. Мовляв, досить перегорнути стрічку Facebook і можна помітити, що багато хто не розуміє, навіщо були ухвалені ті чи інші рішення.

Дійсно, найбільш правдивим джерелом реакції на те, що відбувається, є соцмережі. Там ми чітко бачимо реальну картину реакцій людей без підробок і фейків. І якщо в інформаційному просторі немає зрозумілих пояснень, то, відповідно, це камінь у город влади, яка не спромоглася правильно комунікувати з населенням країни, — пояснила вона.

Експертка зазначає, що скупчення народу не уникнути при таких обмеженнях, бо дозволених місць відвідування не так вже і багато, а люди зосереджуються там юрбами.

Вплив локдауну на культурну сферу

Недалекоглядність уряду в ухваленні нових обмежень можна простежити на прикладі культурної сфери. Креативна індустрія в Україні становить приблизно 4% ВВП. Бюджет країни щороку розраховує на значні кошти від культурної сфери. Їх, як і інші надходження, потім витрачають на будівництво доріг, шкіл, садочків і покращення тієї ж культури — відкриття кінотеатрів, організацію концертів та масових заходів.

Креативні індустрії — це понад мільйон людей. Лише за другий квартал їхні доходи впали на 75%, тобто ми переживемо ситуацію, яку ніхто з нас ніколи не переживав. Це практично повне перезавантаження, — розповідав у травні 2020-го Олександр Ткаченко, тодішній голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Лише нещодавно ця сфера потроху почала оговтуватися після першого локдауну. І от знову. Культуролог Євген Савісько переконаний: "карантин зимових канікул" продовжує знищувати галузь культури, адже робота закладів культури фактично зупинена.

Людей переводять на 2/3 зарплати. І це в кращому випадку. Частину працівників добровільно/примусово відправляють у відпустки за власний кошт. Вже не йдеться про модернізацію обладнання чи отримання прибутку, бодай мінімального. Адже за комунальні послуги потрібно сплачувати, за охорону і пожежну сигналізацію теж. І все це потрібно робити своєчасно. І невідомо коштом чого, — уточнив він.

Серед переваг нових обмежень він називає дозвіл проводити репетиції театральних постанов і концертів. Хоча визнає, що це не сильно рятує ситуацію. І наполягає: варто застосувати для відвідувань закладів культури ті ж вимоги, що діють для релігійних організацій. Дозволити, щоб у приміщеннях перебувала одна людина на 5 кв. м, а краще на 3 кв. м та роботу у певні, чітко визначені дні.

Попри очевидні мінуси від таких канікул, є і плюси. Сфера культури, особливо її державний і комунальний сектори, почала усвідомлювати реальне значення світу соціальних мереж і онлайн-комунікацій. Багато сайтів, що донедавна були чимось на кшталт дощок оголошень, почали оживати, наповнюватися цікавим контентом. Активізувалися сторінки у соцмережах, — додав експерт.

Як бізнес порушує вимоги до карантину

Цього разу бізнес вирішив протестувати не мітингами, а порушеннями. Зокрема, 6 січня у Тернополі місцева влада вирішила не вводити локдаун. Бізнес продовжив працювати, а поліція — активно штрафувати його. Там у перший день посиленого карантину працювало багато крамниць і кав’ярень, а також ярмарок "Зимове містечко". Правоохоронці зафіксували майже сотню порушень. Згодом місто таки піддалося, і карантин там довелося ввести.

Загалом по країні деякі супермаркети заклеїли вітрини з забороненою продукцією. Деякі намагаються обійти заборону, продаючи товари начебто за попереднім замовленням. Магазини, що торгують побутовою технікою, працюють, але продають лише мобільні телефони та планшети.

Наприклад, як розповів нам Костянтин Земцов, попри заборону, "Епіцентр" був повністю відкритий для покупців. Працівники тільки на вході попереджали, що товари, які не внесені до списку першої необхідності, потрібно буде оформити через онлайн-замовлення.

У підсумку все дозволене Ви могли придбати як зазвичай — просто сплативши на касі. Решту асортименту можна було вибрати в залі, скласти в візок, через працівників залу оформити як онлайн-замовлення, оплатити та забрати товар. У пункті видачі онлайн-замовлень вже утворилася черга людей з візками, — розповів він.

Щоправда, не довго музика грала. Гіпермаркет "Епіцентр" у Києві не відкрили вранці 9 січня. За інформацією ЗМІ, біля будівлі зібралися бійці Нацгвардії та поліцейські.

Відповіді на запитання журналістів головного санітарного лікаря Віктора Ляшка відверто здивували. На його думку, дозвіл торгувати в супермаркетах одягом, посудом чи взуттям призведе до того, що люди будуть спеціально їздити до супермаркетів, щоб придбати ці товари, що збільшить кількість відвідувачів. Крім того, це нібито порушило б рівні можливості в конкуренції між супермаркетами та спеціалізованими магазинами. Жодної логіки в таких заборонах немає, підсумовує експерт Олександр Хмелевський. З його слів, люди приходять до супермаркетів та магазинів, як і раніше. Отже, ризик зараження не знижується.

Ці заборони чим далі виглядають більш безглуздими. Вони жодним чином не перешкоджають розповсюдженню хвороби, але завдають значної шкоди бізнесу та створюють незручності для людей. Заборона на торгівлю промисловими товарами має бути скасована, — додав він.