Держава не забезпечує масками громадян: чи це законно

Вже кілька людей через суд хочуть змусити державу забезпечити їх захисними масками. Вони вказують на закон, за яким платити за засоби захисту має влада. Натомість урядовці закривають на це очі та навіть більше — нагадують про штрафи. А як насправді має бути та чи забезпечують масками своїх громадян в інших країнах, аналізував "Парламент.UA".

Кияни позиваються до КМДА та Кабміну

Окружний адміністративний суд Києва 8 грудня відкрив провадження у справі за позовом киянина, у якому той просить Київську міську державну адміністрацію забезпечити його масками безкоштовно. Так, киянин звернувся до суду, бо вважає, що фінансування профілактичних та протиепідемічних заходів повинно здійснюватися коштом державного та місцевих бюджетів.

Він просить суд визнати незаконними дії КМДА, що не забезпечила його медичними масками на період карантину з метою захисту від гострої респіраторної хвороби COVID-19. Суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цей позов — не перший. ОАСК вже розглядає іншу справу за позовом жителя Києва до Кабінету міністрів — також про незабезпечення позивача на період карантину медичними масками. Підготовче засідання у цій справі відбулося 30 жовтня 2020 року.

Чи забезпечує держава масками громадян

Ні, і заяв про такі плани від урядовців наразі не звучало. Ба більше, громадян за відсутність масок продовжують штрафувати. Саме таку стратегію обрав собі Кабінет міністрів для захисту громадян. Відповідно до закону, який 19 листопада підписав президент Володимир Зеленський, перебування в громадських закладах і транспорті без засобів особистого захисту тягне за собою адміністративну відповідальність — штраф у розмірі від 170 до 255 грн.

Відповідно до закону про тютюнопаління, громадське місце — це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Громадським місцем можуть вважатися під'їзди, підземні переходи, стадіони. Водночас звичайна вулиця ним не є.

Читайте також

В Україні почав діяти січневий локдаун: що заборонено

Сім’ї померлих від COVID-19 медиків не отримують компенсації: це може стати катастрофою

Так от, за пів року було оформлено понад 30 тисяч протоколів про відсутність масок, проте до реального стягнення дійшло менш як 5% із них. Як пояснив правозахисник Олександр Закриничний, така провальна практика поліціянтів пояснюється кількома причинами. По-перше, протоколи про адміністративне правопорушення було складено з очевидними помилками, тому суди їх "повертали" назад на доопрацювання.

"Поліціянти не посилалися на конкретні норми законодавства, які встановлюють карантинні правила, які було порушено в конкретному випадку; не прикріплювали докази, свідчення; намагалися притягнути до відповідальності не тих людей (адміністративне стягнення повинні оформляти щодо суб'єктів господарювання, а не його найманих працівників); під час оформлення протоколу часто не вказували фактичні дані про час та обставини порушення, ПІБ порушника і свідків", — розповів він.

По-друге, з його слів, у судовій практиці є випадки, коли "служителі Феміди" входили у фінансове становище обвинувачених і скасовували стягнення, оскільки сума штрафу, яка в кілька разів перевищує розмір зарплати українця, лягла б на них непосильним тягарем.

Чи забезпечують громадян масками в інших державах

У низці країн держава забезпечує населення безкоштовними масками, розповідає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Наприклад, у Чехії держава видала кожному громадянину, старшому від 60 років, один респіратор та 5 масок. На Тайвані держава регулярно надає безкоштовні маски кожному громадянину з розрахунку 9 масок кожні 2 тижні.

Що важливо, у багатьох країнах маски коштують значно дешевше, ніж в Україні. Наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах маски в аптеках коштують від 1,1 грн. У той час як у Києві найдешевші маски коштують 3,5 грн. До того ж ціни дуже різняться в аптеках. Ті ж маски можна купити і за 3,5 гривні, і за 10 гривень.

Враховуючи, що маски треба міняти кожні 4 години, за місяць набігає чимала сума, яка становить суттєву частку витрат в сімейному бюджеті пересічних українців, — додає експерт.

А тепер рахуємо: візьмемо умовного українця, який, згідно з законом, працює 40 годин на тиждень. Це 160 годин на місяць, тобто йому потрібні 40 масок. Середня ціна між 3,5 грн та 10 грн — 6,25 гривні за одну маску. Відповідно, лише на забезпечення робочого часу громадянину потрібно витратити 270 гривень на захисні маски. А це означає, що 12,3% від мінімального прожиткового мінімуму (станом на грудень 2020 року — 2189 грн) українець витрачає лише на маски. І, звичайно ж, роботою його життя не обмежується: варто врахувати ще дорогу до місця праці та назад, відвідування магазинів тощо.

Чи має держава забезпечувати громадян масками

Враховуючи, що пандемія зберігається вже досить тривалий час, медицина вже повинна бути готовою до подібних ситуацій, як повинен бути готовий державний резерв для того, щоб захистити людей. Щоб вони масово не кидалися зараз шукати якісь захисні засоби, за відсутність яких їх штрафуватимуть. Держава вже приблизно 30 років накопичує потенціал для того, щоб бути захищеною від хімічної та бактеріологічної зброї, що прописано в законах.

Ба більше, у нас є чинний закон про захист населення в разі пандемій, епідемій тощо. І за цим законом держава безкоштовно зобов'язана забезпечувати населення засобами захисту. Так, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк зазначає: "Якщо не знаєш що робити — дій згідно з законом". Він має на увазі закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

Стаття 3. Фінансове забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.

А відповідно до статті 8 закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється коштом державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, — коштом підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

Фактично влада просто ігнорує ці закони, не забезпечуючи масками навіть соціально незахищені категорії населення. Ті ж пенсіонери змушені відкладати значну частину своєї пенсії на купівлю масок, які варто по кілька разів на добу змінювати.

На жаль, держава не вживає жодних заходів, щоб забезпечити масками соціально незахищені категорії населення або хоча б знизити ціни на маски в аптеках. В умовах, коли люди не мають коштів, щоб купити маски, введення штрафів за відсутність масок виглядає негуманно та цинічно. В багатьох країнах замість штрафів поліція видає маски людям, у яких їх немає. Це є реальна турбота держави про своїх громадян. Оскільки в Україні держава не здатна забезпечити своїх громадян масками, то штрафи за відсутність масок мають бути скасовані, — наголосив Олександр Хмелевський.